ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року
м. Київ
справа № 240/6321/20
адміністративне провадження № К/9901/26081/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Блажівської Н. Є., Яковенка М. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 (у складі головуючого судді: Гуріна Д.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 (у складі колегії суддів: Білої Л.М., Гонтарука В.М., Курка О.П.) у справі №240/6321/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Укрпалетсистем» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
21 квітня 2020 року Приватне підприємство "Укрпалетсистем" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, у якому просило:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо прийняття рішення від 26.03.2020 №1167/23-00-52-10-012 про опис майна у податкову заставу;
- скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 26.03.2020 №1167/23-00-52-10-012 про опис майна у податкову заставу.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.12.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 26.03.2020 №1167/23-00-52-10-012 про опис майна у податкову заставу. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь ПП "Укрпалетсистем" 2102 грн на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що прийняття рішення про опис майна у податкову заставу передбачає наявність у платника податку податкового боргу, проте оскільки відповідна податкова вимога скасована судовим рішенням у іншій справі, то сума заборгованості, яка у ній зазначена, не є узгодженою.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
Станом на 01.03.2020 за позивачем обліковувався податковий борг на загальну суму 1 197 700,88 грн зі сплати акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Указаний податковий борг виник на підставі:
- акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 15.09.2016 №1391/28-10-14-05/32285225;
- податкового повідомлення-рішення від 07.10.2016 №0003851405 на суму 787 696 грн (05.06.2019 ГУ ДПС у Черкаській області на підставі судового рішення у ручному режимі проведено коригування інтегрованої картки платника, а саме виключено з обліку частину нарахування на загальну суму 48 008 грн, нарахованого у минулих роках);
- декларації акцизного податку від 18.09.2019 №9129030301 терміном сплати 30.06.2019 у сумі 4 703 грн;
- декларації акцизного податку від 15.07.2019 №9154078498 терміном сплати 30.07.2019 у сумі 4 854 грн;
- декларації акцизного податку від 14.08.2019 №9180448928 терміном сплати 30.08.2019 у сумі 4 734 грн;
- декларації акцизного податку від 17.09.2019 №9212391680 терміном сплати 30.09.2019 у сумі 4 575 грн;
- декларації акцизного податку від 17.10.2019 №9242448455 терміном сплати 30.12.2019 у сумі 3 931 грн;
- декларації акцизного податку від 14.11.2019 №9271053230 терміном сплати 30.11.2019 у сумі 3 853 грн;
- декларації акцизного податку від 16.12.2019 №9303091307 терміном сплати 30.12.2019 у сумі 3 685 грн;
- декларації акцизного податку від 16.01.2020 №9331135012 терміном сплати 30.01.2020 у сумі 3 787 грн;
Залишок несплаченої пені відповідно до статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК) складає 461 202, 88 грн.
У зв`язку з наявністю в інтегрованих картках позивача податкового боргу, ГУ ДПС у Черкаській області було сформовано податкову вимогу від 21.06.2019 №160425-52, яку направлено позивачу.
Згідно з обліковою карткою платника податків станом на 31.05.2020 податковий борг зі сплати акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів склав 1 203 119, 05 грн.
У зв`язку із наявною заборгованістю Уманським управлінням ГУ ДПС у Черкаській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 26.03.2020 №1167/23-00-52-10-012 (майно, право власності на яке платник набуде в майбутньому), яким вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ПП «Укрпалетсистем».
Незгода позивача із указаним рішенням була підставою для звернення до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП «Укрпалетсистем» відмовити повністю.
Скаржник зазначає, що грошове зобов`язання, визначене у податковому-повідомленні рішенні №0003851405 від 07.10.2016, є узгодженим та таким, що визнається сумою податкового боргу, оскільки постановою Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №806/2015/16 позов про скасування вказаного податкового-повідомлення рішення залишено без задоволення.
З цих підстав відповідач уважає, що контролюючий орган приймаючи рішення від 26.03.2020 №1167/23-00-52-10-012 про опис майна у податкову заставу діяв правомірно, а також зазначає, що наявні підстави для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №823/17624/16.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Абзацом другим підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК передбачено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК).