УХВАЛА
20 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 990/75/22
Провадження № 11-59заі22
Суддя Великої Палати Верховного Суду Прокопенко О. Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Верховної Ради України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
19 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою, в якій просив: визнати відмову повернення вкладу протиправною дією Держави України та бездіяльністю Верховної Ради України у сфері українського державотворення; зобов`язати Державу Україну відновити становище, яке існувало станом до 1 січня 1992 року; виписати строкові ощадні книжки відповідно до страхових рахунків станом на 1 січня 1992 року; відновити всі страхові рахунки до їх реальної вартості відповідно до договору і норм законодавства; здійснити відновлення вкладу та його виплату на першу вимогу в строк до одного місяця; зобов`язати Верховну Раду України здійснити конституційний контроль за діяльністю виконавчої влади, що виконує функції держави; у разі невиконання рішення суду з дня наступного відповідно до рішень Європейського суду з прав людини зобов`язати Державу Україну щоденно нараховувати пеню у розмірі 120 % річних від найвищої облікової ставки, встановленої Національним банком України, та 3 % річних згідно зі статтями 230, 525, 526 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 травня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків шляхом подачі уточненої позовної заяви з конкретизацією вимог і викладом обставин, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), з підтвердженням обставин, якими обґрунтовуються його позовні вимоги, наданням доказів порушення його прав та свобод з боку відповідача саме при здійсненні ним функцій органу законодавчої влади відповідно до норм діючого законодавства, а також - надання позивачем власного письмового підтвердження про те, що ним не подано до суду іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ухвалою від 8 червня 2022 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позовну заяву ОСОБА_1 повернув, оскільки позивач не усунув її недоліки в установлений судом строк.
17 червня 2022 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 червня 2022 року, у якій порушує питання про скасування цієї ухвали як незаконної, а також про передачу його справи на розгляд іноземних держав.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАСВелика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Статтею 296 КАС встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 оформлена без дотримання встановлених законом вимог.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 296 КАС в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Статтею 315 КАС визначені повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.