ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2022 року
м. Київ
справа № 810/3790/16
адміністративне провадження № К/9901/31011/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Інспекція) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2016 (суддя Балаклицький А.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 (головуючий суддя - Глущенко Я.Б., судді - Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті Грейн Компані» (далі - Товариство) до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2016 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило: визнати дії Інспекції щодо не укладення договору про визнання електронних документів від 19.10.2016 протиправними; зобов`язати Інспекцію укласти із Товариством вказаний договір.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалось на те, що Інспекція безпідставно не укладає договір про визнання електронних документів, хоча в п`ятиденний строк зобов`язана була вчинити такі дії. Крім того позивач зауважив, що Товариство знаходиться за місцем своєї реєстрації (та не змінювало свого місця реєстрації (місцезнаходження), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) і постійно отримує від Інспекції поштову кореспонденцію за цією адресою. Також, Товариство зазначило, що внаслідок протиправних дій Інспекції щодо не укладення договору про визнання електронних документів порушуються права Товариства, яке позбавлене можливості подавати податкову звітність, сплачувати податки до бюджету та несе відповідальність у вигляді штрафних санкцій по господарських договорах у зв`язку із не реєстрацією податкових накладних.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 23.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017, позов задовольнив.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що будь-яких доказів внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідного запису щодо відсутності Товариства за юридичною адресою або про відсутність Товариства за місцезнаходженням Інспекцією суду надано не було. Також суди вказали, що Інспекцією був порушений термін обробки договору, оскільки квитанцію № 2 було направлено лише 27.10.2016.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 19.04.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди не надали належної правової оцінки тому, що: Оперативним управлінням Інспекції 30.12.2015 був здійснений вихід за податковою адресою Товариства, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в базах даних органів ДФС України (Київська обл., м. Біла Церква, вул. О.Гончара, буд. 1/42, оф. 504), за результатами якого було встановлено відсутність Товариства за вказаною адресою; договір, що був підписаний з Товариством у паперовому вигляді 20.01.2016, був розірваний Інспекцією 29.03.2016 на підставі службового листа Оперативного управління Інспекції від 28.03.2016 № 920/7/10-02-07-04 щодо відсутності Товариства за адресою реєстрації. Решта доводів скаржника зводиться до цитування норм законодавства України.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.06.2022 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив справу до попереднього розгляду на 14.06.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що місцезнаходженням Товариства є адреса: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. О.Гончара, буд. 1/42, оф. 504, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З метою для укладання з Інспекцією договору про визнання електронних документів Товариство засобами телекомунікаційного зв`язку 19.10.2016 надіслало договір про визнання електронних документів та отримало квитанцію №1, в якій зазначено, що документ доставлено до ДФС України 19.10.2016 в 17:07:50 за реєстраційним номером: 9197026701; документ збережено на центральному рівні; через певний час подбайте про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого документа.
27.10.2016 о 14:18 год. позивач отримав квитанцію №2, в якій зазначено, що документ - договір про визнання електронних документів від 19.10.2016 за реєстраційним номером 9197026701 не прийнято. Виявлені помилки: місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до абзацу 1 підпункту 20.1.7 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) контролюючі органи мають право на отримання від платників податків, платників єдиного внеску та надання у межах, передбачених законом, документів в електронному вигляді.
Згідно з пунктом 42.4 статті 42 ПК України з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.
Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів ДФС у електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція №233).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №233 платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.
Відповідно до положень розділу ІІІ Інструкції №233, для подання засобами телекомунікаційного зв`язку електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з органом ДПС за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності (за затвердженими формою та змістом - Додаток 1 до Інструкції) та отримати спеціальне програмне забезпечення.
Відповідно до пункту 5 розділу III Інструкції №233 з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку платник податків:
1) отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - субєкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;
2) отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;