Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 711/1032/21
провадження № 61-19291св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ПБК-Стройтрейд»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги:
- ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси, у складі судді Казидуб О. Г., від 21 липня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Гончар Н. І., Фетісової Т. Л., від 28 жовтня 2021 року;
- товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК-Стройтрейд» на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси, у складі судді Казидуб О. Г., від 25 серпня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК-Стройтрейд» (далі - товариство) про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 30 жовтня 2018 року між сторонами укладено договір № 27/18 купівлі-продажу майнових прав на квартиру (далі - договір № 27/18), відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов`язання передати у власність позивачу, а остання зобов`язалася прийняти у власність, майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .
Вартість вказаних майнових прав на квартиру визначена у 523 110 грн та мала бути сплачена до 31 жовтня 2018 року.
Орієнтовний строк 100 % готовності об`єкта будівництва - 1-й квартал
2019 року. При цьому, відповідач мав право в односторонньому порядку змінити строк будівництва та змінити термін прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва на строк до 6 місяців (до 31 вересня 2019 року), що вважатиметься порушенням умов Договору.
Позивач вказувала, що виконала свої зобов`язання за договором № 27/18 та одним платежем 30 жовтня 2018 року сплатила 523 110 грн на користь відповідача, який на момент звернення до суду з цим позовом не добудував та не здав в експлуатацію житловий будинок АДРЕСА_2 .
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 вважала, що відповідач повинен сплатити їй пеню за прострочення виконання робіт згідно з умовами договору на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України № 1023-XII
від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів» (далі - Закон
№ 1023-XII) за період із 01 жовтня 2019 року по 09 лютого 2021 року (дата подання цього позову) в сумі 7 815 263, 40 грн.
Крім того неправомірними діями відповідача щодо порушення умов договору № 27/18 та норм Закону № 1023-XII їй завдано моральну шкоду, розмір якої вона оцінює в 350 000 грн, та яку також просила стягнути з відповідача на свою користь.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня
2021 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 25 серпня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПБК-Стройтрейд» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що вимоги Закону № 1023-XII на спірні правовідносини не поширюються. В договорі № 27/18 сторони зазначили орієнтовну дату готовності об`єкта будівництва. Крім того, прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об`єктів не належить до
цивільно-правових відносин, а тому відсутні порушення умов договору № 27/18 з боку ТОВ «ПБК-Стройтрейд».
Суд вважав що з огляду на критерії реальності та розумності витрат, співмірності зі складністю справи та надими адвокатом обсягом послуг, із позивача на користь відповідача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 000 грн.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 25 листопада 2021 року про виправлення арифметичної помилки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2021 року - скасовано в частині вирішення вимоги про відшкодування моральної шкоди та ухвалено в цій частині нове рішення.
Стягнуто з ТОВ «ПБК-Стройтрейд» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 15 000 грн. Стягнуто з Товариства в дохід держави судовий збір у сумі 51, 10 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційну скаргу ТОВ «ПБК-Стройтрейд» задоволено частково.
Додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси
від 25 серпня 2021 року - змінено, шляхом зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства із 13 000 грн до 12 976,60 грн.
Колегія суддів виходила з того, що вимоги частини п`ятої статті 10 Закону
№ 1023-XII не поширюється на договори купівлі-продажу майнових прав.
Встановивши факт порушення відповідачем строків будівництва, апеляційний суд дійшов висновку, що такими діями ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, об`єктивним та справедливим розміром відшкодування якої буде 15 000 грн.
При цьому апеляційний суд вважав, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача пропорційно до розміру позовних вимог, які задоволені та у задоволенні яких відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
В поданій у листопаді 2021 року касаційній скарзі на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати в частині вирішення вимог у задоволенні яких було відмовлено та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
В поданій у листопаді 2021 року касаційній скарзі на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 серпня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року
ТОВ«ПБК-Стройтрейд», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції в частині вирішення по суті позову ОСОБА_1 скасувати, залишивши в силі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2021 року, скасувати додаткове рішення районного суду та постанову апеляційного суду, прийняту за результатами його апеляційного перегляду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства
94 652 63 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
25 листопада 2021 року представник ТОВ «ПБК-Стройтрейд» - адвокат Драченко В. В.подав касаційну скаргу на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 серпня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року.
26 листопада 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 711/1032/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «ПБК-Стройтрейд».
У січні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржені судові рішення, не врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц та постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/3509/18, а крім того відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування норм права при стягненні пені на підставі частини п`ятої статті 10 Закону № 1023-XII.
ОСОБА_1 вважає, що висновки судів попередніх інстанцій щодо непоширення вимог Закону № 1023-XII на спірні правовідносини є помилковими.
Також не погоджується з присудженим апеляційним судом розміром відшкодування моральної шкоди, вважаючи, що він має бути більшим.
Касаційна скарга ТОВ «ПБК-Стройтрейд» мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі
№ 757/39364/15-ц, від 22 липня 2020 року у справі № 369/6303/19,
від 21 лютого 2018 року у справі № 752/7721/15-ц.
Звертає увагу, що в договорі № 27/18 вказано орієнтовну дату прийняття спірного об`єкту до експлуатації. Крім того, прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об`єктів не належить до цивільно-правових відносин, а отже відсутній склад цивільного правопорушення зі сторони Товариства.
Стверджує, що апеляційний суд вийшов за межі розгляду справи, зменшивши розмір стягнутих з позивача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивач додаткове рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувала.
Вказує, що заявлений ним до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу є реальним, розумним та співмірним і наданими послугами. Крім того, ОСОБА_1 обґрунтованого клопотання про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу не подавала.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року представником ТОВ «ПБК-Стройтрейд» - адвокатом Драченком В. В. подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу
ОСОБА_1 , в якому представник відповідача просить у задоволенні касаційної скарги позивача відмовити, постанову Черкаського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року скасувати, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2021 року залишити в силі.
В поданому у січні 2022 року відзиві на касаційну скаргу Товариства
ОСОБА_1 просить у задоволенні цієї касаційної скарги відмовити, оскаржені нею судові рішення скасувати в частині вирішення вимог у задоволенні яких було відмовлено та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Між ТОВ «ПБК-Стройтрейд» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) 30 жовтня
2018 року укладено договір № 27/18 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, за умовами якого та у відповідності до частини першої 1 статті 6 та
статті 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_3 та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Предметом договору № 27/18 є майнові права на квартиру, які після набуття Покупцем їх у власність реалізуються шляхом набуття права власності (володіння, користування та розпорядження) на квартиру після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію та оформлення покупцем відповідних правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності).
За умови виконання своїх обов`язків за цим договором покупець одержить від ТОВ «ПБК-Стройтрейд» документи, необхідні для оформлення правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності), що підтверджують право власності покупця на квартиру (пункт 1.2 договору № 27/18).
Майнові права на квартиру за цим договором передаються від ТОВ «ПБК-Стройтрейд» покупцю шляхом підписання акту прийому-передачі квартири (як сукупності майнових прав), який є невід`ємною частиною цього договору та зразок якого сторони погодили в додатку №1 до цього договору.
Акт прийому-передачі підписується сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта будівництва, та за умови повної оплати покупцем ціни майнових прав на квартиру. Факт повної оплати покупцем ціни майнових прав на квартиру буде підтверджуватися наданням відповідної довідки. Квартира (як сукупність майнових прав) переходить від ТОВ «ПБК-Стройтрейд» до покупця після підписання акту прийому-передачі (пункт 1.3 договору № 27/18).
Орієнтовний строк 100 % готовності об`єкта будівництва - 1 квартал
2019 року. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва на строк до шести місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього договору (пункт 2.4 договору № 27/18).
Відповідно до пункту 5.3 договору № 27/18 продавець зобов`язується:
5.3.1.Своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов`язання за цим Договором та виконувати інші функції і обов`язки згідно договору;
5.3.2.Здійснювати нагляд за будівництвом об`єкту та введенням його в експлуатацію;
5.3.3.Контролювати виконання укладених договорів з підрядними організаціями.
Вартість майнових прав на квартиру становить 523 110 грн (пункт 3.1 договору № 27/18).
Платежі в рахунок оплати вартості майнових прав на квартиру здійснюються покупцем в строк до 31 жовтня 2018 року (пункт 3.1 договору № 27/18).
ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором № 27/18 виконала, сплативши
30 жовтня 2018 року ТОВ «ПБК-Стройтрейд» грошові кошти в сумі 523 110 грн.
На час звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом, квартира АДРЕСА_1 у власність позивача не передана.
Позиція Верховного Суду
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом (-ами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального прававиключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми пра-ва у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а касаційна скарга ТОВ «ПБК-Стройтрейд» підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Щодо вимоги про стягнення пені на підставі частини п`ятої статті 10 Закону № 1023-XII
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментальних принципів цивільного права - обов`язковість договору.
Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають не лише суб`єктивні права, а й обов`язки, які вони мають виконувати.
Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при:
(1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України).
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (абзац перший частини другої статті 551 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України.
У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.
Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.
Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.
Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: мети правочину, змісту попередніх переговорів, усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш у правовідносинах між собою), звичаїв ділового обороту; подальшої поведінки сторін; тексту типового договору; інших обставин, що мають істотне значення Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.