ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року
м. Київ
справа №826/14142/18
адміністративне провадження № К/9901/25607/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 826/14142/18
за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Таскомбанк», про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2019, ухвалене у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Карпушової О.В., суддів Губської Л.В., Епель О.В.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 31.08.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позов, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила: визнати протиправним та скасувати рішення Правління Національного Банку України (далі - НБУ) від 01.03.2018 №134рш/бт «Про невідповідність керівника Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» вимогам законодавства України» у частині визнання невідповідності її як Голови правління банку вимогам законодавства.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення: керувався нормою, яка не діяла на момент вчинення Публічним акціонерним товариством «Таскомбанк» (далі - ПАТ «Таскомбанк») порушення; у порушення вимог пункту 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не забезпечив їй права на участь у цьому процесі.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 20.02.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2019, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 04.09.2019 ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Окрім того, скаржниця заявила клопотання про зупинення дії рішень судів попередніх інстанцій до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
4. Верховний Суд ухвалами від 19.09.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребував матеріали справи з суду першої інстанції, а також відмовив у задоволенні клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень у цій справі.
5. 01.10.2019 до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому НБУ просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. Касаційна скарга розглядається у порядку, що діяв до 08.02.2020, відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», що набрав чинності у зазначену вище дату.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Суди встановили, що 30.01.2018 НБУ склав акт про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу щодо перевірки дотримання ПАТ «Таскомбанк» вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
За висновками цього акта встановлено ознаки здійснення ПАТ «Таскомбанк» ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу; порушення вимог частини першої статті 10 та частини першої статті 11 Закону України від 14.10.2014 № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон № 1702-VII).
23.02.2018 НБУ на підставі статті 73 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-III) прийняв рішення про застосування до ПАТ «Таскомбанк» штрафу у розмірі 6 080 000,50 грн.
01.03.2018 НБУ прийняв рішення №134рш/бт «Про невідповідність керівника ПАТ «Таскомбанк» вимогам законодавства України».
Рішення НБУ від 01.03.2018 прийнято на підставі статті 42 Закону № 2121-III; Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.09.2011 № 306, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2011 за № 1203/19941 (далі - Положення № 306); Регламенту Правління Національного банку України, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.10.2015 № 680 (зі змінами).
Цим рішенням визнано, що ОСОБА_1 , яка є головою правління ПAT «Таскомбанк», не відповідає вимогам законодавства України, оскільки не забезпечила належного виконання своїх посадових обов`язків, що призвело до порушення ПAT «Таскомбанк» вимог Закону № 1702-VII та здійснення ПAT «Таскомбанк» ризикової діяльності.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що редакції статті 42 Закону № 2121-III, які діяли, як до 01.01.2018, так і після цієї дати, встановлюють право НБУ здійснювати заміну керівника банку, якщо він не відповідає певним вимогам, зокрема: невідповідність професійної придатності та репутації (до 01.01.2018), або не забезпечення належного виконання посадових обов`язків, що призвело до порушення банком вимог законодавства (після 01.01.2018). Окрім того, суд першої інстанції виходив із того, що жодною нормою чинного законодавства не передбачено обов`язку НБУ здійснювати розгляд питання щодо заміни керівника за участю останнього.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на помилковість висновків судів попередньої інстанції щодо відсутності підстав для скасування оспорюваного рішення НБУ, оскільки при його прийнятті останній керувався нормою, яка не діяла на момент вчинення ПАТ «Таскомбанк» порушення; у порушення вимог пункту 9 частини третьої статті 2 КАС України не було забезпечено її права на участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, виходить із наступного.
11. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. За правилами пунктів 1, 9 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
13. За правилами статті 4 Закону № 2121-III Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України «Про Національний банк України», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.
14. За змістом статті 42 Закону № 2121-III (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення) керівники банку повинні відповідати кваліфікаційним вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності.
Керівники банку повинні мати бездоганну ділову репутацію.
Професійна придатність керівника банку визначається як сукупність знань, професійного та управлінського досвіду особи, необхідних для належного виконання посадових обов`язків керівника банку з урахуванням бізнес-плану та стратегії банку, а також функціонального навантаження та сфери відповідальності конкретного керівника банку.
Національний банк України має право вимагати заміни будь-кого з керівників банку, якщо він не відповідає вимогам щодо ділової репутації, а щодо незалежних директорів - також/або вимогам щодо незалежності, та/або якщо керівник банку не забезпечує належного виконання своїх посадових обов`язків, що призвело до порушення банком вимог законодавства, виявлених під час здійснення банківського нагляду у порядку, визначеному цим Законом. Банк зобов`язаний вжити заходів щодо заміни такого керівника банку у порядку, визначеному Національним банком України.
15. Ця норма, у редакції, чинній до 06.01.2018, встановлювала, зокрема, що Національний банк України має право вимагати заміни будь-кого з керівників банку, якщо його професійна придатність та ділова репутація не відповідають вимогам цього Закону.
16. На виконання вимог Закону № 2121-III з метою визначення, зокрема професійної придатності та ділової репутації керівників банку, прийнято Положення № 306 (чинне на час виникнення спірних правовідносин).
17. За правилами пункту 6.1. глави 6 розділу VII Положення № 306 Національний банк здійснює контроль за відповідністю професійної придатності та ділової репутації керівників банку вимогам законодавства України протягом усього часу їх перебування на цих посадах.
18. При цьому положеннями пункту 6.2. глави 6 розділу VII Положення № 306 передбачено, що Національний банк визначає відповідність професійної придатності та ділової репутації керівників банку вимогам законодавства України під час погодження кандидатур цих осіб на посади відповідно до вимог цього Положення, нормативно-правового акта Національного банку щодо здійснення фінансового моніторингу та нормативного акта Національного банку щодо проведення тестування керівників банку та протягом усього часу їх перебування на зазначених посадах.
19. У свою чергу, Національний банк може прийняти рішення про розгляд питання про відповідність/невідповідність ділової репутації керівників банку вимогам законодавства України в разі наявності хоча б однієї з таких підстав:
застосування заходів впливу (санкцій)/пред`явлення вимог до банку або його керівників;
виявлення конфлікту інтересів керівника банку;
невиконання банком своїх прострочених зобов`язань протягом п`яти робочих днів;
недотримання банком вимог та обмежень, установлених Національним банком;
виявлення недоліків у системі внутрішнього контролю банку, у тому числі в управлінні ризиками у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів;
виявлення Національним банком ознак відсутності бездоганної ділової репутації керівників банку, передбачених цим Положенням, або фактів, що можуть свідчити про професійну непридатність керівника банку;
виявлення ознак здійснення банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;
наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно з яким особу притягнуто до кримінальної відповідальності. (пункт 6.3. глави 6 розділу VII Положення № 306).
20. За результатами розгляду питання щодо ділової репутації Національний банк приймає рішення про відповідність або невідповідність керівника банку вимогам законодавства України.
Правління Національного банку приймає рішення про невідповідність керівника банку вимогам законодавства України в разі наявності такої підстави, як порушення банком вимог банківського законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, внаслідок дій або бездіяльності такої особи (пункт 6.5 глави 6 розділу VII Положення № 306).
21. Ураховуючи наведене, стаття 42 Закону № 2121-III (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) наділяє Національний банк України правом вимагати заміни керівника банку у випадку незабезпечення належного виконання ним своїх посадових обов`язків, що призвело до порушення банком вимог законодавства.
22. При цьому Положенням № 306 передбачена процедура прийняття рішення щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність ділової репутації керівників банку вимогам законодавства України, відповідно до якої Національний банк України спочатку приймає рішення про розгляд питання про відповідність/невідповідність ділової репутації курівника банку вимогам законодавства в разі наявності хоча б однієї з підстав, передбачених пунктом 6.3. глави 6 розділу VII цього Положення, а за результатами розгляду питання щодо ділової репутації Національний банк приймає рішення про невідповідність керівника банку вимогам законодавства України в разі наявності хоча б однієї з підстав, передбачених пунктом 6.5. глави 6 розділу VII цього Положення.
23. Оспорюваним рішенням позивачку було визнано такою, що не відповідає вимогам законодавства України, оскільки вона не забезпечила належного виконання своїх посадових обов`язків, що призвело до порушення ПАТ «Таскомбанк» вимог Закону № 1702-VII. Підставою для розгляду цього питання було застосування до ПАТ «Таскомбанк» заходу впливу у вигляді накладення штрафу.
24. У разі наявності наведених у пункті 6.3 Положення № 306 підстав Національний банк приймає рішення про розгляд питання про відповідність/невідповідність ділової репутації керівників банку вимогам законодавства України.