Постанова
Іменем України
20 червня 2022 року
м. Київ
справа № 301/2082/20
провадження № 61-2692св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Виконавчий комітет Іршавської міської ради Закарпатської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у складі судді Готри Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Іршавської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно.
Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на склад-магазин за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, 12 жовтня 2021 року заступник керівника Хустської окружної прокуратури звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги шляхом наведення поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та оплати судового збору. Водночас заявнику роз`яснено, що у випадку неподання у встановлений строк заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин поважності пропуску такого у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено; у випадку неподання квитанції про сплату судового збору - апеляційна скарга буде визнана неподаною та підлягатиме поверненню заявнику.
01 грудня 2021 року заступник керівника Хустської окружної прокуратури на виконання вимог ухвали суду від 01 листопада 2021 року, подав заяву (разом з квитанцією про сплату судового збору у розмірі 1 262,00 грн), у якій зазначив, що Хустська окружна прокуратура не була учасником справи, про наявність рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2020 року дізналась 11 січня 2021 під час моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) і, в цей же день, місцевому суду направлено лист про надання можливості прокурорам Іршавського відділу Хустської місцевої прокуратури ознайомитися з матеріалами справи та можливістю зробити з неї копії необхідних документів. Однак суд не відреагував на вказаний лист та не повідомив Хустську місцеву прокуратуру про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами цієї справи, а тому прокуратурою 10 вересня 2021 року повторно скеровано лист до Іршавського районного суду Закарпатської області та 24 вересня 2021 року забезпечено ознайомлення з матеріалами справи та повним текстом рішення суду від 15 жовтня 2020 року.
Крім того, в обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження рішення у період часу з 11 січня 2021 року (день подання первісної заяви до суду першої інстанції про ознайомлення з матеріалами справи) по 12 жовтня 2021 року (день подання апеляційної скарги на рішення суду) заявник зазначав, що з 15 жовтня 2020 року розпочався процес атестації прокурорів місцевих прокуратур, а тому прокурори місцевих прокуратур починаючи з жовтня 2020 року по березень 2021 року приймали участь у проходженні атестації і прокурори Полянський В. І. та Перец Б. В. (які в заяві від 11 січня 2021 року просили надати дозвіл на ознайомлення з матеріалами справи) один з етапів атестації не пройшли і їх не було переведено в Хустську окружну прокуратуру.
Також просив урахувати той факт, що по всій території України з 19 грудня 2020 року по 31 грудня 2021 року запроваджені карантинні обмеження.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Хустської окружної прокуратури Закарпатської області на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2020 року відмовлено з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив з того, що заявник знав про наявність судового рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2020 року ще станом на 11 січня 2021 року, однак протягом 8 місяців (до 10 вересня 2021 року) жодних дій, спрямованих на його отримання не вчиняв, а тому наведені ним підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
15 лютого 2022 року Закарпатська обласна прокуратура звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2022 року поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року; касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, а саме, запропоновано заявнику надати докази на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги.
07 квітня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: заява про усунення недоліків; платіжне доручення про сплату судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали.
У червні 2022 року справа № 301/2082/20 надійшла до Верховного Суду.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що Хустська окружна прокуратура не була учасником справи, про наявність рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2020 року дізналась 11 січня 2021 під час моніторингу ЄДРСР. 24 вересня 2021 року заявник ознайомився з матеріалами справи та повним текстом Іршавського районного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2020 року. Тому вважає, що апеляційна скарга на рішення місцевого суду була подана у межах присічного строку та у тридцятиденний строк з моменту ознайомлення з матеріалами справи, а тому при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження апеляційним судом порушено норми процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала апеляційного суду - без змін, оскільки її постановлено з додержанням норм процесуального права.
Обставини, встановлені апеляційним судом
Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області ухвалене 15 жовтня 2020 року, зареєстроване - 21 жовтня 2020 року, оприлюднене - 22 жовтня 2020 року. Про існування зазначеного рішення місцевого суду Хустській окружній прокуратурі, яка не брала участі у справі, стало відомо 11 січня 2021 року (під час моніторингу ЄДРСР), а апеляційна скарга на нього подана 12 жовтня 2021 року, тобто через 9 місяців.
24 вересня 2021 року Хустська окружна прокуратура ознайомилась з матеріалами справи № 301/2082/20 та повним текстом рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2020 року.
Нормативно-правове обґрунтування
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (заява N 3236/03).