Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 757/54635/20-ц
провадження № 61-19301св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Об`єднання «Спілка молочних підприємств України»
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Об`єднання «Спілка молочних підприємств України» (далі - Спілка) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників об`єднання, визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивувала тим, що з 2001 року вона обіймала посаду президента Об`єднання «Спілка молочних підприємств України» на підставі трудової угоди від 01 жовтня 2001 року, укладеної між нею та відповідачем, дія якої неодноразово пролонговувалась.
Рішенням загальних зборів Спілки від 09 квітня 2020 року № 25, оформленим протоколом, її було звільнено з посади президента Спілки з 10 квітня 2020 року.
Зазначене рішення вважає незаконним, оскільки воно прийнято з порушенням норм пункту 1 частини першої статті 40 та статті 49-2 КЗпП України, а саме на загальних зборах прийнято рішення про внесення змін до статуту Спілки, у новій редакції якого не передбачалась посада президента. Отже, відбулися зміни в організації виробництва і праці, а за таких обставин її повинні були повідомити про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці або запропонувати іншу роботу на підприємстві, що відповідачем не дотримано.
Крім того вважає, що рішення загальних зборів спілки прийнято з порушенням норм статті 98 ЦК України та статуту Спілки (в редакції 2018 року), зокрема вказує, що учасники Спілки не збирались у місці та у час, що зазначені у повідомленні про призначення зборів, тобто не були присутні на загальних зборах, не брали участь у голосуванні, а проведення загальних зборів в он-лайн режимі статутом Спілки не передбачене. Також відповідачем неправомірно змінено порядок денний загальних зборів після повідомлення учасників менше ніж за 30 днів до дати їх проведення.
Крім того, станом на день звернення до суду вона не отримала копію наказу про своє звільнення та трудову книжку.
Посилаючись на наведене, просила: визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Об`єднання «Спілка молочних підприємств України» від 09 квітня 2020 року, оформлене протоколом № 25, в частині внесення змін до статуту Спілки (п. 4) та питання посади президента Спілки (п. 5.3), визнати недійсним наказ про її звільнення з посади президента Спілки; поновити її на посаді президента Спілки з 10 квітня 2020 року; зобов`язати відповідача видати належним чином оформлену трудову книжку; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 10 квітня 2020 року по день ухвалення рішення у справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року у складі судді Матійчук Г. О. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано наказ Об`єднання «Спілка молочних підприємств України» про звільнення ОСОБА_1 та поновлено її на посаді президента Об`єднання «Спілка молочних підприємств України» з 10 квітня 2020 року.
Стягнуто з Об`єднання «Спілка молочних підприємств України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 квітня 2020 року до 22 лютого 2021 року (за 217 робочих днів вимушеного прогулу) в сумі 26 463,15 грн.
Стягнуто з Об`єднання «Спілка молочних підприємств України» на користь держави судовий збір в сумі 2 522,40 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1 681,60 грн.
В іншій частині вимог відмовлено.
Додатковим рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року у складі судді Матійчук Г. О. допущено негайне виконання рішення суду у справі в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді президента Об`єднання «Спілка молочних підприємств України» та в частині стягнення заробітної плати за один місяць.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» частину першу статті 41 КЗпП України доповнено пунктом 5, відповідно до якого додатковою підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника чи вповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов є припинення повноважень посадових осіб.
У чинному трудовому законодавстві тлумачення терміну «посадова особа» відсутнє. Тож і перелік посадових осіб, з якими може бути припинений трудовий договір на підставі пункту статті 41 КЗпП України, й обмеження щодо застосування звільнення працівника на підставі цього пункту залежно від виду трудового договору (строковий або безстроковий) законодавством не передбачено.
Визначення терміну «посадова особа» міститься в деяких інших законодавчих актах, таких як: Закон України «Про державну службу», Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», в Кодексі України про адміністративні правопорушення та Кримінальному кодексі України.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) відповідач є юридичною особою, статутом якої визначено, що Спілка - це добровільне об`єднання, яке не ставить цілей отримання прибутків.
Отже діяльність Спілки не регулюється наведеними законами і кодексами України, відповідно до позивача не може бути застосований термін «посадова особа» в розумінні цих нормативно-правових актів.
У зв`язку з прийняттям відповідачем змін до статуту/прийняття статуту в новій редакції (в якому не передбачається посада президента) відбулись зміни в організації виробництва і праці, в розумінні статті 49-2 КЗпП України, відповідно до якої позивач мала переважне право на залишення на роботі або повинна була бути повідомлена про своє наступне вивільнення персонально не пізніше ніж за два місяці.
Таку вимогу відповідач не дотримав, а отже, порушене право позивача підлягає поновленню, зокрема шляхом поновлення її на посаді президента Спілки з 10 квітня 2020 року, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 квітня 2020 року до 22 лютого 2021 року.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року апеляційні скарги Об`єднання «Спілка молочних підприємств України» та ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року та додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання «Спілка молочних підприємств України» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників об`єднання, визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрито.
Роз`яснено позивачу, що розгляд цієї справи віднесено законом до юрисдикції господарського суду.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що незважаючи на посилання позивача на підстави, передбачені пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, та на порушення вимог статті 49-2 КЗпП України про попередження працівника за 2 місяці про відсутність пропозиції працівнику, що звільняється, за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, іншої роботи, фактично позивач оспорює своє звільнення з інших підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень посадових осіб), оскільки в першу чергу позивач посилається саме на порушення процедури проведення зборів та прийняття рішення.
З урахуванням предмета спору, а також того, що спір про оскарження рішення уповноваженого органу на припинення повноважень посадової особи має розглядатися у порядку господарського судочинства, суд першої інстанції помилково розглянув цю справу в порядку цивільного судочинства та ухвалив рішення по суті позовних вимог.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України та роз`яснив позивачу, що розгляд цієї справи віднесено законом до юрисдикції господарського суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасуватиоскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
03 травня 2022 року справу витребувано з Господарського суду міста Києва.
У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд застосував норми права, зокрема статтю 19 ЦПК України, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19).
У зазначеній постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що дана категорія спорів (звільнення з посади керівника юридичної особи) може розглядатись як господарськими, так і цивільними судами. Визначальним для встановлення юрисдикції спору є підстави, з яких був звільнений позивач, оскільки керівник юридичної особи, будучи посадовою особою може бути звільнений як в порядку припинення повноважень посадових осіб (частина третя статті 99 ЦК України, пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України), так і з інших підстав, передбачених КЗпП України.
Апеляційний суд помилково виходив з того, що президент Спілки є посадовою особою, а отже, її звільнення відбулось з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, та не врахував, що звільнення позивача з посади президента Спілки відбулось з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП, а не в порядку припинення повноважень посадових осіб.
Зі змісту протоколу від 09 квітня 2020 року № 25 підставою звільнення позивача зазначено: у зв`язку з внесенням змін до статуту Спілки та відсутності в новій редакції посади президента Спілки.
Зазначене в протоколі формулювання причин звільнення відповідає скороченню штату, тобто пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, а не будь-якій іншій підставі, в тому числі припинення повноважень виконавчого органу згідно з частиною третьою статті 99 ЦК України.
Протокол Загальних зборів учасників Спілки від 09 квітня 2020 року не містить будь-яких посилань на частину третю статті 99 ЦК України та пункт 5 частини першої статті 41 КЗпПУкраїни.
Будь-яких доказів на підтвердження звільнення позивача на підставі частини третьої статті 99 ЦК України, пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, відповідачем не надано.
Таким чином, суд апеляційний інстанції не дослідив зібрані у справі докази, зокрема протокол Загальних зборів учасників Спілки від 09 квітня 2020 року № 25 щодо зазначених у ньому підстав звільнення позивача.
Крім того, апеляційне провадження було відкрито одноособово суддею-доповідачем, що не відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18(провадження № 14-126цс20).
Відзив на касаційну скаргу відповідач до Верховного Суду не подав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до трудової угоди від 01 жовтня 2001 року, укладеної між радою директорів «Спілки молочних підприємств України» в особі голови ради Чагаровського О. П., та ОСОБА_1 , остання обіймала посаду президента Спілки (згідно зі статтею 13 статуту). Термін трудової угоди: з 01 жовтня 2001 року до 01 жовтня 2002 року (а.с. 45).
За пунктом 1.2 цієї угоди, вона є строковим трудовим договором, що також вбачається зі змісту самої трудової угоди, в якій визначено: робочий час, оплату праці, соціально-побутовий захист, підстави розірвання угоди, тощо.
Згідно зі статтею 14 статуту Спілки (в редакції від 26 лютого 2018 року) президент обирається строком на 5 років з правом продовження строку необмежену кількість разів (а.с. 26 зворот).
Відповідно до чинної станом на 09 квітня 2020 року редакції статуту Спілки (стаття 14) управління поточною діяльністю Спілки здійснює виконавчий орган Спілки - президія на чолі з президентом (пункт 14.1).
Президент в силу своєї компетенції здійснює оперативне управління роботою та господарською діяльністю Спілки (пункт 14.2).
Президент діє в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, статутом Спілки, рішенням зборів учасників Спілки та Радою Директорів Спілки (пункт 14.4).
Відповідно до підпункту 5 пункту 12.11 статті 12 Статуту в редакції станом на 09 квітня 2020 року до компетенції Загальних зборів учасників Спілки, серед іншого, належить вирішення таких питань, як обрання Президента та дострокове припинення його повноважень.
09 квітня 2020 року відбулись загальні збори Об`єднання «Спілка молочних підприємств України», в порядку денному були такі питання: звіт про роботу об`єднання в період 01 січня - 31 грудня 2019 року; звіт ревізійної комісії про роботу Спілки в 2019 році; внесення змін до статуту; обрання керівних органів Спілки та ревізійної комісії; затвердження плану роботи спілки на 2020 рік; затвердження кошторису витрат на 2020 рік.
За результатами проведення загальних зборів, з-поміж іншого, було прийнято рішення припинити трудові відносини з чинним президентом - ОСОБА_1 (пункт 5.3), у зв`язку з внесенням змін до статуту Спілки та відсутності в його новій редакції посади президента.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду