Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 584/875/21
провадження № 61-17504св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бабенко Вікторія Вікторівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Тарасюк Сергій Миколайович, на ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 04 серпня 2021 року у складі судді Токарєва С. М. та постанову Сумського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І., Левченко Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бабенко В. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (корпоративних прав) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Матрікс Юкрейн" (далі - ТОВ "Матрікс Юкрейн") від 22 березня 2019 року та акта приймання-передачі частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Матрікс Юкрейн" від 22 березня 2019 року.
Позов мотивувала укладенням спірного договору та складання акту приймання - передачі під час зареєстрованого шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 без її згоди.
Вважала, що при укладенні зазначеного договору порушено вимоги СК України, що є підставою для визнання цього договору недійсним, тому спірні правовідносини щодо відчуження часток в статутному капіталі ТОВ "Матрікс Юкрейн" пов`язані з сімейними правами та обов`язками учасників справи.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Путивльський районний суд Сумської області ухвалою від 04 серпня 2021 року у відкритті провадження в даній справі відмовив.
Роз`яснив позивачу її право на звернення з зазначеними вимогами до господарського суду в порядку, визначеному ГПК України.
Суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на невідповідність зазначеного договору нормам статей 60, 61, 63, 65 СК України не свідчить про його укладення в сімейних правовідносинах. Норми зазначених статей регулюють відносини реалізації подружжям права спільної сумісної власності, яке передбачене статтями 368-372 ЦК України. Право власності не належить до сімейних прав, а суб`єктами права власності можуть бути фізичні особи, у тому числі ті, які не перебувають у сімейних правовідносинах, юридичні особи, держава, територіальні громади тощо.
Спірним договором не регулюються сімейні права та обов`язки між подружжям, батьками та дітьми, а тому цей правочин не є правочином у сімейних правовідносинах.
Враховуючи викладене, справа в спорі про визнання недійсним укладеного одним з подружжя без згоди іншого з подружжя договору щодо розпорядження часткою в статутному капіталі юридичної особи має розглядатися господарським судом відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 ГПК України.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На ухвалу суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Сумський апеляційний суд постановою від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Ухвалу Путивльського районного Сумської області від 04 серпня 2021 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову обґрунтованістю висновку місцевого суду про належність розгляду справи про визнання недійсним укладеного одним з подружжя, без згоди іншого з подружжя, договору щодо розпорядження часткою в статутному капіталі юридичної особи у господарському судочинстві (відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 ГПК України).
Вважав, що такі висновки суду відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду висловленої в постанови від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Тарасюк С. М.,посилаючись неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 01 листопада 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивувала тим, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 910/2388/20, Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 759/8676/19, від 03 березня 2020 року у справі № 909/52/19.
Вважає, що частка в статутному капіталі ТОВ "Матрікс Юкрейн" є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2, тому відповідно норми статей 63, 65 СК України регулюють сімейні майнові права та обов`язки подружжя ОСОБА_2 щодо даної частки в статутному капіталі.
З огляду на те, що правочин щодо відчуження частки в статутному капіталі ТОВ "Матрікс Юкрейн" вчинений без згоди позивача безпосередньо свідчить про порушення сімейних майнових прав та обов`язків подружжя ОСОБА_2 . Отже, у відповідності до пункту 4 частини першої статті 20 ГПК України цей спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України(неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, місцевий суд, з висновками якого погодився суд, апеляційної інстанції, виходив з того, що посилання позивача на невідповідність зазначеного договору нормам статей 60, 61, 63, 65 СК України не свідчить про його укладення в сімейних правовідносинах.
Норми зазначених статей регулюють відносини реалізації подружжям права спільної сумісної власності, яке передбачене статтями 368-372 ЦК України.
Право власності не належить до сімейних прав, а суб`єктами права власності можуть бути фізичні особи, у тому числі ті, які не перебувають у сімейних правовідносинах, юридичні особи, держава, територіальні громади тощо.
Спірним договором не регулюються сімейні права та обов`язки між подружжям, батьками та дітьми, а тому цей правочин не є правочином у сімейних правовідносинах.
Враховуючи викладене, справа щодо визнання недійсним укладеного одним з подружжя без згоди іншого з подружжя договору щодо розпорядження часткою в статутному капіталі юридичної особи має розглядатися господарським судом відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 ГПК України.