1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

16 червня 2022 року

м. Київ

справа № 405/8470/21

провадження № 51-887 км 22

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                                                      Маринича В.К.,

суддів                                                                                   Короля В.В., Лагнюка М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання                                       Андрієнко М.В.,

прокурора                                                                           Чабанюк Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Кропивницького апеляційного суду від 09 лютого 2022 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2022 року.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2022 року частково задоволено клопотання слідчого про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб із визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 74430 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, підозрюваний ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09 лютого 2022 року апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 повернуто апелянту на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У своїй касаційній скарзі підозрюваний ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить перевірити ухвалу апеляційного суду в касаційному порядку. Разом з тим вказує, що апеляційний суд необґрунтовано повернув його апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки повний текст ухвали слідчого судді він отримав 26 січня 2022 року, а апеляційну скаргу подав 30 січня 2022 року, тобто в межах встановленого законом п`ятиденного строку на апеляційне оскарження.

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 не надходило.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор Чабанюк Т.В. підтримала подану касаційну скаргу та просила її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Як установлено п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питання про наявність зазначеної у п. 1 ч. 1 цієї статті підстави суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 цього Кодексу.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ст. 412 КПК України).

Як убачається з матеріалів провадження, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2022 року про часткове задоволення клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09 лютого 2022 року апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 повернуто апелянту на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.

На обґрунтування своїх висновків апеляційний суд зазначив, що оскаржувана ухвала була постановлена 20 січня 2022 року, а апеляційну скаргу підозрюваний ОСОБА_1 подав 03 лютого 2022 року, тобто після спливу встановленого законом п`ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. При цьому апеляційний суд, посилаючись на пропущення апелянтом строку на подання апеляційної скарги, зазначив, що ОСОБА_1 був присутній під час оголошення резолютивної частини оскаржуваної ухвали та в той же день отримав її копію.

Дослідивши матеріали провадження та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Положеннями ч. 3 ст. 395 КПК України встановлено, що для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Положеннями ч. 5 ст. 115 КПК України установлено, що при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

Як убачається з матеріалів провадження ухвалу слідчого судді про часткове задоволення клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було постановлено 20 січня 2022 року.

Разом з тим підозрюваний ОСОБА_1, щодо якого було постановлено вищенаведену ухвалу, отримав її копію лише 27 січня 2022 року, що підтверджується наявною в матеріалах провадження розпискою (т. 1, арк. пров. 132), а тому відповідно до положень ч. 5 ст. 115, ч. 3 ст. 395 КПК України строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді має обраховуватися саме з 28 січня 2022 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки апеляційного суду про те, що строк на подання ОСОБА_1 апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді необхідно рахувати з моменту оголошення її резолютивної частини, тобто з 20 січня 2022 року, є необґрунтованими та суперечать вимогам ч. 3 ст. 395 КПК України, яка є імперативною нормою процесуального закону та не передбачає альтернативних варіантів для обчислення строку подачі апеляційної скарги для особи, яка перебуває під вартою, а ніж з моменту вручення такій особі копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Водночас, відповідно до матеріалів справи, апеляційну скаргу підозрюваний ОСОБА_1 подав 03 лютого 2022 року (т. 1, арк. пров. 134), тим самим пропустивши встановлений законом п`ятиденний строк на апеляційне оскарження. При цьому клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, як того вимагають положення ч. 1 ст. 117 КПК України, підозрюваний ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не подавав.

Ураховуючи вищевказане, Верховний Суд погоджується з твердженнями, зазначеними у касаційній скарзі підозрюваного ОСОБА_1, про необхідність обраховування п`ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді з моменту отримання ним її копії, а саме з 28 січня 2022 року, при цьому колегія суддів звертає увагу на те, що у такому випадку останній день подачі апеляційної скарги припадає на 01 лютого 2022 року, а ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу 03 лютого 2022 року, тобто поза межами вказаного строку, чим порушив вимоги п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України. При цьому підстав, які б перешкоджали або унеможливлювали своєчасно подати апеляційну скаргу, підозрюваний не навів.

Таким чином, незважаючи на відсутність об`єктивних обставин, що могли перешкодити своєчасно оскаржити ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, підозрюваний ОСОБА_1 безпідставно порушив строк на апеляційне оскарження.

При цьому, подаючи апеляційну скаргу з порушенням встановленого законом строку, підозрюваний ОСОБА_1 не подав до суду клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, що в свою чергу позбавило апеляційний суд можливості вирішити питання щодо поновлення пропущеного строку та прийняття апеляційної скарги до розгляду.


................
Перейти до повного тексту