Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 668/14851/14-ц
провадження № 61-17271св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Чорної Т. Г., Пузанової Л. В., Склярської І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсною заяви про скасування заповіту.
Позов мотивувала тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її дідуся ОСОБА_3 відкрилася спадщина.
Після звернення із заявою про прийняття спадщини за заповітом від 10 лютого 2007 року вона дізналася, що 17 жовтня 2007 року спадкодавець своєю заявою заповіт від 10 лютого 2007 року скасував.
Будинок успадкував його син ОСОБА_2 .
Вважає, що у зв`язку із хворобою спадкодавця, він не міг усвідомлювати значення своїх дій та не міг керувати ними при складанні заяви про скасування заповіту.
Просила суд визнати недійсною заяву про скасування заповіту ОСОБА_3 на її користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Херсонський міський суд Херсонської області рішенням від 16 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення недоведеністю підстав для визнання недійсною заяви про скасування заповіту ОСОБА_3 .
Також вважав недоведеними доводи позивача про те, що ОСОБА_3 не міг за станом здоров`я усвідомлювати значення своїх дій та відповідно підписати заяву про скасування заповіту.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
На рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Херсонський апеляційний суд ухвалою від 08 вересня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16 вересня 2020 року.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що копія оскарженого рішення отримана апелянтом 22 січня 2021 року, строк на апеляційне оскарження закінчився 22 лютого 2021 року (оскільки 21 лютого 2021 року вихідний день), тому звернувшись до суду апеляційної інстанції 26 липня 2021 року, ОСОБА_1 пропустила строк на таке оскарження більше ніж на чотири місяці.
Враховуючи, що неявка в судове засідання 16 вересня 2020 року представника ОСОБА_4 не перешкоджала позивачу вчинити у строки передбачені частиною другою статті 354 ЦПК України процесуальні дії щодо оскарження судового рішення, інших поважних причин заявник не навела, колегія суддів визнала не поважними зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1,посилаючись неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 24 листопада 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права (абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивувала тим, що судами не досліджено факт оформлення заповіту ОСОБА_3 по відновленому паспорту, хоча старий паспорт є у наявності і відповідно до довідки поліції не був втрачений.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв`язку з чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що 16 вересня 2020 року Херсонським міським судом Херсонської області ухвалено судове рішення, повний текст якого складено 28 вересня 2020 року (а. с. 124).
Копію зазначеного рішення суду від 16 вересня 2020 року надіслано ОСОБА_1 28 вересня 2020 року за зазначеною в позовній заяві адресою.
Відомостей про зміну адреси позивачем не надавалось (а. с. 125).
Матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення особисто ОСОБА_1 22 січня 2021 року (а. с. 127).
Вперше ОСОБА_1, від імені якої діяла ОСОБА_5, звернулася з апеляційною скаргою 01 квітня 2021 року.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 19 квітня 2021 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_5 у зв`язку з ненаданням доказів на підтвердження у останньої повноважень діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1
26 липня 2021 року ОСОБА_1 повторно подала апеляційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16 вересня 2020 року.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16 вересня 2020 року, залишено без руху.
Роз`яснено заявнику право на звернення до апеляційного суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин його пропуску, та надання доказів сплати судового збору в сумі 365,40 грн.
26 серпня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1, про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 365,40 грн.
Оскільки зазначені в ухвалі від 16 серпня 2021 року недоліки в повному обсязі не усунуті, ухвалою Херсонського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги, без руху.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду від 16 вересня 2020 року, заявник посилалась на те, що представник ОСОБА_4 не з`явився в судове засідання 16 вересня 2020 року.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16 вересня 2020 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України(неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.