ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року
м. Київ
справа № 240/3135/21
адміністративне провадження № К/9901/46603/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 (головуючий суддя Гурін Д.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2021 (прийняту судом у складі: головуючого судді Сушка О.О., суддів: Мацького Є.М., Залімського І.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі-відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області), в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Житомирській області щодо нарахування ОСОБА_1 з 18.02.2020 згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Житомирській області №521/20 від 20.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82%, виходячи із розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Житомирській області №521/20 від 20.02.2020, починаючи з 18.02.2020, без обмеження максимальним розміром;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області виплатити заборгованість з виплати щомісячного грошового утримання судді у відставці, враховуючи виплачені суми, однією сумою.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він є суддею у відставці, отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 82% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. На підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №240/7646/20 позивачу здійснено перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з довідкою ТУ ДСА у Житомирській області з урахуванням проведених виплат у розмірі 50% суддівської винагороди працюючого судді. Відсоткове співвідношення вже призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці стосовно суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є сталим, визначається на день призначення щомісячного довічного грошового утримання. Застосування показника, передбаченого частиною 3 статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) до перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці є протиправним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.04.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Житомирській області щодо нарахування позивачу з 19.02.2020 згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Житомирській області №521/20 від 20.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.
Зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 52%, виходячи із розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Житомирській області №521/20 від 20.02.2020, починаючи з 19.02.2020. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2021 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 залишено без змін.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, частково задовольняючи позов, виходив з того, що розрахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці не може бути здійснений одночасно із застосуванням двох різних законів, а саме: щодо відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді по Закону №2453-VI, а розмір суддівської винагороди - по Закону №1402-VIII, оскільки такий перерахунок ставить суддів, які вийшли або вийдуть у відставку по Закону №1402-VIII у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом №2453-VI, так як Закон №2453-VI передбачав, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді за 20 років, а Закон №1402-VIII - 50 відсотків за 20 років суддівського стажу. Виходячи з того, що до стажу роботи судді, який надав позивачу право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, станом на 13.06.2017, зараховано 21 рік 04 місяці 02 дні, при перерахунку довічного грошового утримання ОСОБА_1 застосуванню підлягав відсотковий показник-52%.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову таким, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, позивач звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2021, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на те, що процедури призначення щомісячного довічного грошового утримання та його перерахунку є різними за змістом і механізмом їх проведення. Єдиною підставою для проведення перерахунку є збільшення розміру суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, натомість відповідачем здійснено повторне призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до положень частини 3 статті 42 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на те, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми одного Закону, а не вибірково з різних. Оскільки, Законом України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 № 2453-VI (далі - Закон №2453-V), за яким призначалося утримання позивачу, встановлювалось відсоткове значення виходячи з інших складових суддівської винагороди, застосування такого значення до суддівської винагороди за діючим Законом №1402-VIII прямо суперечить його змісту.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 23.12.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 14.06.2017 є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону №1402-VIII.
Згідно розрахунку стажу роботи судді Корольовського районного суду м. Житомира, ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який надав позивачу право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, станом на 13.06.2017, зараховано 21 рік 04 місяці 02 дні, з яких: строкова служба в Радянській Армії 02 роки 11 місяців 21 день; старший слідчий слідчого відділення Попільнянського РВ УМВС 06 місяців 15 днів; старший слідчий слідчого відділення податкової міліції Бердичівської ОДПІ 03 роки 03 місяці 18 днів; суддя Попільнянського районного суду Житомирської області 09 років 00 місяців 29 днів; суддя Корольовського районного суду м.Житомира 03 роки 04 місяці 18 днів; заступник голови Корольовського районного суду м.Житомира 02 роки 00 місяців 00 днів; суддя Корольовського районного суду м.Житомира 00 років 00 місяців 21 день.
На час звільнення грошове утримання позивача як судді складалось із посадового окладу та доплати за вислугу років.
З 01.01.2020 змінився базовий посадовий оклад судді місцевого суду і становить відповідно 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Позивачем отримано від ТУ ДСА України в Житомирській області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2020 від 20.02.2020 №512/20 - вих.
20.02.2020 позивачем подано довідку від 20.02.2020 №512/20 - вих. до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці проведено не було, а тому 27.04.2020 позивачем подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заяву з проханням провести перерахунок довічного грошового утримання судді, відповідно до довідки №512/20-вих.
На вказану заяву 18.05.2020 позивачем отримано листи від 14.05.2020 та 15.05.2020, якими відмовлено у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді, відповідно до довідки №512/20-вих.
Вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправними, позивач звернувся до суду.
15.09.2020 рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/7646/20 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 25.02.2020 "Про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Житомирській області №521/20 від 20.02.2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Крім того, суд відмовив позивачу у встановленні зобов`язання ГУ ПФУ в Житомирській області виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 82% у зв`язку з передчасністю вказаних позовних вимог.
21.01.2021 на виконання вказаного рішення суду на пенсійний рахунок позивачем отримано щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 50% грошового забезпечення судді відповідного суду.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на належне довічне грошове утримання судді у відставці, звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
В силу статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.
За приписами частини першої статті 142 Закону №1402-VІІІ суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (частина друга статті 142 Закону №1402-VIІІ).
Досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді, Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.