ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2022 року
м. Київ
справа № 820/3973/16
касаційне провадження № К/9901/27244/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Інспекція) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 (суддя Самойлова В.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 (головуючий суддя - Жигилій С.П., судді - Дюкарєва С.В., Перцова Т.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альдар» (далі - Товариство) до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2016 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило: визнати протиправними дії Інспекції, які виразилися у відмові у визнанні податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року, яка подана Товариством 18.07.2016, податковою декларацією; зобов`язати Інспекцію визнати податковою звітністю декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року, яка подана Товариством до Інспекції 18.07.2016; зобов`язати Інспекцію негайно провести відповідні коригування у особовій картці Товариства у зв`язку із надходженням податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що відмова контролюючого органу у прийнятті декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року з додатками з підстав того, що Товариство вказало недостовірну інформацію щодо свого місцезнаходження є протиправною, оскільки Товариство не змінювало свого місця реєстрації (місцезнаходження), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 18.08.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016, позов задовольнив повністю.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: Товариством не було допущено порушення у вигляді внесення до декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року недостовірної інформації, що підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема, відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, договором оренди № 95-Арк від 01.04.2016, укладеним між ТОВ «Акціонери» (орендодавцем) та Товариством (орендарем), та листом ТОВ «Акціонери», з огляду на що відмова Інспекції у прийнятті декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року є протиправною, а Інспекцією зобов`язана поновити порушена право платника податків, що відповідає принципу повного захисту прав та інтересів Товариства, про які він просить.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 24.01.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що в поданій податковій декларації Товариством не вірно зазначено місцезнаходження. Решта доводів скаржника зводиться до цитування норм Податкового кодексу України.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.06.2022 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив справу до попереднього розгляду на 14.06.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.06.2016 місцезнаходженням Товариства була адреса: 61166, Харківська обл., м. Харків, пр-т Науки, буд. 40.
Згідно договору оренди № 95-Арк від 01.04.2016, укладеним між ТОВ «Акціонери» (орендодавцем) та Товариством (орендарем), Товариство орендує нежитлове приміщення - частину кімнати № 612-А, площею 13 кв.м., розташоване на 6-му поверсі нежитлового приміщення, за адресою: м. Харків, пр-т Науки, 40.
18.07.2016 Товариство направило на адресу Інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року з додатками.
Листом від 18.07.2016 №10384/10/20-30-08-02-24 «Повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації» Інспекція повідомила Товариство про те, що декларація за червень 2016 року не відповідає вимогам пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, а саме - невідповідність заявлених даних щодо податкової адреси (відсутність за місцезнаходженням), у зв`язку з чим на підставі пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року не визнано як податкову декларацію.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.