ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року
м. Київ
справа № 823/1423/18
адміністративне провадження № К/9901/63936/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансзерноекспорт» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 (суддя - Гаращенко В.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 (головуючий суддя - Епель О.В., судді: Кузьменко В.В., Сорочко Є.О.) у справі №823/1423/18.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансзерноекспорт» (далі - ТОВ «Трансзерноекспорт») звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - ГУ ДФС у Черкаській області) від 19.12.2017 №0007701402 та №0007691402.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Черкаській області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.05.2018, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС у Черкаській області посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 198, 201 Податкового кодексу України.
Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Черкаській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Трансзерноекспорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період: жовтень-листопад 2016 року, січень 2017, березень 2017 року, червень 2017 року та податку на прибуток підприємств за 2016 рік, за І півріччя 2017 року при відображенні в податковому обліку взаємовідносин TOB «ВКФ «Діамант Бізнес», TOB «Грант Капітал», TOB «Пром-Аспект», TOB «Комплект Стандарт Сервіс», TOB «Контест Сістем».
За наслідками перевірки складено акт від 04.12.2017 №507/23-00-14-0205/31855709, в якому відображено висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:
пунктів198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 1153219 грн., у тому числі за жовтень 2016 року - 456803 грн., листопад 2016 року - 129207 грн., січень 2017 року - 225249 грн., березень 2017 року - 277980 грн., червень 2017 року - 63980 грн.; завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 395717 грн., у тому числі: за листопад 2016 року на 159399 грн., січень 2017 року на 236318 грн.
В обґрунтування своєї позиції контролюючий орган послався на наявну податкову інформацію стосовно постачальників позивача, де відображено висновки щодо відсутності трудових ресурсів та виробничих потужностей економічно необхідних для здійснення господарської діяльності; відповідно до матеріалів кримінальних проваджень ТОВ «ВКФ «Діамант Бізнес», ТОВ «Пром-Аспект» мають ознаки фіктивності. Враховуючи зазначене, стверджує, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали фіктивний характер, товари фактично не поставлялись, а договори та інші фінансово-господарські документи учасників господарських операцій складені з метою незаконного отримання податкової вигоди.
На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Черкаській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№0007701402 від 19.12.2017, яким визначено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 1441524 грн., в тому числі 288305 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
№0007691402 від 19.12.2017, яким зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 395717 грн.
Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з неповного з`ясування судами попередніх інстанцій усіх обставин справи з огляду на наступне.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарської операції, її справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарської операції, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) такої операції. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум грошових зобов`язань на підставі такої операції.
В той же час, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
Судами також встановлено, між ТОВ «Трансзерноекспорт» та TOB «ВКФ «Діамант Бізнес» було укладено договір поставки від 20.10.2016 №20-10/16, на підставі якого в жовтні 2016 року поставлено шрот соняшниковий та надано транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 3716471,96 грн., у т.ч. ПДВ 619411,98 грн.
Також між ТОВ «Трансзерноекспорт» та TOB «Грант Капітал» укладено договору про надання послуг з перевезення вантажів від 28.10.2016 № 16-25, на підставі якого в листопаді 2016 року надано послуги з перевезення вантажів на загальну суму 755980,04 грн., у т.ч. ПДВ 125996,67 грн.
З TOB «Пром-Аспект» укладено договір поставки від 30.11.2016 №49/11-2016, на підставі якого у січні 2017 року поставлено макуху соєву, пшеницю, шрот соняшника, надано транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 2769400,27 грн., у т. ч. ПДВ 461566,71 грн.
З TOB «Комплект Стандарт Сервіс» укладено договір поставки від 27.02.2017 № 17/22, на підставі якого в березні 2017 року поставлено макуху соєву, макуху соняшника, транспортно-експедиційні послуги (ТЕП) на загальну суму 1667879,79 грн., у т. ч. ПДВ 277979,96 грн.
З TOB «Контест Сістем» укладено договір поставки від 19.06.2017 № 19/06/2017, на підставі якого в червні 2017 року поставлено макуху соєву та макуху соняшника на загальну суму 383880 грн., у т.ч. ПДВ 63980 грн.
Аналізуючи дотримання платником наведених правил оподаткування, суди послалися на те, що подані платником первинні документи, які складені за наслідками розглядуваних операції, а саме - видаткові накладні, податкові накладні, акти прийому-передачі товарів (наданих послуг), рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення підтверджують факт реального придбання товарів.
Також судом апеляційної інстанції зазначено, що матеріалами справи підтверджується й економічна та господарська мета вчинення позивачем спірних операцій із зазначеними контрагентами, зокрема: з метою виконання взятих на себе зобов`язань перед третіми особами: ТОВ «БС», ТОВ «Перше травня комбікормовий завод», ТОВ «Константа Комбікорм», ТОВ НВП «Глобинський свинокомплекс», ТОВ «Агровет постач» тощо, для підтвердження чого позивач надав до суду копії відповідних договорів, первинних документів та узагальнені таблиці, що містять систематизовані дані по кожній позиції за кожною операцією, а наведені в них відомості знаходять своє документальне підтвердження.