Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 755/15903/20
провадження № 61-19707св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації,
треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Центр допомоги дітям «Місто щасливих дітей», ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2021 року у складі судді Марфіної Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 10 листопада
2021 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц.,
Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про поновлення батьківських прав та повернення дитини.
Позов мотивовано тим, що заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва у справі №755/18078/18 за позовом Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації його було позбавлено батьківських прав відносно малолітньої сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і передано малолітню дитину Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації для його подальшого влаштування.
На момент подання позову існують підстави для поновлення його батьківських, оскільки змінилися його умови життя, він веде добропорядний спосіб життя, має постійне місце проживання, працює у ТОВ «І.С.М. ХОЛДИНГ» на посаді ливарника пластмас з 01 вересня 2020 року та має бажання і можливість виконувати батьківські обов`язки відносно дитини, сприяти його гармонійному розвитку та піклуватися про нього. Прагне зробити щасливим своє життя та життя сина, реалізувати мрію про повноцінне сімейне життя, що максимально відповідатиме інтересам дитини.
Його дружина, матір дитини - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а він є єдиним з батьків для малолітнього сина. Сам факт звернення його до суду з позовом варто розцінювати, як критичне ставлення до своєї поведінки в минулому стосовно дитини, наявні зміни обставин та ставлення до дитини, бажання про фактичне поновлення сім`ї та досягнення порозуміння з дитиною, зміну матеріально-побутових умов життя. Виховання дитини батьком є вкрай важливим для гармонійного розвитку дитини, а сам позивач вважає, що здатний виконувати свої обов`язки по вихованню та утриманню дитини.
Враховуючи викладене, просив суд поновити його у батьківських правах відносно дитини ОСОБА_3 і повернути йому малолітню дитину.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року, у задоволені позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позов ОСОБА_1 про поновлення батьківських прав є передчасним і поновлення позивача у батьківських правах щодо його малолітнього сина на цей час не відповідає інтересам дитини, оскільки надані позивачем докази не є достатніми для підтвердження виправлення своєї поведінки (зокрема щодо не вживання алкогольних напоїв). Також суд першої інстанції, врахував думку самої дитини, який заперечив щодо повернення його для проживання та на виховання батька. Пояснення позивача в основному стосуються намірів на майбутнє та власних прав і потреб у поновленні батьківських прав, натомість жодних даних яким є місячний дохід позивача та як він виконує на теперішній час свій обов`язок по утриманню дитини матеріали справи не містять. Тому ним не було надано доказів, які б підтвердили його зацікавленість в утриманні дитини.Крім того, суди також врахували, що ОСОБА_3 має стійкий емоційний зв`язок із його сестрою ОСОБА_6 , а їх розлучення матиме вкрай негативний вплив на хлопчика, як і передача дитина із сім`ї опікуна батьку, оскільки дитина також має міцний зв`язок із опікуном ОСОБА_2 .
Аргументи учасників справи
06 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій інтересів дитини щодо збереження її зв`язків із сім`єю не врахували, не сприяли возз`єднанню дитини зі своїм батьком, формально підійшовши до вирішення справи. Суди першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень не взяли до уваги, що саме зміна обставин, які були підставою для позбавлення батьківських прав, є підставою для звернення до суду осіб позбавлених батьківських прав з позовом про поновлення батьківських прав. Сам факт звернення позивача до суду з позовом варто розцінювати, як критичне ставлення позивача до своєї поведінки в минулому, як наявність змін обставин та ставлення до дитини, бажання до фактичного поновлення сім`ї та бажання досягнути порозуміння з дитиною, свідчить про зміну матеріально-побутових умов життя.
На сьогоднішній день позивач не вживає та не має наміру в подальшому вживати алкогольних напоїв.
Спеціалісти Служби у справах дітей Деснянської РДА в м. Києві в акті обстеження умов проживання від 10 грудня 2020 року зазначили, що для проживання малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 умови створені. На зазначене суди попередніх інстанцій неправомірно не звернули уваги.
Суди підійшли формально до вирішення справи, не врахувавши, що взагалі необхідність повернення дитини позивачу обґрунтовується тим, що виховання батьком є вкрай важливе для гармонійного розвитку дитини. Зазначене узгоджується з положеннями статті 151 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Позбавлення батьківських прав не змінило природний стан речей - апелянт як був так і залишився батьком сина. Позивач звертався до органу опіки та піклування із заявою про надання дозволу на побачення з дитиною, на яку отримав відмову.
Органом опіки та піклування складено висновок від 19 лютого 2021 року
№ 103/1402/41/3 щодо недоцільності поновлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно його малолітнього сина ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте всі судження наведені у висновку щодо негативної характеристики позивача відносяться до минулого періоду (2017 р., 2018 р.). В той же час, жодних посилань на те, що обставини, які були підставою для позбавлення батьківських прав, на сьогоднішній день відсутні вказаний висновок не містить. У висновку зазначене посилання на висновок психолога щодо психічного обстеження дітей. Проте зазначений висновок жодним чином не виноситься до обставин, що були підставою для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав у відповідності до заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2019 у цивільній справі № 755/18078/18. Зазначений висновок психолога складений без присутності позивача і без можливості дитини бачити та спілкуватись з батьком протягом тривалого часу. За таких обставин висновок органу опіки та піклування щодо недоцільності поновлення батьківських прав відносно дитини є необґрунтованим.
Також суди першої та апеляційної інстанції не взяли до уваги показання допитаної в судовому засіданні в якості свідка матері позивача - ОСОБА_7 , яка зазначила, що її син (позивач) на теперішній час повністю змінив своє життя та має бажання повернути сина і свідок його в цьому підтримує.
13 січня 2022 року від Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що усі посилання позивача не мають законних підтверджень, спростовуються і вказують лише на його корисливі мотиви стосовно сина..
14 січня 2022 року від ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що суди попередніх інстанцій повною мірою дослідили докази, наявні в матеріалах. А доводи касаційної скарги є такими, що суперечать інтересам дитини і ґрунтуються лише на інтересах позивача. Малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_6 рідні брат та сестра по матері, які були вилучені з біологічної сім`ї в січні 2018 року та в подальшому передані під її опіку. У ОСОБА_3 дуже тісний зв`язок з сестрою і їх неможна роз`єднувати.
Рух справи
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16 грудня
2020 року у справі № 466/5767/18, 23 вересня 2020 року у справі № 484/920/18).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 12 жовтня 2012 року Дніпровським відділом РАГС м. Києва було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (після реєстрації шлюбу прізвище « ОСОБА_4 ») (а. с. 7 - зворотній бік, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_3 в період шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 у віці 33 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 16, т. 1).
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , був влаштований у Центр допомоги дітям «Місто щасливих дітей» з 10 січня
2018 року (а. с. 71, т. 1).
Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня
2019 року у справі №755/18078/18 ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передано дитину органу опіки та піклування для подальшого влаштування (а. с.18-25, т. 1).
Розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації
№ 357 від 07 травня 2019 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а. с. 78, т. 1).
Розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №480 від 14 червня 2019 року ОСОБА_2 призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.79, т.1).
Згідно листа Голосіївського районного в місті Києві Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 25 листопада 2020 року, соціальна підтримка опікунської родини ОСОБА_2 здійснюється з 31 жовтня 2019 за соціальною карткою сім`ї (особи). Відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від
06 листопада 2019 року Центр здійснював роботу у форматі соціальної послуги соціального супроводу з метою соціальної підтримки новоствореної опікунської сім`ї щодо адаптації дітей в нове середовище. За результатами роботи відповідно до рішення Комісії з питань захисту прав дитини Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 20 липня 2020 року послугу соціального супроводу припинено з позитивним результатом. У форматі соціальної послуги соціального супроводу з родиною проводилась робота спрямована на всебічний та гармонійний розвиток дітей, надавались консультації щодо методів виховання дітей, враховуючи їх вік, вподобання та захоплення, дотримування режиму дня, відвідування спортивних секцій. Під час роботи ОСОБА_2 зарекомендувала себе, як опікун з високим батьківським потенціалом, має навички самостійно вирішувати повсякденні питання побутового характеру та забезпечувати різноманітні потреби дітей. Підопічні забезпечені шкільним приладдям, гаджетами для навчання та повноцінного розвитку. У вільний час діти відвідують спортклуб та басейн. Зі спостережень фахівця із соціальної роботи ОСОБА_2 повноцінно відповідає за здоров`я, виховання та розвиток дітей, вчасно проводить медичні огляди. Наразі соціальна робота з родиною ОСОБА_2 продовжується у форматі соціального обслуговування опікунської родини за карткою обліку роботи із сім`єю (особою) (а. с. 82, т.1).
Померла ОСОБА_4 була власницею кв. АДРЕСА_1 (а. с. 88, т. 1).
Згідно постанови державного нотаріуса Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 18 вересня 2020 року
ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його дружини ОСОБА_4 (а. с. 89-91, т. 1).
Позивач зареєстрований у АДРЕСА_2 (а. с. 7, т. 1).
Відповідно до довідок КНП «Тернівська центральна міська лікарня» Тернівської міської ради від 15 вересня 2020 року позивач під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за медичною допомогою до лікаря-нарколога не звертався, за медичною допомогою до лікарі-психіатра останні 5 років не звертався (а. с. 9, т. 1).
Згідно характеристики за підписом начальника Відділу воєнізованої охорони Департаменту поліції охорони від 23 жовтня 2019 року позивач працював охоронником у Відділі воєнізованої охорони Департаменту поліції охорони
з 01 березня 2019 року. За цей час він зарекомендував себе позитивно. Трудову дисципліну не порушував. За складом характеру спокійний. На критику та зауваження у свою адресу реагував правильно. У стройовому відношення підтягнутий. Спиртними напоями не зловживає. За період роботи в підрозділі стягнень не мав (а. с. 11, т. 1).
За змістом довідки № 220 від 16 вересня 2020 року позивач працює в ТОВ «І.С.М. ХОЛДИНГ» згідно наказу №48-к від 31 серпня 2020 року на посаді ливарника пластмас з 01 вересня 2020 року по теперішній час (а. с. 12, т. 1).
Згідно характеристики виданої генеральним директором ТОВ «І.С.М. ХОЛДИНГ» позивач працює на фірмі як ливарник з 01 вересня 2020 року по теперішній час. За період праці показав себе вдумливим фахівцем, ініціативним працівником, успішно справляється зі своїми посадовими обов`язками. У спілкуванні з колегами рівний, доброзичливий і привітний, зі співробітниками фірми - ввічливий, в скрутних ситуаціях завжди націлений на знаходження компромісних рішень. За характером миролюбний, уникає конфліктних ситуацій. Неодружений. Зовні охайний (а. с. 10, т. 1).
На підтвердження наявності працевлаштування та періодів роботи позивачем додано до своєї позовної заяви копію трудової книжки (а. с. 13-15, т. 1).
За змістом листа Українського Центру Обслуговування АА від 06 жовтня
2020 року позивач регулярно відвідує збори груп «Анонімних Алкоголіків» міста Києва протягом 2 років і 8 місяців. Весь цей час він перебуває в стійкій ремісії (тверезості). Активно працює за програмою одужання «12 кроків Анонімних Алкоголіків», приймає участь у забезпеченні функціонування групи АА (займається служінням), допомагає одужувати іншим алкоголікам (а. с. 17, т. 1).
Відповідно до договору оренди житла у приватної особи від 05 жовтня 2020 року позивач, як орендар, уклав з ОСОБА_13 , як орендодавцем, договір стосовно однокімнатної квартири
АДРЕСА_3 строком на три роки, без сплати орендних платежів та оплатою лише комунальних послуг (а. с. 26-29, т. 1).
Згідно Акту обстеження умов проживання від 10 грудня 2020 року, складеного представниками Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, проведено обстеження умов проживання в квартирі АДРЕСА_3 та встановлено, що в квартирі чисто, зроблений косметичний ремонт, є всі необхідні меблі та побутова техніка для ведення домашнього господарства. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: для дитини виділено окреме спальне місце, місце у шафі для одягу, комод для речей, є письмовий стіл. За вказаною адресою проживає позивач без реєстрації. Для проживання малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 умови створені (а. с. 124-125, т. 1).
За змістом листа Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 14 лютого 2019 року позивачу було повідомлено, що служба не надає йому дозвіл на відвідування в Центрі допомоги дітям малолітнього ОСОБА_3 , відповідно до інформації Центру та діючи виключно в інтересах дитини (а. с. 161, т. 1).
Відповідно до висновку психологічного обстеження дітей №16 від 29 січня
2021 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на даний час проживають з опікуном ОСОБА_2 , в запиті зі Служби не були вказані контакти батька. Практичний психолог зателефонувала до опікуна, опікун надала номер телефону батька, який був вказаний в документах з суду. В зв`язку з тим, що батько не відповідав за вказаним номером телефону, йому було надіслано повідомлення шляхом додатку viber. Повідомлення було ним прочитане, але батько так і не зателефонував до Центру та не відповів на повідомлення, відповідно консультації з батьком, ОСОБА_1 , не було проведено. В результаті проведення психологічного обстеження з`ясовано, що у ОСОБА_3 сформована надійна форма прив`язаності до опікуна, яку він називає «мама». Діагностовано надійний тип прив`язаності по відношенню до сестри ОСОБА_6 . У ОСОБА_3 діагностується негативне ставлення по відношенню до батька. ОСОБА_3 - веселий, цілеспрямований, схильний до активних дій хлопчик, він має прагнення до спокою, розуміння з боку оточуючих. В методиці «Моя сім`я» хлопчик зобразив опікуна та сестру ОСОБА_6 . По відношенню до опікуна він має почуття любові та інтересу, до сестри ОСОБА_3 має почуття нудьги, інтересу, радості та любові. Дитина не зображала в методиках батька та не дуже хоче пригадувати час, коли вони проживали разом. У ОСОБА_3 та ОСОБА_6 визначено надійну форму емоційної прихильності до опікуна ОСОБА_2 , яка на даний момент забезпечує потребу дітей у наявності сім`ї, безпеці та комфорті. У ОСОБА_3 та ОСОБА_6 визначено негативне ставлення по відношенню до ОСОБА_1 через травматичний досвід спільного проживання (а.с.133-136, т.1).
За змістом висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №103/1402/41/3 від 19 лютого 2021 року до позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 не займався вихованням та утриманням дитини, санітарний стан квартири був незадовільний. Стосовно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за частиною першою статті 184 КУпАП (ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей). Згідно висновку психолога Міського центру дитини Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 січня 2021 року №16 щодо психічного обстеження дітей було з`ясовано наступне: ОСОБА_3 має надійний тип прив`язаності до опікуна, яку називає «мамою» та сестри ОСОБА_6 . У хлопчика діагностується негативне ставлення до батька. Дитина не зображала в методиках батька та не дуже хоче пригадувати час, коли вони проживали разом. Приймаючи до уваги зазначене, враховуючи інтереси малолітньої дитини, рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, орган опіки та піклування вважає недоцільним поновлювати батьківські права (а. с. 127-130, т. 1).