Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 686/4440/21
провадження № 61-3156св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - державне підприємство «Новатор»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В., від 21 лютого 2022 року.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ДП «Новатор» про визнання незаконними і скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2021 року у справі № 686/7836/20 задоволено його позов про поновлення на роботі на посаді інженера з нормування праці 1 категорії відділу головного технолога (підр. № 62) з 10 березня 2020 року і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 63 728, 65 грн. Рішення суду фактично не було виконано. 19 січня 2021 року за наказом керівника № 46-ВПРП його було повторно звільнено за прогули без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Своє звільнення позивач вважав незаконним. Вказував, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому була заподіяна моральна шкода, оскільки він переніс моральні переживання та приниження, стан його здоров`я погіршився.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив визнати незаконним і скасувати наказ про поновлення на роботі № 8 від 15 січня 2021 року в частині встановлення з 15 січня 2021 року регламенту роботи з 16:00 год до 00:15 год та поновлення на посаді поза штатом; визнати незаконним і скасувати наказ № 46-ВПРП від 19 січня 2021 року про звільнення за прогули; поновити його на роботі на посаді інженера з нормування праці 1 категорії відділу головного технолога ДП «Новатор» з 19 січня 2021 року; стягнути з ДП «Новатор» середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 січня 2021 року по 03 вересня 2021 року у розмірі 59 339, 28 грн і відшкодування моральної шкоди у розмірі 60 000, 00 грн.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Павловської А. А. від 05 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним і скасовано наказ ДП «Новатор» № 8 від 15 січня
2021 року в частині встановлення ОСОБА_1 з 15 січня 2021 року регламенту роботи з 16:00 год до 00:15 год, а також поновлення на посаді поза штатом.
Визнано незаконним і скасовано наказ ДП «Новатор» № 46-ВПРП
від 19 січня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 за прогули».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера з нормування праці 1 категорії відділу головного технолога ДП «Новатор» з 19 січня 2021 року.
Стягнуто з ДП «Новатор» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 26 093, 60 грн, з якого підлягають вирахуванню обов`язкові платежі та внески, 15 000, 00 грн моральної шкоди, 2 724, 00 грн судового збору, а всього 43 817, 60 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поновлення ОСОБА_1 на посаді мало формальних характер, оскільки відбулось без його участі, без фактичного допуску до роботи, без ознайомлення його з робочим графіком. Водночас позивач довів ту обставину, що він вживав всіх належних заходів щодо поновлення на роботі. Суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на попередньо займаній посаді з дати звільнення.
Оскільки звільнення проведено незаконно, позивачеві належить середній заробіток за час вимушеного прогулу. Суд першої інстанції вирішив, що з ДП «Новатор» на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 26 093, 60 грн (52 робочі дні х 501,80 грн), з якого підлягають вирахуванню обов`язкові платежі та внески.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що внаслідок порушення відповідачем трудових прав позивача останньому завдано моральної шкоди, достатній розмір компенсації якої, зважаючи на характер і тривалість порушення, вимоги розумності і справедливості, визначено у сумі 15 000, 00 грн.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ДП «Новатор» задоволено частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 05 жовтня 2021 року змінено, зменшено стягнуту з ДП «Новатор»
на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу до 3 899, 76 грн, суму морального відшкодування до 5 000 грн, суму судового збору до 89, 50 грн, загальну суму до стягнення - до 8 989, 26 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду першої інстанції у частині вирішення позовних вимог про визнання незаконними і скасування наказів, поновлення на роботі до апеляційного суду не оскаржувалося сторонами спору, а тому не переглядалося апеляційним судом у цій частині.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, щопри вирішенні спору суд вважав, що розмір середньоденного заробітку позивача складає 501, 80 грн, оскільки встановлений рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2021 року у справі № 686/7836/20. Однак суд першої інстанції не врахував, що відповідно до довідки про доходи № 93 від 19 липня 2021 року нарахована заробітна плата ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, складала: січень 2020 року - 3 822, 16 грн, лютий 2020 року - 4 920, 00 грн, фактична кількість відпрацьованих днів - 24, середньоденна заробітна плата - 364, 26 грн. За період з 20 січня 2021 року по 26 травня 2021 року ОСОБА_1 був виплачений середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 15 247,93 грн. Отже, оплаті підлягає час вимушеного прогулу позивача за період з 27 травня 2021 року по 03 вересня 2021 року у розмірі 13 841,88 грн (364 грн 26 коп. х 38 днів).
Також апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та не встановив, що позивач у період з 27 травня 2021 року по 03 вересня 2021 року мав заробіток за іншим місцем роботи у благодійному фонді«Розвиток рідного Поділля» у розмірі 9 942, 12 грн.
На думку апеляційного суду, визначення розміру відшкодування моральної шкоди в сумі 15 000, 00 грн не відповідає характеру заподіяної моральної шкоди, характеру та обсягу моральних страждань позивача, їх тривалості, засадам розумності, виваженості і справедливості, а тому розмір відшкодування моральної шкоди зменшено до 5 000, 00 грн.
Узагальнені доводи касаційної скарги
22 березня 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 лютого
2022 року в частині стягнення середнього заробітку і ухвалити нове судове рішення, яким стягнутиз ДП «Новатор» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 70 378, 88 грн.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначив неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у № 826/808/16, у постановах Верховного Суду
від 18 січня 2018 року у справі № 607/83/16-ц, від 01 лютого 2018 року
у справі № 757/25503/15-ц, від 27 лютого 2019 року у справі
№ 243/10392/16-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 572/2429/15-ц,
від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, від 17 березня 2020 року
у справі № 569/6583/16-ц та від 18 березня 2020 року у справі
№ 711/4010/13-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У касаційній скарзі заявник вказує, що суд апеляційної інстанції неналежним чином надав правову оцінку спірним правовідносинам між сторонами спору та прийняв незаконну та необґрунтовану постанову щодо зміни рішення суду першої інстанції у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. На думку заявника, апеляційний суд неправильно визначив розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача, не врахував наданий позивачем розрахунок та період.
Позивач вказує, що апеляційний суд безпідставно зменшив середній заробіток на суму отриманого ним доходу не за місцем основної роботи, а саме у благодійному фонді «Розвиток рідного Поділля».
Також заявник посилається на те, що апеляційним судом залишені поза увагою обставини, встановлені рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2021 року у справі № 686/7836/20.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 686/4440/21.
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2022 року справу № 686/4440/21 призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу ДП «Новатор» посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті висновків апеляційного суду. Зазначає, що апеляційний суд, враховуючи регламент роботи підприємства, правильно визначив середній заробіток, який підлягає стягненню. Вказує, що на підприємстві було введено триденний робочий тиждень, а суд першої інстанції невірно застосував преюдицію у цій справі. При вирішенні спору позивач не повідомив суд першої інстанції про те, що він є керівником Хмельницької обласної організації «Розвиток рідного Поділля» (ЄДРПОУ 38171090), а також керівником благодійного фонду «Розвиток рідного Поділля» (ЄДРПОУ 37921148).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2021 року у справі № 686/7836/20 задоволено позов ОСОБА_1 та визнано незаконним і скасовано наказ ДП «Новатор» № 1 від 07 лютого 2020 року про оголошення догани ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «Новатор» № 209-ВК від 10 березня 2020 року про припинення трудового договору з ОСОБА_1 з 10 березня 2020 року на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Поновлено позивача на роботі на посаді інженера з нормування праці 1 категорії відділу головного технолога (підр. № 62) з 10 березня 2020 року. Стягнуто з ДП «Новатор» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 63 728, 65 грн. Рішення суду у частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
Згідно з наказом ДП «Новатор» від 15 січня 2021 року № 8 «Про поновлення на роботі» поновлено позивача на роботі поза штатом. Встановлено ОСОБА_1 з 15 січня 2021 року регламент роботи з 16:00-00:15 год. Головного технолога ОСОБА_2 зобов`язано визначити для позивача робоче місце та обсяг роботи із тими ж виконуваними обов`язками, як і до звільнення.
На підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2021 року у справі № 686/7836/20 ОСОБА_1 18 січня 2021 року був виданий виконавчий лист.
У цей же день ОСОБА_1 звернувся до Другого відділу ДВС у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) із заявою про прийняття вказаного виконавчого листа до примусового виконання.
19 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до директора ДП «Новатор» про виконання рішення суду та поновлення його на роботі і виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до акту від 19 січня 2021 року ОСОБА_1 ознайомлений з наказом № 8 від 15 січня 2021 року про поновлення його на роботі, від підпису відмовився.
Актами від 15 і 18 січня 2021 року зафіксовано, що ОСОБА_1 15 і 18 січня 2021 року був відсутній на роботі з 16:00 до 00:15 год.
Службовою запискою в. о. начальника ВПРП Николаєва Є. С. повідомила директора ДП «Новатор» про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 за прогули.
На підставі наказу ДП «Новатор» № 46-ВПРП від 19 січня 2021 року позивача звільнено з роботи 19 січня 2021 року за прогули без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Відповідно до акту від 19 січня 2021 року ОСОБА_1 ознайомлений з наказом від 19 січня 2021 року про звільнення з роботи, отримав трудову книжку, від надання пояснення щодо відсутності на роботі відмовився.
За змістом довідки-розрахунку ДП «Новатор» від 30 червня 2021 року № 073/2448 за період з 20 січня 2021 року по 26 травня 2021 року позивачу нарахований середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 18 941, 52 грн, виплачено на руки 15 247, 93 грн.
Оплаті позивачу підлягає час вимушеного прогулу за період з 27 травня 2021 року по 03 вересня 2021 року.
Відповідно до довідки про доходи № 93 від 19 липня 2021 року нарахована заробітна плата ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, складає: січень 2020 року - 3 822 грн 16 коп., лютий 2020 року - 4 920,00 грн, фактична кількість відпрацьованих днів - 24, середньоденна заробітна плата - 364 грн 26 коп.
Наказом № 468 від 22 грудня 2020 року введено в дію «Регламент роботи ДП «Новатор» на 2021 рік». Наказами ДП «Новатор» № 6 від 14 січня 2021 року, № 26 від 28 січня 2021 року, № 73 від 26 лютого 2021 року, № 133 від 31 березня 2021 року, № 167 від 27 квітня 2021 року, № 180 від 30 квітня 2021 року, № 203 від 28 травня 2021 року, № 233 від 23 червня 2021 року з метою забезпечення охорони праці, здоров`я працівників і запобігання виникненню, поширенню масових інфекційних захворювань та з метою оптимізації витрат на оплату праці на підприємстві введений триденний робочий тиждень.
Судом апеляційної встановлено, що позивач у період з 27 травня 2021 року по 03 вересня 2021 року мав заробіток за іншим місцем роботи у благодійному фонді «Розвиток рідного Поділля» у розмірі 9 942, 12 грн, що підтверджується довідкою фонду № 1 від 16 лютого 2022 року та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 17 лютого 2022 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права