Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 687/1557/17
провадження № 61-1386св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. ,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3 , Чемеровецька селищна рада Чемеровецького району Хмельницької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницькогоапеляційного суду від 23 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Талалай О. І., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , Чемеровецької селищної ради Чемеровецького району Хмельницької області (далі - Чемеровецька селищна рада) про встановлення факту родинних відносин, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнання договору дарування нерухомого майна недійсним та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Позов мотивовано тим, що батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У свідоцтві про народження позивача у графі «батько» відсутні відомості, оскільки батьки перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. ОСОБА_2 , проживаючи спільно з ОСОБА_5 , разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, працюючи з батьком спочатку у колгоспі, а потім у його правонаступників, їх знали в колективі як батька та сина.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними спорудами на АДРЕСА_1 . На час смерті батька в ньому були зареєстровані та проживали ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_6 , неповнолітня дочка ОСОБА_7 , неповнолітній син ОСОБА_8 , а також ОСОБА_4 . Нині відсутність між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 установленого факту батьківства унеможливлює реалізацію позивачем спадкових прав після смерті батька. Він не має можливості отримати свідоцтво про його смерть, зібрати іншу необхідну письмову інформацію (докази), що стосуються батька.
Станом на 15 квітня 1991 року зазначене домоволодіння належало до суспільної групи колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_5 , а все майно колгоспного двору належало його голові та іншим повнолітнім і неповнолітнім членам на праві сумісної власності, по 1/6 частини кожному. Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на весь спадковий житловий будинок з надвірними спорудами, а Чемеровецьким бюро технічної інвентаризації зареєстровано її право власності на це майно, чим позбавлено ОСОБА_2 і членів його сім`ї на частку у майні колишнього колгоспного двору.
У вересні 2015 року ОСОБА_4 уклала договір дарування, яким подарувала спірний житловий будинок з надвірними спорудами своїй дочці, відповідачу ОСОБА_3 , чим порушені його права.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_2 просив:
- встановити батьківство ОСОБА_5 щодо ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 лютого 2003 року;
- визнати недійсним договір дарування нерухомого майна від 03 вересня 2015 року;
- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за відповідачами.
ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач ОСОБА_4 померла.
Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2021 року до участі у справі як правонаступника ОСОБА_4 залучено її спадкоємицю ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі
Справа судами розглядалась неодноразово.
Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 20 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 26 червня 2018 року, позов ОСОБА_2 задоволено.
Встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та житель смт Чемерівці Чемеровецького району Хмельницької області, є рідним сином ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а останній є його рідним батьком.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться на АДРЕСА_1 , серії ВАЕ № 227590, видане 21 лютого 2003 року державним нотаріусом Чемеровецької державної нотаріальної контори Пилявським В. Б. відповідачці ОСОБА_4 , 1931 року народження, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Скасовано реєстрацію права власності на нерухоме майно, домоволодіння на АДРЕСА_1 , від 19 травня 2003 року, проведену Чемеровецьким районним бюро технічної інвентаризації на власника ОСОБА_4 , 1931 року народження, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВАЕ № 227590 від 21 лютого 2003 року, реєстраційний № 1104354, номер запису 5-803 в книзі № 5.
Визнано недійсним договір дарування житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 , вчинений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , що посвідчений 03 вересня 2015 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грицою Л. М.
Скасовано державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за відповідачкою ОСОБА_3 , проведену 03 вересня 2015 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грицою Л. М., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 713548268252, витяг серії ЕЕН № 750323, індексний № 43251842.
Постановою Верховного Суду від 29 січня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 20 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 26 червня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи, рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Встановлено юридичний факт визнання ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Чемерівці Чемеровецького району Хмельницької області, батьківства стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21 лютого 2003 року державним нотаріусом Чемеровецької районної державної нотаріальної контори Пилявським В. Б. ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав померлому ОСОБА_5 на підставі дубліката свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 06 листопада 2002 року.
Скасовано державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , проведену Чемеровецьким районним бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_4 згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21 лютого 2003 року серії ВАЕ № 227590.
Визнано недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 03 вересня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грицою Л. М. та зареєстрований у реєстрі за № 849.
Скасовано державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грицою Л. М. за ОСОБА_3 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за життя ОСОБА_5 визнавав ОСОБА_2 своїм сином та утримував його, що є підставою для встановлення юридичного факту визнання ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Чемерівці Чемеровецького району Хмельницької області, батьківства стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирішуючи спір у частині вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнання недійсним договору дарування нерухомого майна та скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, допущене у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину за законом, прав іншої заінтересованої особи, якою в даному випадку є позивач ОСОБА_2 , як спадкоємець за законом першої черги, є самостійною підставою для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.
Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом ОСОБА_3 на весь належний спадкодавцю житловий будинок без врахування того, що фактично є інший спадкоємець за законом першої черги після померлого, який вважається відповідно до закону таким, що прийняв спадщину, тому така видача свідоцтва порушує права іншого спадкоємця та фактично унеможливлює йому подальше оформлення своїх прав на частину спадкового майна.
Договір дарування житлового будинку від 03 вересня 2015 року, за яким ОСОБА_4 передала безоплатно, а представник ОСОБА_3 прийняв в дарунок житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суперечить вимогам статей 203, 215 ЦК Українита підлягає визнанню недійсним.
Також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2021 року в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 21 лютого 2003 року державним нотаріусом Чемеровецької районної державної нотаріальної контори Пилявським В. Б. ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_5 на підставі дубліката свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 06 листопада 2002 року; скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , проведеної Чемеровецьким районним бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_4 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21 лютого 2003 року; визнання недійсним договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , який укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 03 вересня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грицою Л. М. та зареєстрований у реєстрі за № 849; скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , проведеної приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грицою Л. М. за ОСОБА_3 та судових витрат скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВАЕ № 227590, видане 21 лютого 2003 року державним нотаріусом Чемеровецької районної державної нотаріальної контори Пилявським В. Б. ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Скасовано державну реєстрацію права власності на Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 , проведену Чемеровецьким районним бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_4 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21 лютого 2003 року серії ВАЕ № 227590.
Визнано недійсним договір дарування в частині - Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який укладений 03 вересня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грицою Л. М. та зареєстрований в реєстрі № 849.
Скасовано державну реєстрацію права власності на Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 , проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грицою Л. М. за ОСОБА_3 .
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що за даними погосподарських книг за 1967-1985 роки ОСОБА_2 зазначений як син ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які спільно проживали та вели спільне господарство і вказані як чоловік та дружина.За життя ОСОБА_5 визнавав ОСОБА_2 своїм сином та утримував його.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про встановлення юридичного факту визнання ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківства стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд першої інстанції правильно виходив із того, що свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Чемеровецької державної нотаріальної контори Пилявським В. Б. ОСОБА_4 на весь належний спадкодавцю житловий будинок без врахування того, що фактично є інший спадкоємець за законом першої черги після померлого, який вважається відповідно до закону таким, що прийняв спадщину, тому така видача свідоцтва порушує права іншого спадкоємця та фактично унеможливлює йому подальше оформлення своїх прав на частину спадкового майна.
Позивач є особою, яка має право на спадкування, і він це право вже реалізував, прийнявши спадщину у встановленому законом порядку, проте на його частку було незаконно видано спірне свідоцтво про право на спадщину на ім`я відповідача, без урахування його частки, а йому постановою нотаріуса було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спірну спадщину, тому обраний ОСОБА_2 спосіб судового захисту є правильним та ефективним, з урахуванням встановлених конкретних обставин у справі, і ці обставини обґрунтовано були враховані судом першої інстанції.
Проте, визнавши недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21 лютого 2003 року ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 , та в цілому договір дарування спірного житлового будинку, який укладений 03 вересня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , суд першої інстанції допустив помилку, не врахував усі обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач жодним чином не оспорює право ОСОБА_4 на спадкування після смерті ОСОБА_5 , у зв`язку з чим фактично погоджується, що остання є спадкоємцем ОСОБА_5 відповідно до статті 531 ЦКУРСР(як непрацездатна особа, що перебувала на утриманні померлого не менше одного року до його смерті).
Згідно зі статтею 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Порушене право позивача на Ѕ частину спірного житлового будинку, яка не виділена у натурі, підлягає захисту шляхом визнання недійсним оспорюваних свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 лютого 2003 року та договору дарування від 03 вересня 2015 року, саме в частині Ѕ частки спірного будинку.
Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 21 лютого 2003 року, та договору дарування від 03 вересня 2015 року у цілому порушуватиме права іншого спадкоємця - ОСОБА_4 на спадкування та розпорядження належною їй частиною успадковому майні.
Оскільки зазначені свідоцтво про право на спадщину за законом та договір дарування жилого будинку мають бути визнані недійсними лише в Ѕ частини спірного об`єкта нерухомого майна,то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що реєстрація права власності на житловий будинок за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підлягає скасуванню лише в частині Ѕ частини спірного будинку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
02 травня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом прийнято помилкове рішення, оскільки не враховано, що свідоцтво про право на спадщину видане ОСОБА_4 на увесь будинок порушує право іншого спадкоємця, тому таке свідоцтво підлягає визнанню недійсним повністю як і всі інші документи, які були видані після та на його підставі.