УХВАЛА
22 лютого 2022 року
м. Київ
Справа № 805/1312/16-а
Провадження № 11-29апп22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕКО-ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ" (далі - ТОВ "ТД "ЕКО-ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ") до Національного банку України (далі - НБУ), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, третя особа - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ТК Кредит" (далі - Банк), про визнання протиправними, скасування постанов та рішень, зобов`язання вчинити певні дії, і
ВСТАНОВИЛА:
1. У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕКО-ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ" (далі - ТОВ "ТД "ЕКО-ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ") звернулося до суду з позовом, у якому просило:
визнати:
- протиправною постанову Правління НБУ від 10 грудня 2015 року № 877/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ТК Кредит" до категорії проблемних та застосування особливого режиму контролю за діяльністю банку";
- протиправними та скасувати пункти 1, 3, 4, 5 постанови Правління НБУ від 09 лютого 2016 року № 60/БТ "Про віднесення публічного акціонерного товариства комерційний банк "ТК Кредит" до категорії неплатоспроможних";
- протиправними та скасувати постанову Правління НБУ від 07 квітня 2016 року № 241 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк "ТК Кредит";
скасувати:
- рішення виконавчої дирекції Фонду від 09 лютого 2016 року № 133 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ КБ "ТК Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку";
- рішення виконавчої дирекції Фонду від 08 квітня 2016 року № 493 "Про початок процедури ліквідації АТ КБ "ТК Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку";
зобов`язати:
- Відділ держреєстрації скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наступні записи:
- від 17 лютого 2016 року запис № 10741070022006115 про внесення зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи);
- від 16 березня 2016 року запис № 10741070023006115 про внесення зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна відомостей про керівника юридичної особи);
- від 15 квітня 2016 року запис № 10741780024006115 про внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті ліквідації;
- від 15 квітня 2016 року запис № 10741070025006115 про внесення зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна відомостей про керівника юридичної особи);
- НБУ повернути Банку банківську ліцензію від 07 листопада 2011 року № 82 Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ТК Кредит" та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 07 листопада 2011 року № 82 Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ТК Кредит" та відновити інформацію про Банк, як діючу банківську установу (в тому числі, але не виключно - шляхом розміщення зазначеної інформації на сторінці офіційного інтернет-представництва НБУ, включаючи розміщення такої інформації у відповідному розділі, в якому відображається Довідник діючих банківських установ України http://www.bank.gov.ua/control/bankdict/banks та у Державному реєстрі банків) з відновленням функціонування кореспондентського рахунку Банку в НБУ, відновленням Банку як учасника системи електронних платежів (СЕП), відновленням Банку як абонента системи електронної пошти НБУ, відновленням роботи Банку у всіх інформаційних задачах НБУ, до яких банк був підключений раніше, а саме: системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України НБУ "VAL - CLI"; інформаційно-довідкової системи з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку "КредІнфо 2"; системи розміщення та кількісного обігу депозитних сертифікатів НБУ "СЕРТЛАЙН2"; системи обслуговування обігу державних облігацій України та облігацій внутрішніх місцевих позик "ОВДП-онлайн2"; системи автоматизації здійснення НБУ реєстрації договорів резидентів-позичальників про отримання кредитів в іноземній валюті від нерезидентів-кредиторів "Реєстр договорів з нерезидентами 2"; програмного продукту депозитарного обліку "Модуль зберігача" публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України"; АРМ "Заявка"; АРМ "Статзвітність"; Єдина інформаційна система "Реєстр позичальників", з відновленням інформаційного обміну Банку з державними установами, а саме: Фондом; Державною митною службою України; Державним комітетом фінансового моніторингу України, дозволити усі початкові платежі Банку у системі електронних платежів (СЕП) та повідомити усі банки про відновлення роботи Банку у зазначених вище системах.
2. Було встановлено, що позивач є юридичною особою (ЄДРПОУ - 38215064), зареєстрованою за адресою: вул. Луганське Шосе, буд. 74, м. Єнакієве, Донецька область, про що здійснено запис від 24 липня 2012 року № 12681020000005771.
ТОВ "ТД "ЕКО-ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ" є акціонером Банку та володіє 9,9982% акцій.
Банк зареєстрований як юридична особа 28 квітня 1994 року, про що зроблений запис № 10741200000006115. Банківську діяльність здійснює на підставі ліцензії від 07 листопада 2011 року № 82, внесений до Державного реєстру банків 28 квітня 1994 року.
Правління НБУ постановою від 10 грудня 2015 року № 877/БТ віднесло Банк до категорії проблемних та запровадило особливий режим контролю за діяльністю банку.
09 лютого 2016 року постановою № 60/БТ Правління НБУ віднесло Банк до категорії неплатоспроможних та визнало такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ від 10 грудня 2015 року № 877/БТ.
07 квітня 2016 року постановою № 241 Правління НБУ відкликало банківську ліцензію та вирішило питання про ліквідацію Банку.
Фонд рішенням виконавчої дирекції від 09 лютого 2016 року № 133 розпочав процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації на один місяць.
08 квітня 2016 року рішенням виконавчої дирекції № 493 Фонд припинив здійснення тимчасової адміністрації Банку, відкликав усі повноваження тимчасового адміністратора та розпочав процедуру ліквідації Банку з 08 квітня 2016 року по 07 квітня 2018 року включно, призначив уповноважену особу Фонду.
11 грудня 2014 року листом № 41-113/47064 та 08 квітня 2015 року листом № 24-00011/23686 НБУ звернувся до Банку з вимогою виконати пункт 1.5 розділу 1 Положення про порядок подання відомостей про структуру власності, затвердженого постановою Правління НБУ від 08 вересня 2011 року № 306 (чинне на момент спірних правовідносин; далі - Положення № 306) щодо розкриття відомостей про прямих та опосередкованих власників істотної участі в Банку станом на 08 березня 2015 року (зокрема, контролерів ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Нові технології"; далі - ПАТ).
Відповідно до пункту 1.5 Положення № 306 встановлено, що структура власності особи є прозорою, якщо інформація, надана НБУ та розміщена на веб-сайті банку в мережі Інтернет відповідно до вимог цього Положення, дає змогу визначити всіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь в банку/юридичній особі, з-поміж іншого відносини контролю між ними щодо цього/цієї банку/юридичної особи.
Банк листом від 14 квітня 2015 року № 11/03050 надав схематичне зображення структури власності Банку.
З поданої схеми вбачалося, що власником істотної участі в Банку є ПАТ, якому прямо належить 18,6389% статутного капіталу банку та опосередковано 6,1789% через володіння 100% Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс лімітед", яке володіє 6,1789% статутного капіталу банку. Іншим 18 учасникам банку належало 75,1822 % статутного капіталу банку.
Листами від 27 лютого 2015 року та 06 березня 2015 року № 11/0172, № 11/0186 відповідно Банк надав НБУ інформацію з доданими анкетами ГУДЛАЙТ КЕПІТАЛ ЛІМІТЕД (100% власник - Вілле Мартіну Де Бір) та ФІЛДЛЕЙН ЛІМІТЕД (100% власник - Ібанец Ельмарі), які є акціонерами ПАТ.
Крім того, цю інформацію Банк розмістив на власному офіційному веб-сайті відповідно до вимог розділу 3 Положення № 306.
Правління НБУ постановою від 21 травня 2015 року № 328 на виконання положень Закону № 218-VIII затвердило Положення про порядок подання відомостей про структуру власності банку (далі - Положення № 328).
29 травня 2015 року НБУ на підставі правил цього Положення листом № 24-00011/37023 звернувся до Банку з вимогою надати підтвердження щодо майнового стану десяти остаточних ключових учасників банку в порядку, передбаченому пунктом 6 цього Положення.
3. Щодо вимог НБУ в частині приведення структури власності банку відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України від 07 грудня 2000 року "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон № 2121-ІІІ), встановлено також, що листом від 08 квітня 2015 року № 24-00011/23686 НБУ запропонував Банку та його власникам привести структуру відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону № 2121-ІІІ (у редакції, що діяла на момент цих правовідносин).
Невідповідність полягала у тому, що на порушення вищезазначеної норми, яка передбачала, що інститути спільного інвестування не можуть бути засновниками та власниками істотної участі в банках, акціонером банку було ПАТ.
Банк листами від 14 квітня 2015 року № 11/03050, зміст якого викладений вище, та від 08 червня 2015 року № 11/0681, № 11/0682, № 11/0683 надав запитувану інформацію про 10 остаточних йогом учасників, зокрема і про власників істотної участі (юридичних осіб та їх кінцевих контролерів - фізичних осіб).
Попри цю інформацію НБУ листом від 03 серпня 2015 року № 24-00011/54374 визнав структуру власності Банку непрозорою і 10 грудня 2015 року Правління цього Банку постановою № 877/БТ віднесло Банк до категорії проблемних та запровадило особливий режим контролю за діяльністю банку.
4. Донецький окружний адміністративний суд постановою від 05 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року, відмовив у задоволенні позову.
Суди виходили з того, що відповідачі діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Після визнання Банку проблемним, структура його власності не була приведена у відповідність, у зв`язку із чим рішення НБУ є правомірними.
ТОВ "ТД "ЕКО-ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ" не погодилося із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подало касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України про їх скасування.
Вищий адміністративний суд України постановою від 20 квітня 2017 року рішення судів попередніх інстанції скасував, позовні вимоги задовольнив.
Суд касаційної інстанції виходив із того, що під час ухвалення оскаржених рішень НБУ допустив неправильне застосування Положення "Про порядок надання відомостей про структуру власності банку"; правила статті 75 Закону № 2121-ІІІ у взаємозв`язку з нормами частини п`ятої статті 14 цього Закону. Також за позицією цього суду НБУ не дотримав під час ухвалення оскаржених рішень вимог статті 73 Закону № 2121-ІІІ.
5. НБУ не погодився з рішенням суду касаційної інстанції і звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення касаційного суду з підстав неоднакового застосування статті 75 Закону № 2121-ІІІ. При цьому зазначив, що ТОВ "ТД "ЕКО-ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ" не є особою, яка охоплюється наглядовою діяльністю НБУ в розумінні положень статті 79 цього Закону, та відповідно не є суб`єктом, який має право оскаржувати в суді рішення, дії або бездіяльність цього органу.
Переглядаючи постанову Вищого адміністративного суду від 20 квітня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за правилами пунктів 1 та 7 розділу VII Перехідних положень КАС України в редакції Закону України № 2147-VIII, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановою від 20 листопада 2018 року скасувала цю постанову, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині мотивів відмови у задоволенні позову змінила. Судова колегія дійшла висновку, що в цій справі предметом спору є оскарження рішень НБУ та Фонду про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та про запровадження тимчасової адміністрації у банку акціонером цього банку, який володіє 9,9982% його акцій. Суд зазначив, що хоча суди першої та апеляційної інстанцій за наслідками розгляду справи прийняли правильне рішення - про відмову у задоволенні позову, проте з помилкових мотивів, якими визнали, що ТОВ "ТД "ЕКО-ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ" вправі оскаржити застосований НБУ захід впливу у виді віднесення банку до категорії неплатоспроможних, хоча таким правом позивач не наділений.
6. 23 липня 2020 року ТОВ "ТД "ЕКО-ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ" подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяву про перегляд за виключними обставинами постанову Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 20 листопада 2018 року. Підставами перегляду зазначає пункт 1 частини п`ятої статті 361 КАС України.
Заяву обґрунтовує тим, що позивач звернувся до Конституційного Суду України зі скаргою про визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини першої статті 79 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ, за яким лише банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю НБУ, мають право оскаржити в суді в установленому законом порядку рішення, дії або бездіяльність НБУ чи його посадових осіб.
Рішенням від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)2020 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення частини першої статті 79 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ зі змінами, а саме редакцію "які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України".
Оскільки правова норма (окрема частина частини першої статті 79 Закону № 2121-ІІІ), на підставі якої Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду постановою від 20 листопада 2018 року відмовив у позові, визнана неконституційною, ТОВ "ТД "ЕКО-ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ" переконане у наявності підстав для перегляду цього судового рішення у зв`язку з виключними обставинами.
Зокрема, доводить, що правила пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України не встановлює обмежень щодо можливості звернення до суду із заявою про перегляд за виключними обставинами тільки рішень, якими позовні вимоги задоволено та зобов`язано відповідача вчинити певні дії. Звертаючись до суду з такою вимогою, особа має правомірні сподівання на те, що ухвалене щодо до неї судове рішення, навіть і відмовного характеру, може бути переглянуте. Інакше це безпідставно звужує зміст згаданої норми, та, як наслідок, - зміст права особи на перегляд судового рішення з підстав неконституційності закону, застосованого в остаточному судовому рішенні, ухваленого в справі заявника.
Заявник не погоджується з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що він не має права оскаржити в суді в установленому законом порядку рішення, дії або бездіяльність НБУ чи його посадових осіб.
На думку ТОВ "ТД "ЕКО-ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ", якщо Конституційний Суд України визнав неконституційним правовий акт чи його окремі положення, застосовані судом у процесі розв`язання справи, то визначальним є не момент втрати таким законодавчим актом чи його положенням чинності, а можливість застосування рішення Конституційного Суду України до правовідносин, шо виникли до його ухвалення. За інших умов, як зазначає заявник, особа за будь-яких обставин не змогла б реалізувати своє право на перегляд справи з огляду на встановлення Конституційним Судом України неконституційності (конституційності) правового акта чи його окремого положення.