ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року
м. Київ
справа № 804/5714/17
адміністративне провадження № К/9901/51839/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 (суддя - Турлакова Н.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2018 (головуючий суддя - Семененко Я.В., судді: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) у справі №804/5714/17.
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області) від 10.04.2017р. №481485-1303.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 17.05.2006 №825, укладеного з Дніпропетровською міською радою, ОСОБА_1 надано в оренду земельну за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за фізичною особою ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості (будівлі та споруди автостоянки, Ѕ частки) за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта від 04.08.2008 автостоянка введена в експлуатацію. Термін дії договору від 17.05.2006 №825, закінчився 06.07.2008, однак позивач продовжував користуватися цією земельною ділянкою. За період з 06.07.2008 по 01.01.2016 позивач добросовісно сплачував плату за земельну ділянку у вигляді земельного податку в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки. Проте у зв`язку із внесенням змін до Податкового кодексу України починаючи з 01.01.2015, відповідно до пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України відсутність зареєстрованого права власності на земельну ділянку фактично звільняє платника податків від обов`язку внесення податку за землю. На думку позивача він є користувачем земельної ділянки державної і комунальної власності, і тому має сплачувати саме орендну плату за землю, а не земельний податок.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2018, в позові відмовлено.
Приймаючи рішення про відмову в позові суди попередніх інстанцій виходили з того, що незважаючи на те, що позивач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, обов`язок зі сплати земельного податку виник у ОСОБА_1 з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2017, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2018 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_1 зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції не були застосовані норми частини 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» та статті 288 Податкового кодексу України. Позивач не є власником земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:02:136:0019, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та не має права постійного користування цією земельною ділянкою. Також вказує, що має сплачувати саме орендну плату за землю, а не земельний податок, у відповідності до положень статті 288 Податкового кодексу України.
Також посилається на те, що в силу абзацу 4 пункту 297.4 статті 297 Податкового кодексу України він звільнений від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, перебуває з 01.08.2016 на спрощеній системі оподаткування, що виключає необхідність сплати ним земельного податку з фізичних осіб за 2017 рік, проте такі доводи необґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 17.05.2006 між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), укладено договір оренди землі. Згідно вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:136:0019, загальна площа 0,3021 га, площа частки, за яку повинна була справлятися орендна плата 50% або 0,15105 га строком на 2 роки. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки на час укладення договору становила 267771,13 грн. Земельна ділянка по договору була передана в оренду для проектування та будівництва автостоянки (тимчасової).
Згідно копії Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 04.07.2008, тимчасова автостоянка за адресою АДРЕСА_1 прийнята в експлуатацію. До основних показників об`єкту віднесено: тимчасову автостоянку та сторожку.
Позивач 13.07.2016 вх.№36/3952 звертався до міського голови з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі.
10.04.2017 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №481485-1303 яким позивачу ОСОБА_1 визначено до сплати суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік на загальну суму 25473,22 грн.
За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.