Постанова
Іменем України
16 червня 2022 року
м. Київ
справа № 569/20510/19
провадження № 61-13787св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Пауер»,
третя особа - Головне управління Держпродспоживслужби у Рівненській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Пауер» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від
27 лютого 2020 року у складі судді Кучиної Н. Г. та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року у складі колегії суддів:
Боймиструк С. В., Шимків С. С., Гордійчук С. О.
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Пауер» (далі - ТОВ «Євро Пауер») про захист прав споживачів.
Позов мотивований тим, що 16 листопада 2018 року та 29 листопада 2018 року ОСОБА_1 , як споживачем, у ТОВ «Євро Пауер» на автозаправній станції в м. Рівне по вул. Костромська, 42 придбаний газ автомобільний PLUS.
15 грудня 2018 року ввечері було різке пониження температури і придбаний у ТОВ «Євро Пауер» газ автомобільний PLUS при русі автомобіля, належному позивачу, замерз, автомобіль працював на холостих, а при газуванні глох, однак 21 грудня 2018 року автомобіль при плюсовій температурі почав їхати.
Придбаний газ не відповідав вимогам ДСТУ ЕN589:2017, а тому у зв`язку із порушенням прав споживача він має право на відшкодування завданих йому збитків, які йому довелось витратити на організацію злиття залишків газу з балону автомобіля та чистку балону, а також моральну шкоду, оскільки з поломкою автомобіля він нервував, змінився його звичайний стиль життя, він докладав додаткових зусиль для організації можливості використовувати власний автомобіль на газовому паливі, шляхом домовленості про організації зливання палива та чистки балону.
ОСОБА_1 просив стягнути на його користь із відповідача:
майнові збитки у сумі 1 500,00 грн
компенсацію моральної шкоди в розмірі 3 000 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого
2020 року, залишеним без змінпостановою Рівненського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Євро Пауер» на користь ОСОБА_1 майнові збитки у розмірі 1 500,00 грн та компенсацію моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу газу автомобільного PLUS. Судом встановлено факт отримання позивачем товару та послуги заправки автомобіля газом на АЗС, яка належить відповідачу. З оглянутого в судовому засіданні DVD диска, як доказу неякісного пального газу автомобільного PLUS, вбачається факт наявності в газовому фільтрі позивача невідомого осаду. Розпискою від 20 березня
2019 року підтверджується, що позивачем було понесено витрати в розмірі
1 500,00 грн на проведення зливання неякісного газу автомобільного з газового балону Шевроле Авео (д.н.з. НОМЕР_1 ) та чистку газового балона. Ці обставини підтвердив також допитаний в судовому засіданні у якості свідка
ОСОБА_2 , який пояснив, що ним проводилися роботи з організації зливання газу автомобільного з газового балону автомобіля позивача, оскільки без проведення цих робіт позивач не міг би користуватися автомобілем за призначенням та пов`язує поломку автомобіля позивача саме з неякісним пальним. Доводи представника відповідача про те, що вказана розписка не є належним доказом по справі не заслуговують на увагу, оскільки вказана розписка свідчить лише про те, що ОСОБА_2 отримав від
ОСОБА_1 , грошові кошти в розмірі 1500 грн за виконані роботи з організації зливання газу автомобільного та чистку газового балону. Належних та допустимих доказів, які б спростовували той факт, що вказані кошти не були сплачені чи той факт, що зливанням газу автомобільного з газового балону має право займатись лише чітко визначена законом особа стороною відповідача суду не надано, а відтак, суд оцінює вказану розписку як належний доказ по справі.
Обставин, які б свідчили про неправомірність дій позивача, представником відповідача не доведено. Представник відповідача належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача, що ним вимагались сертифікати якості та відповідності на газ автомобільний, який він придбав і що позивачу були надані 29 листопада 2018 року прострочені сертифікати якості. Законодавець визначив, що обов`язок доведення належної якості товару і обов`язок належного оформлення претензії покупця щодо недоліків товару та проведення в необхідних випадках перевірки якості товару із забезпеченням права споживача взяти участь у такій перевірці законом покладено на продавця. З заяви, адресованої ТОВ «Євро Пауер», вбачається, що
ОСОБА_1 звертався до ТОВ «Євро Пауер» з проханням провести експертизу якості продукції, яка була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та яка була отримана представником ТОВ «Євро Пауер» 27 грудня 2018 року. Відповідачем не надано суду належних доказів, що заява ОСОБА_1 з проханням провести експертизу отримана не була, чи замість вказаної заяви позивача він отримав якусь іншу заяву. Відповідач, як продавець продукції, на письмове звернення позивача-споживача експертизи на предмет визначення наявності недоліків та причин їх виникнення щодо проданого ним пального не провів, відповідно, не надав повної та достовірної інформації про належну якість продукції та не довів, що недоліки продукції (пального) виникли з вини позивача. Наданий відповідачем договір комісії
№ 090817-К від 09 серпня 2017 року, паспорт якості № 24/10-18 від 24 жовтня 2018 року та сертифікат відповідності зареєстрований в реєстрі ООВ МПП «Карті» № 174.00020-18 не є належним та достатнім доказом у вказаній справі, що підтверджує якість товару.
Суд першої інстанції зазначив, що згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Суд при оцінці поведінки АЗС «Євро Пауер» враховує і те, що вимоги до рівня надання послуг є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення тлумачаться судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах. Таким чином, суд зробив висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування збитків, підлягають до задоволення в повному обсязі. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Враховуючи вказані норми закону, а також характер та тривалість моральних душевних страждань позивача, незручності у зв`язку з цим, неправомірність і тривалість невиконання відповідачем законних вимог споживача про відшкодування завданої шкоди, суд вважав, що на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню компенсація моральної шкоди в сумі 1 000 грн, що відповідає вимогам розумності та справедливості.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правильним є висновки суду першої інстанції щодо доведеності позовних вимог щодо відпуску неякісного газу автомобільного PLUS та завдання цим збитків позивачу у зв`язку з необхідністю зливання газу з газового обладнання автомобіля та чистку газового балону автомобіля. При виникненні у споживача претензій щодо якості придбаного газу, на виконання вимог статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» ОСОБА_1 звертався до ТОВ «Євро Пауер» із заявою про проведення експертизи відпущеного пального - газу автомобільного на відповідність якісним показникам. Однак така експертиза, організація проведення якої є обов`язком саме відповідача, проведена ним не була. Тому незважаючи на подані відповідачем в справі копії паспорту якості №24/10-18 від 24 жовтня 2018 року, сертифікату відповідності №UA.174.0005865-17 з терміном дії з 21 квітня 2017 року по 20 квітня 2018 року газу автомобільного, ця обставина позбавляє відповідача можливості стверджувати про належну якість продукції відпущеної споживачу, а також те що в балоні його авто міг знаходитись газ від іншого продавця/виробника. Колегія суддів погоджується з наведеним судом першої інстанції обґрунтуванням розміру стягнутої з відповідача моральної шкоди в 1 000,00 грн. Стосовно тверджень представника про преюдицію та обов`язковість висновків суду в іншій справі №569/815/19 між тими ж сторонами, де рішенням Рівненського міського суду від 24 жовтня
2019 року встановлено, що позивачем не доведено факт наявності в баку автомобіля газу придбаного у ТОВ «Євро Пауер», то предмет позову в цій справі відрізняється та він доведений належними та допустимими доказами.
Аргументи учасників справи
У вересні 2020 року ТОВ «Євро Пауер» подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд помилково розглянув цю справу в порядку спрощеного провадження, оскільки предметом позову є стягнення 3 000 000,00 грн моральної шкоди і 1 500,00 майнової шкоди, відповідно справа не є малозначною, а тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі пункту 2 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Суди в порушення частини четвертої статті 82 ЦПК України не врахували, що рішенням Рівненського міського районного суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 569/815/19, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 21 січня 2020 року, встановлено, що позивачем не доведено, що в баку автомобіля знаходився газ придбаній у ТОВ «Євро Пауер», оскільки чеки, долучені позивачем, датуються 16 листопада 2018 року
і 29 листопада 2018 року, в той час як позивач стверджує, що несправність автомобіля виникла 15 грудня 2018 року. Тобто, без урахування висновків судів у справі № 569/815/19 та встановлених обставин, суди на підставі тих самих доказів та за участю тих самих сторін, при застосуванні одних й тих самих норм матеріального права, ухвалили протилежні за змістом рішення.
В матеріалах справи відсутній акт технічної експертизи або сертифікат відповідності після переобладнання авто (встановлення газової установки) в «Шевроле Авео» (д.н.з. НОМЕР_1 ), а тому суди без належних та допустимих доказів прийшли до передчасного висновку, що наслідком несправностей авто є саме газ, який було придбано у відповідача 16 листопада 2018 року
і 29 листопада 2018 року.
Суди встановлювали обставини справи без залучення ТОВ «БРСМ-НАФТА», вказуючи в оскаржуваних рішеннях про реалізацію неякісного пального на автозаправних станціях цього товариства, не звернули увагу на те, що ТОВ «Євро Пауер»є лише орендарем автозаправної станції, на якій позивач придбав газ автомобільний. Встановлюючи обставини щодо якості газу автомобільного у справі суд вказав на сертифікати відповідності та паспорт якості з АЗС БРСМ НАФТА. Тому оскаржені судові рішення підлягають скасуванню на підставі пункту 8 частини першої статті 411 ЦПК України, оскільки суди прийняли рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Твердження судів, що відповідач протиправно проігнорував пропозицію позивача провести експертизу, є помилковими, оскільки повідомлення про вручення поштового відправлення не є належним доказом надсилання і вручення заяви від 22 грудня 2018 року про проведення експертизи.
Cуд без будь-яких належних та допустимих доказів та експертиз встановив, що деталь, яка зображена на відео з DVD диску є саме деталлю газового фільтру, що зображена на відео деталь є саме складовою деталлю автомобіля Шевроле Авео.
Проби газу автомобільного на АЗС відповідача у справі не вилучались, не досліджувались експертом і суду не подано даних, що саме газ автомобільний з АЗС відповідача став причиною виходу за ладу автомобіля.
Суди не звернули увагу, що відбір зразків (проб) товарів для перевірки їх якості проводяться виключно службовою особою Державної служби з питань безпечності продуктів та захисту споживачів, а не позивачем самостійно або свідком у справі, який визначив якість газу автомобільного. Належним доказом якості газу автомобільного, з урахуванням всіх обставин справи, є виключно висновок чи акт технічної експертизи, наданий незалежною акредитованою експертною установою. Належна якість газу автомобільного у цій справі підтверджується паспортом якості № 24/10-18 від 24 жовтня 2018 року та сертифікатом відповідності зареєстрованого в реєстрі ООВ МПП «Карті» № 174.00020-18. Розписка від 20 березня 2019 року не підтверджує факт завдання позивачу шкоди і ця розписка, видана ОСОБА_2 , про отримання ним від позивача грошових коштів за виконані роботи із організації зливання мобільного та чистки газового балону, не є допустимим доказом. Ці обставини встановлена рішенням Рівненського міського районного суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 569/815/19, яке набрало законної сили, а тому не повинна доказуватись знову в силу частини четвертої статті 82 ЦПК України. Вказані обставини суди не врахували та зробили протилежні висновки.
Судами не досліджено чим підтверджується розмір моральної шкоди позивача та не доведено її наявність, а тому суди не застосували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 621/2805/15-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 199/1478/17, 06 березня 2019 року у справі
№ 640/19929/16-ц.
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення. Указує, щонаявність оригіналів розрахункових документів у ОСОБА_1 доводить факт того, що саме ОСОБА_1 заправлявся на АЗС 16 листопада 2018 року та 29 листопада 2018 року газом автомобільним. Даний факт також був підтверджений свідком ОСОБА_2 . Тобто позивач належними, допустимими доказами довів, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, а відповідач указаного не спростував. Долучена до позовної заяви розписка, є нічим іншим, як письмовим додатком до укладеного між сторонами договору доручення та доказом отримання коштів ОСОБА_2 від ОСОБА_1 за договором доручення.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).