ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 909/1402/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранця О. М. - головуючого, Кібенко О.Р., Студенця В. І.,
за участю секретаря судового засідання - Низенко В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фінансового управління Івано-Франківської міської ради
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області
у складі судді Шкіндер П. А.
від 22 червня 2021 року
на постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Бонк Т. Б., Желік М. Б., Плотніцький Б. Д.
від 02 листопада 2021 року
у справі за позовом Фінансового управління Івано-Франківської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Бородайка Костянтина Павловича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради,
про спонукання до укладення договору про пайову учать замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури,
за участю представників:
від позивача: Ружицький В.М.,
від відповідача: Бородайко П.К., Селянін В.О.
від третьої особи: Медицька С.В.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Бородайка К.П. про спонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська та додатку до нього (розрахунку розміру пайового внеску) і визнання укладеним цього договору в редакції, запропонованій позивачем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є замовником об`єкта будівництва за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Саєвича, 5, який введено в експлуатацію 02.07.2017. Проте, відповідач не виконав свій обов`язок, передбачений ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та не уклав з позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Івано-Франківська.
Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
27.07.2015 між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської області та Приватним підприємством "Меридіан" було укладено договір №52 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, за умовами якого замовник, що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення по вул. Саєвича, 5 (реконструкція з надбудовою), в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська.
Відповідно до пункту 1.2 договору про пайову участь земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво, розташована за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Саєвича, 5. Договір встановлення суперфіцію від 30.12.2011.
Пунктом 2.1 договору про пайову участь замовник зобов`язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором.
За змістом пункту 3.1 договору про пайову участь попередній розмір пайового внеску становить 611 463,50 грн і згідно з додатком до цього договору розрахований, виходячи із площі житла - 2 473,10 кв.м, нежитла - 219, 29 кв.м, відсотка для житла - 4, нежитла - 7.
Замовник сплачує 20% попереднього розміру пайового внеску у сумі 122 292,70 грн. протягом 30-ти робочих днів з моменту реєстрації договору (пункт 3.3 договору про пайову участь).
У пунктах 3.4, 3.5 договору про пайову участь визначено, що розрахунок остаточного розміру пайового внеску здійснюється відповідно до остаточного договору, який оформлюється після затвердження в установленому порядку архітектурно-технічного/технічного паспорту та загальної вартості будівництва. Суму остаточного розміру пайового внеску замовник сплачує до прийняття об`єкта в експлуатацію.
На виконання умов договору про пайову участь Приватне підприємство "Меридіан" 20.08.2015 сплатило 122 292,70 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 20.08.2015 №111.
Відповідно до договору від 14.07.2015 №12/2883 Приватне підприємство "Меридіан" та Фізична особа-підприємець Бородайко К.П. є співзамовниками будівництва - реконструкції з надбудовою багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення по вул. Саєвича, 5 (друга черга).
Згідно з пунктом 1.1 цього договору сторони домовились спільно та за власний рахунок здійснювати комплекс юридичних та фактичних дій будівництва об`єкта. В додатковій угоді до вказаного договору від 18.09.2015 за №1 сторони також домовились спільно здійснювати комплекс робіт з прокладки позамайданчикових мереж водопостачання на виконання технічних умов від 15.09.2015 №283.
Фізична особа-підприємець Бородайко К.П. як замовник, зокрема, уклав договір підряду на виконання будівельних робіт від 12.04.2016 та договір про надання послуг на ведення технічного нагляду за будовою від 12.04.2016.
В декларації про початок будівельних робіт щодо об`єкту будівництва, яка була зареєстрована 04.01.2016 за №ІФ 0822160040948, замовниками вказані Приватне підприємство "Меридіан" та Фізична особа-підприємець Бородайко К.П.
Приватне підприємство "Меридіан" було ліквідовано 11.04.2016.
Згідно з повідомленням №ІФ 102171500188 від 26.05.2017 про зміну даних у зареєстрованій декларації від 04.01.2016 №ІФ 0822160040948 замовником об`єкта будівництва зазначено Фізичну особу-підприємця Бородайко К.П.
В подальшому щодо вказаного об`єкта були зареєстровані дозвільні документи, зокрема, повідомлення №ІФ102171500188 про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 26.05.2017, відповідно до яких замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення по вул. Саєвича, 5 (реконструкція з надбудовою) зазначено Фізичну особу-підприємця Бородайко К.П.
Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ІФ 143171532082 в червні 2017 року Фізичною особою-підприємцем Бородайком К.П. багатоквартирний житловий будинок з приміщеннями громадського призначення по вул. Саєвича, 5 (реконструкція з надбудовою) здано в експлуатацію без укладення договору про пайову участь.
У пункті 22 цієї декларації зазначено, що кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до договору, укладеного 27.07.2015, сплачено в повному обсязі.
Згідно з платіжним дорученням від 12.06.2017 №176, Фізична особа-підприємець Бородайко К.П. сплатив 500 000,00 грн, призначення платежу: на інженерно-транспортну та соціальну інфраструктуру міста згідно з договором №52.
Окрім того, на виконання технічних умов від 15.09.2015 №283 згідно з проектом № 184-10-СТЗ замовники об`єкта будівництва виконали роботи з прокладення позамайданчикових мереж водопостачання. Вартість цих робіт за довідкою Комунального підприємства "Івано-Франківськ Водоекотехпром" від 02.06.2017 №Д-136/17 складає 240 853,74 грн, ця ділянка позамайданчикового водопроводу задіяна в системі водопостачання м. Івано-Франківська і фактично вже використовується, з неї подається холодна вода до ряду об`єктів (житлових будинків, частини корпусів міської клінічної лікарні, човнової станції та громадських туалетів міського озера).
Фізична особа-підприємець Бородайко К.П. неодноразово звертався до Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради з заявами про зменшення пайової участі на вартість виконаних робіт з прокладання позамайданчикових мереж водопостачання (листи від 11.04.2017, від 02.06.2017 № 2, від 04.07.2017 № 03/12, від 27.09.2017 № 03/15, від 25.09.2018 № 03/29). На ці звернення отримував відповіді про те, що воно розглянуто на засіданні сесії міської ради, але це питання не набрало необхідної кількості голосів, а тому позивачу необхідно виконати умови договору в частині повної сплати пайової участі (листи від 22.06.2017 №250/16.5-14/35в, від 05.09.2017 №411/16.5-14/35в, від 14.11.2017 №18/01-27/2754, від 15.01.2019 №13/16.5-15/18в).
17 січня 2019 року Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулось з листом-пропозицією №23/16.5-15/19в до Фізичної особи-підприємця Бородайка К.П. укласти договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, надавши проект такого договору з додатком - розрахунком розміру пайової участі, складеного відповідно до типового договору, передбаченого Положенням "Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста".
При розрахунку використано такі показники: показник опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м об`єкта будівництва в Івано-Франківській області (без ПДВ) - 8879,17 грн, площа об`єкта будівництва (житло) - 3310,30 кв.м, площа об`єкта будівництва (нежитло) - 411,90 кв.м, відсоток для житла 4, відсоток для нежитла - 7, розмір пайової участі - 1 431 721,77 грн, сплачено 622 292,70 грн, розмір пайової участі - 809 429,07 грн.
Договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста в добровільному порядку сторонами укладений не був.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у цій справі з вимогами про визнання укладеним вказаного договору.
Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних рішень
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Постановою Верховного Суду від 31.03.2021 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.2020 у справі № 909/1402/19, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд вказав, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди допустили неправильне застосування норм матеріального права, зокрема частини третьої статті 179 та статті 187 Господарського кодексу України, частини третьої статті 5 Цивільного кодексу України, статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" та дійшли передчасного висновку про обґрунтованість та доведеність заявленої Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради позовної вимоги про визнання укладеним між ним та Фізичною особою-підприємцем Бородайком К.П. договору про пайову участь замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська, про наявність законодавчих підстав для укладення цього договору.
Верховний Суд вказав, що станом на час розгляду цієї справи судом, відсутнє положення закону, яке б зобов`язувало відповідача укласти з позивачем відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Івано-Франківськ. Відтак, суд не наділений повноваженнями визнати укладеним договір, обов`язковість якого для відповідача законом не передбачена. (Аналогічні висновки щодо застосування статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" при вирішення спору про укладення договору про пайову участь викладено у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №909/1143/19, від 30.09.2020 у справі № 904/4442/19, від 13.01.2020 у справі № 922/267/20, від 04.02.2021 у справі № 904/2468/19, від 23.03.2021 у справі № 904/454/18.)
Верховний Суд зазначив, що у спірних правовідносинах метою звернення Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради з позовом до Фізичної особи-підприємця Бородайка К.П. є зобов`язання останнього сплатити кошти пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська як замовника будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення по вул. Саєвича, 5.
Таким чином, встановивши обставини несплати Фізичною особою-підприємцем Бородайком К.П. пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська, суд мав перевірити обраний Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради спосіб захисту та відновлення порушеного права на предмет його законності та ефективності, зокрема враховуючи зміну у 2020 році порядку сплати пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, який визначений Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".
Верховний Суд визнав обґрунтованими доводи скаржника про необхідність врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/620/17, від 04.12.2019 у справі № 904/310/19 щодо застосування ст. ст. 86, 237, 238 ГПК України при вирішенні спору про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту та наявності у господарського суду повноважень самостійно визначити розмір пайової участі, який має сплатити замовник, у разі виявлення неправильного розрахунку величини пайової участі наведеного позивачем. Так Суд погодився з аргументами касаційної скарги про необхідність зміни суми договору, яка визначена у п. 3.3 договору у разі зміни апеляційним судом додатку № 1 "Розрахунок розміру пайової участі" до договору та застосуванні відсотків розміру пайового внеску визначених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", які є відмінними від тих, що були застосовані судом першої інстанції.
Короткий зміст судових рішень господарських судів попередніх інстанцій та мотиви їх прийняття
За результатами нового розгляду даної справи рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.06.2021 у справі №909/1402/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021, відмовлено у задоволенні позову.
Судові рішення мотивовані тим, що укладення між органом місцевого самоврядування та замовником договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту станом на дату подання Фінансовим управлінням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради позову у цій справі було передбачене статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Проте з 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», якими була скасована стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20 вересня 2019 року договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. У зв`язку з чим суди вказали, що з 01.01.2020 у замовників відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, а відтак станом на момент розгляду цієї справи судом та ухвалення рішення, було відсутнє положення закону, яке б зобов`язувало відповідача укласти з позивачем відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Івано-Франківська.
Встановивши, що суд не наділений повноваженнями визнати укладеним договір, обов`язковість якого для відповідача законом не передбачена, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позов у цій справі не підлягає задоволенню у зв`язку з його необґрунтованістю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Фінансове управління Івано-Франківської міської ради (перейменовано), не погоджуючись з рішенням та постановою у даній справі, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким визнати укладеним договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська в редакції позивача.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України та стверджує про необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, які застосовані апеляційним господарським судом у даній справі (від 30.07.2020 у справі №909/1143/19, від 30.09.2020 у справі №904/4442/19, від 13.01.2020 у справі № 922/267/20).
Скаржник вважає, що оскільки здача об`єкта в експлуатацію підтверджує факт здійснення будівництва, то саме ця подія і цей факт є тією обставиною, якою необхідно керуватись при застосуванні норми Закону. І до спірних правовідносин мають застосовуватись тільки ті нормативні акти, які були чинними на момент їх виникнення.
На думку скаржника, відмовляючи в задоволенні даного позову суди надали відповідачу перевагу перед іншими замовниками, які до введення об`єкта в експлуатацію виконали обов`язок по укладенню договору та сплаті пайового внеску і до яких, на момент здачі об`єкта будівництва в експлуатацію застосовувались норми закону, які діяли на той час. Тому скаржник стверджує, що суд повинен застосувати Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» з врахуванням ст. 58 Конституції України, рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99, а не Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», оскільки в останньому не міститься прямої вказівки про застосування зворотної дії в часі щодо визначення моменту настання обов`язку оформити договірні відносини щодо сплати пайового внеску.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Фізична особа - підприємець Бородайко К.П. у відзиві на касаційну скаргу просить поновити строк на подання відзиву та відмовити в задоволення касаційної скарги. Відповідач звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Щодо суті касаційної скарги