ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 906/323/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистанс Холдинг"
на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.09.2021 (суддя Кудряшова Ю. В.)
і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 (головуючий суддя Мельник О. В., судді Василишин А. Р., Петухов М. Г.)
2) Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області
на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 (головуючий суддя Мельник О. В., судді Василишин А. Р., Петухов М. Г.)
у справі № 906/323/21
за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистанс Холдинг"
про стягнення коштів,
і за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистанс Холдинг"
до керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області
про зобов`язання належного оформлення та реєстрації договору оренди земельних ділянок на погоджених зі сторонами умовах,
(у судовому засіданні взяли участь прокурор - Костюк О.В., представники: позивача - Гайдамаченко В. Г., відповідача - Чурсін О. В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Керівник Коростишівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області (далі - позивач, Селищна рада) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистанс Холдинг" (далі - відповідач, ТОВ "Асистанс Холдинг"), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача на користь Селищної ради збережені кошти в сумі 16 034,03 грн за користування земельною ділянкою площею 0,2698 га кадастровий номер 1824755400:05:009:0019 та 329 379,96 грн за користування земельною ділянкою площею 3,7609 га кадастровий номер 1824755400:05:007:0022, за період з червня 2020 року по січень 2021 року.
2. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що відповідач 22.03.2018 придбав у власність комплекс у складі нежитлових будівель по вул. Соборній, 3 в смт Корнин, Попільнянського району, Житомирської області, які розташовані на земельних ділянках 1824755400:05:009:0019 та 1824755400:05:007:0022. Проте, відповідач використовує дані земельні ділянки без правовстановлюючих документів, що зумовило пред`явлення даного позову.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
3. ТОВ "Асистанс Холдинг" (позивач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду Житомирської області з зустрічним позовом до прокурора в особі Селищної ради, в якому просить суд зобов`язати Селищну раду належним чином оформити та зареєструвати договір оренди земельних ділянок (кадастрові номери: 1824755400:05:007:0022 та 1824755400:05:009:0019) від 06.07.2020 на погоджених між сторонами умовах розміру ставки орендної плати (3 % від нормативної грошової оцінки).
4. Вважаючи, що Селищна рада безпідставно ухиляється від підписання договору оренди земельної ділянки площею 0,2698 га кадастровий номер 1824755400:05:009:0019 від 24.06.2020, який на думку позивача за зустрічним позовом є укладеним з урахуванням протоколу розбіжностей від 06.07.2020, ТОВ "Асистанс Холдинг" сплатило на рахунок Селищної ради орендну плату за липень-грудень 2020 року в загальній сумі 7 595,10 грн (1265,85 х 6 міс.).
Короткий зміст судових рішень
5. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.09.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021, первісний позов задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
6. Задовольняючи первісні позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач є власником нерухомого майна розміщеного на двох відповідних земельних ділянках та відповідно після набуття права власності на нерухоме майно у ТОВ "Асистанс Холдинг" виникло право користування ними. Оскільки матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаними земельними ділянками та державної реєстрації такого права після набуття права власності на комплекс у складі нежитлових будівель по вул. Соборній, 3, в смт Корнин, відповідач користується ними без оформлення відповідних прав на землю.
7. Суди дійшли висновку, що ТОВ "Асистанс Холдинг", як фактичний користувач земельних ділянок, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ними, а відтак, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
8. Разом з цим, суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими зустрічні позовні вимоги про зобов`язання Селищної ради зареєструвати договір оренди земельної ділянки на умовах встановлення орендної плати у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки, оскільки при укладенні договору оренди земельної ділянки сторони не дійшли згоди щодо істотних умов, а саме ціни договору (орендної плати).
9. Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 у задоволенні заяви Селищної ради про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у цій справі - відмовлено.
10. Додаткова постанова обґрунтована посиланням на недоведеність Селищною радою заявлених до розподілу витрат, які мають бути підтверджені видатковим касовим ордером з підписами керівника та головного бухгалтера, або у випадку безготівкового розрахунку - платіжним дорученням, та які апеляційному суду подані не були.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
11. ТОВ "Асистанс Холдинг" (скаржник-1) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 27.09.2021 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, зустрічні вимоги задовольнити в повному обсязі або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
12. Селищна рада (скаржник-2) подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022, ухвалити нове рішення, яким заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи осіб, які подали касаційні скарги (узагальнено)
13. ТОВ "Асистанс Холдинг" не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення первісного позову та відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.
14. Скаржник-1 вважає, що суди попередніх інстанцій, посилаючись виключно на відсутність зареєстрованих договорів оренди спірних земельних ділянок, укладених саме між ТОВ "Асистанс Холдинг" та Селищною радою, безпідставно не дослідили обставини наявності діючого договору оренди земельних ділянок, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Реноме" як попереднім власником розташованої на них нерухомості. Також наголошує, що необхідність вирішення зустрічного спору ґрунтувалась на ухиленні Селищної ради від врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні договору оренди та фактичного ухилення від укладення відповідних договорів у зв`язку із незгодою з пропозицією позивача за зустрічним позовом щодо попередньо узгодженого розміру орендної ставки (3 %).
15. На думку скаржника-1, зазначене призвело до неправильного застосування судами попередніх інстанцій статей 1212-1214 ЦК України та порушення статті 373 ЦК України, статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 7 Закону України "Про оренду землі", статей 179, 181, 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
16. При цьому, обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник-1 зазначив, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених (1) у постановах Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 922/1349/18, від 04.07.2019 у справі № 911/2244/18, від 04.07.2019 у справі № 914/1925/18, від 23.05.2019 у справі № 922/109/18, від 18.04.2019 у справі № 913/210/18, від 03.03.2018 у справі № 904/6296/17, від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17, від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17, від 04.04.2019 у справі № 910/7197/18, від 22.08.2018 у справі № 908/1766/17, від 10.05.2018 у справі № 908/1760/17, від 11.02.2020 у справі № 914/650/19, від 19.11.2019 у справі № 904/7527/17, від 03.11.2020 у справі № 910/16771/19, (2) у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц, від 25.02.2020 у справі № 922/510/19.
17. Селищна рада не погоджується з ухваленою у справі додатковою постановою, зазначаючи, що апеляційним судом не було надано належної правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності, що підтверджують належним чином понесені скаржником-2 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
18. При цьому, обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник-2 зазначив, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 902/519/18, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19, від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20, від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20, від 28.09.2021 у справі №160/12268/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19.
Позиція інших учасників справи
19. Селищною радою 22.05.2022 подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ "Асистанс Холдинг", у якому Селищна рада просить поновити процесуальний строк на подання відзиву. Разом з тим, у частині четвертій статті 294 ГПК України визначено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Таким чином, строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється не законом, а судом, а тому може бути продовженим, а не поновленим. Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Оскільки зазначене клопотання (про поновлення строку на подання відзиву) подане поза межами встановленого строку разом з відзивом, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення. За таких обставин, відзив Селищної ради на касаційну скаргу ТОВ "Асистанс Холдинг" долучається до матеріалів справи, однак не враховується Судом при розгляді останньої, як такий, що поданий після закінчення встановленого судом процесуального строку.
20. Прокурором 20.05.2022 також подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ "Асистанс Холдинг", у якому прокурор просить поновити процесуальний строк на подання відзиву. Разом з тим, у частині четвертій статті 294 ГПК України визначено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Таким чином, строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється не законом, а судом, а тому може бути продовженим, а не поновленим. Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Оскільки зазначене клопотання (про поновлення строку на подання відзиву) подане поза межами встановленого строку разом з відзивом, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення. За таких обставин, відзив прокурора на касаційну скаргу ТОВ "Асистанс Холдинг" долучається до матеріалів справи, однак не враховується Судом при розгляді останньої, як такий, що поданий після закінчення встановленого судом процесуального строку.
21. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу Селищної ради , що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
22. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
Щодо суті касаційних скарг
23. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1. якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2. якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3. якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4. якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
25. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований апеляційним судом у судовому рішенні, яке оскаржується.
Щодо касаційної скарги ТОВ "Асистанс Холдинг" на рішення та постанову у справі
26. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі скаржник-1 зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України і таке обґрунтування полягає у неврахуванні судами попередніх інстанцій правових висновків щодо застосування положень статей 373, 1212-1214 ЦК України, статті 120 ЗК України, статті 7 Закону України "Про оренду землі", статей 179, 181, 187 ГК України, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду, постановах Верховного Суду (пункт 16 цієї постанови).
27. Разом з тим, дослідивши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Асистанс Холдинг" у справі № 906/323/21 з огляду на таке.
28. Так, предметом позову у даній справі за первісним позовом є вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Селищної ради про стягнення з ТОВ "Асистанс Холдинг" як з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельними ділянками без належних на те правових підстав, на якій ці об`єкти розміщені.
29. Як зазначалося у пунктах 6-7 цієї постанови, підставами для задоволення первісного позову слугувало те, що відповідач як фактичний користувач земельних ділянок, на яких розміщено зареєстровані за ним об`єкти нерухомості, у спірний період без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельними ділянками як орендну плату, тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Такий висновок судів попередніх інстанцій відповідає висновку, сформульованому у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
30. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
31. За висновками Великої Палати Верховного Суду, подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7, пункт 40 постанови від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16.
32. Отже, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
33. При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
34. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
35. Водночас, колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
36. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
37. Таким чином, обґрунтовуючи доводи своєї касаційної скарги (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) скаржник повинен довести неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
38. Водночас, посилання скаржника на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 922/1349/18, від 04.07.2019 у справі № 911/2244/18, від 04.07.2019 у справі № 914/1925/18, від 23.05.2019 у справі № 922/109/18, від 18.04.2019 у справі № 913/210/18, від 03.03.2018 у справі № 904/6296/17, від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17, від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17, від 04.04.2019 у справі № 910/7197/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц, від 25.02.2020 у справі № 922/510/19, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
39. З змісту висновків у кожній із зазначених справ вбачається, що надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам в частині застосування статті 7 Закону України "Про оренду землі", статті 120 ЗК України, статей 373, 1212 ЦК України щодо набуття новим власником нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника за чинним договором оренди, Верховний Суд виходив виключно із установлених судами обставин, з урахуванням конкретних фактичних та правових підстав заявлених позовних вимог і заперечень проти них.
40. Натомість, у справі, що переглядається, зазначені скаржником-1 у пункті 14 цієї постанови обставини щодо чинності договору оренди спірних земельних ділянок, укладеного Селищною радою з попереднім власником розташованої на них нерухомості, не були підставою заперечень скаржника-1 проти позовних вимог прокурора, а відтак і не були предметом розгляду у судах першої і апеляційної інстанцій.
41. Більше того, з установлених судами обставин справи вбачається, що ТОВ "Асистанс Холдинг", вчинивши дії зі звернення 20.04.2018 до Селищної ради з заявою про укладання договору оренди спірних земельних ділянок (наслідком чого стало прийняття Селищною радою відповідних рішень), фактично ініціювало реалізацію свого права на оренду цих земельних ділянок в порядку повторного надання земельної ділянки.
42. Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої цієї статті).