У Х В А Л А
20 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 990/80/22
Провадження № 11-58заі22
Суддя Великої Палати Верховного Суду Князєв В. С. перевірив матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до кабінету міністрів росії про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до кабінету міністрів росії, у якому просив зобов`язати відповідача призначити та виплачувати з 03 травня 2014 року основну та додаткову пенсію, виплатити компенсацію за невикористану санаторно-курортну путівку та щорічну одноразову страхову допомогу на оздоровлення, забезпечити медичне лікування та відшкодування моральної шкоди.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 06 червня 2022 року відмовив у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 .
На це судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 296 КАС в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 293 КАС визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Статтею 315 КАС визначені повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Разом з тим у прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 не зазначено, яке рішення суду першої інстанції ним оскаржується та які вимоги ставить скаржник до суду апеляційної інстанції відповідно до вказаних положень статті 315 КАС.
Крім того, відповідно до пункту 6 частини другої статті 296 КАС в апеляційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1, висловлюючи свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням, посилається на протиправність відмови від розгляду справи з огляду на приписи статті 55 Конституції України та статті 15 Цивільного кодексу України.