Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 727/222/20
провадження № 61-3061св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - відділ опіки та піклування Чернівецької міської ради, Чернівецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці, у складі судді Слободян Г. М., від 02 грудня 2021 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці, у складі судді Слободян Г. М., від 29 грудня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Владичан А. І., Височанської Н. К., Лисака І. Н., від 23 лютого 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства. Позовні вимоги мотивовано тим, що з 2001 року по 2010 рік сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина - ОСОБА_3 .
Позивач стверджував, що не може бути батьком вказаної дитини, оскільки на час її ймовірного зачаття перебував у відпустці, яку проводив у селі Поділля Заліщицького району Тернопільської області, де проживають його батьки, а відповідач працювала в лікарні за нічним графіком.
У цей період він стосунків з відповідачкою не мав, а підставою для розірвання шлюбу стали подружні зради зі сторони ОСОБА_2 .
Стверджував, що дитина, підростаючи, стала зовсім не схожою ні на нього, ні на його родичів, що також викликало сумніви відносно батьківства та стало підставою звернення із цим позовом до суду.
Крім того ОСОБА_2 в одній зі своїх заяв вказувала, що зустрічі дитини із батьком призводять до виникнення у дитини нервового стресу та відвідування психолога. Однак, на думку позивача, спілкування батька з рідною дитиною не може призводити до стресу, а при відсутності кровного споріднення це можливо.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 намагалась позбавити його батьківських прав, що також може свідчити про відсутність між ним та дитиною кровного споріднення.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд виключити відомості з актового запису № 560 від 21 березня 2005 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції про нього, як про батька ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст оскаржених судових рішень
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 грудня
2021 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 29 грудня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з
ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 20 751 грн.
Суд першої інстанції, оцінивши належність та допустимість доказів, а також їх достатність та взаємозв`язок у сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, взявши до уваги висновок судової генетичної експертизи, який вважав належним доказом по справі, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
З урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт та витраченого на це часу, а також враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в сумі 20 751 грн.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 23 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 грудня 2021 року та додаткове рішення цього ж суду від 29 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 20 751 грн та в суді апеляційної інстанції в розмірі 2 850 грн.
Скасовуючи рішення районного суду, колегія суддів виходила з того, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову
ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив з того, що заявлені ним вимоги щодо оспорювання батьківства є безпідставними. Висновок експерта № 103-254-2020 від 15 грудня 2020 року, яким підтверджено факт батьківства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_4 складений відповідно до вимог статті 102 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не викликає сумніву у його правильності та не суперечить матеріалам справи. Відсутність ухвали суду про дозвіл на знищення об`єктів експертизи, не впливає на результат проведеної експертизи та не спростовує її висновків.
Також колегія суддів вважала, що заявлена відповідачем до відшкодування сума витрат на правову допомогу є обґрунтованою, та такою, що в повній мірі відповідає критерію реальності цих витрат та їх розумності.
При цьому у стягненні витрат відповідача на оплату послуг таксі в сумі
7 761 грн апеляційний суд відмовив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В поданій у березні 2022 року касаційній скарзі на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 грудня 2021 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 грудня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 лютого 2022 року
ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм права, просить оскаржені судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10 березня 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 грудня 2021 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 грудня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 лютого
2022 року у цивільній справі № 727/222/20.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з районного суду.
У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 5 частини першої, пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржених судових рішень.
Стверджує, що покладений в основу оскаржених судових рішень висновок експерта № 103-254-2020 від 15 грудня 2020 року суперечить положенням статті 108 ЦПК України та є неналежним доказом, а суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив його клопотання про призначення повторної експертизи.
Крім того вважає, що розмір присуджених до стягнення з нього на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи. Звертає увагу касаційного суду, що представник відповідача не надала суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та акт надання послуг адвокатським об`єднанням, як первинний документ, що містить відомості про господарську операцію.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року адвокатом Кирилюк Т. А., яка діє в інтересах
ОСОБА_2 подано до Верховного Суду письмові пояснення, які за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу, однак не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки всупереч частини четвертої статті 395 ЦПК України до відзиву не додані докази надсилання його копії іншим учасникам справи, зокрема третім особам.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Сторони із 14 липня 2001 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців
від 09 лютого 2010 року.
21 березня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції складено актовий запис № 560 про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , батьками якого зазначено - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Згідно висновку експерта № 103-254-2020 від 15 грудня 2020 року Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, - молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5 складає величину не менш ніж 99, 99 %.
Позиція Верховного Суду
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Статтею 136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.