П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2022 року
м. Київ
Справа № 9901/484/21
Провадження № 11-9заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про визнання протиправним і скасування рішення
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2021 року (судді Рибачук А. І., Берназюк Я. О., Мороз Л. Л., Бучик А. Ю., Тацій Л. В.),
УСТАНОВИЛА:
12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним і скасувати пункт 3 рішення ВККС від 18 березня 2019 року № 18/ко-19 про результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, який стосується набрання чинності зазначеним рішенням.
Перевіривши позовну заяву згідно із частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) на відповідність вимогам процесуального закону, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вона не відповідає вимогам статті 161 КАС, оскільки всупереч нормам частин третьої та шостої цієї статті до позову не додано документа про сплату судового збору та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
У зв`язку з наведеним ухвалою судді від 21 жовтня 2021 року (справа № 9901/422/21) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення згаданих вище недоліків позовної заяви.
Оскільки вимог ухвали від 21 жовтня 2021 року в установлений судом строк позивач не виконав (документа про сплату судового збору та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не надав), ухвалою суду від 11 листопада 2021 року його позовну заяву повернуто відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС (справа № 9901/422/21).
18 листопада 2021 року ОСОБА_1 удруге подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду позовну заяву про визнання протиправним і скасування пункту 3 резолютивної частини рішення ВККС від 18 березня 2019 року № 18/ко-19.
У позовній заяві позивач указав на те, що про порушення своїх прав він дізнався 20 вересня 2021 року, ознайомившись із повним текстом оскаржуваного рішення в приміщенні ВККС, про що свідчить його розписка про ознайомлення з матеріалами суддівського досьє. Отже, на думку позивача, строку звернення до адміністративного суду він не пропустив.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що позовну заяву подано з пропуском місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС, звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та без надання заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду.
Ухвалою від 29 листопада 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та документа про сплату судового збору в розмірі 908 грн, якого також не було додано до позову.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 у межах установленого судом строку надіслав суду квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908 грн та заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду.
У цій заяві позивач зазначив, що про порушення своїх прав дізнався 20 вересня 2021 року, ознайомившись із повним текстом оскаржуваного рішення в приміщенні ВККС, коли у нього виникла потреба в ознайомленні з матеріалами суддівського досьє. Вперше позовну заяву він подав до суду в межах місячного строку з дня, коли дізнався про порушення своїх прав. Однак у зв`язку з невиконанням вимог ухвали від 21 жовтня 2021 року щодо подання заяви про поновлення строку на звернення до суду та документа про сплату судового збору, чому завадило перебування позивача на самоізоляції та у відпустці в період з 2 по 29 жовтня 2021 року, його позовну заяву було повернуто ухвалою суду від 11 листопада 2021 року.
Ухвалою від 21 грудня 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду повернув позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 123 КАС у зв`язку з тим, що вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не можуть бути визнані поважними.
Не погодившись із цим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій указує на те, що воно ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення питання щодо поновлення строку звернення до суду.
Так, на переконання скаржника, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що під час проголошення 18 березня 2019 року рішення № 18/ко-19 ВККС не було оголошено про особливий порядок набрання ним чинності. Лише 20 вересня 2021 року, під час ознайомлення із суддівським досьє, що було обумовлене поданням документів на участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, він побачив повний текст згаданого рішення, резолютивна частина якого була доповнена пунктом 3 щодо порядку набрання ним чинності, але цього пункту 18 березня 2019 року відповідачем проголошено не було.
Таким чином, позивач наголошує, що дізнався про порушення своїх прав саме під час ознайомлення за наявною у нього на те потребою із суддівським досьє 20 вересня 2021 року і в межах одного місяця з цієї дати 12 жовтня 2021 року (незважаючи на те що з 2 по 17 жовтня 2021 року проходив амбулаторне лікування, що підтверджується довідкою ТОВ "Одеса Медікал") він уперше подав адміністративний позов, який 21 жовтня 2021 року був залишений без руху (справа № 9901/422/21).
При цьому через перебування у відпустці у зв`язку із самоізоляцією з 2 по 29 жовтня 2021 року він не зміг своєчасно усунути недоліки, визначені в ухвалі від 21 жовтня 2021 року, а після отримання ухвали суду про повернення позовної заяви 18 листопада 2021 року без зайвих зволікань у найкоротший строк повторно подав адміністративний позов.
На переконання скаржника, наведені обставини в сукупності суд міг визнати поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, а цей строк - поновленим.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункти 3, 5).
За приписами частин першої та другої статті 122 КАС, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.