Постанова (додаткова)
Іменем України
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 359/8163/17
провадження № 61-2639св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач (за первісним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі (за первісним позовом) - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Бориспільська міська державна нотаріальна контора,
позивачі (за зустрічними позовами) - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач (за зустрічними позовами) - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_2 про повернення судового збору, сплаченого у більшому розмірі, ніж встановлено законом, за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Сушко Л. П., Сліпченка О. І., та на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Сушко Л. П., Сліпченка О. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Бориспільська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку майна, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про стягнення грошової компенсації вартості майна, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про стягнення грошової компенсації вартості майна,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Бориспільська міська державна нотаріальна контора, в якому просила суд ухвалити рішення, яким:
- встановити факт її спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 у період з серпня 2008 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати право спільної сумісної власності на: будівельні матеріали та конструктивні елементи, які були використані в процесі будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,087 га з кадастровим номером 3210500000:11:004:0014, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку на АДРЕСА_1 ; вантажний транспортний засіб марки "MAN", реєстраційний номер НОМЕР_1 ; вантажний бортовий малотоннажний транспортний засіб марки "ГАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
- у порядку виділу із спільної сумісної власності подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на: Ѕ частку в будівельних матеріалах та конструктивних елементах, які були використані в процесі будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 ; Ѕ частку земельної ділянки площею 0,087 га з кадастровим номером 3210500000:11:004:0014, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку на АДРЕСА_1 ; Ѕ частку вантажного транспортного засобу марки "MAN", реєстраційний номер НОМЕР_1 ; Ѕ частку вантажного бортового малотоннажного транспортного засобу марки "ГАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_2 .
У січні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пред`явили зустрічні позови до ОСОБА_1 та просили суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на свою користь грошову компенсацію вартості автомобіля марки "Volkswagen", модель - Golf Plus, реєстраційний номер НОМЕР_3, у розмірі по 78 085,00 грн.
Бориспільський міськрайонний суд Київської області рішенням від 15 серпня 2019 року частково задовольнив первісні позовні вимоги ОСОБА_1 .
Встановив факт проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_1 однією сім`єю без укладення шлюбу в період часу з серпня 2008 року до 11 травня 2017 року.
Визнав за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності з ОСОБА_4 на вантажний транспортний засіб марки "МАN", модель L2000, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; вантажний бортовий малотонажний транспортний засіб марки "ГАЗ", модель 3302, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Визнав за ОСОБА_1 у порядку виділу із спільної сумісної власності подружжя право власності на 1/2 частку вантажного транспортного засобу марки "МАN", модель L2000, реєстраційний номер НОМЕР_1 та 1/2 частку вантажного бортового малотоннажного транспортного засобу марки "ГАЗ", модель 3302, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
У задоволенні решти первісних позовних вимог - відмовив.
Задовольнив зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 78 085,00 грн кожному грошову компенсації за 1/4 частину відчуженого нею об`єкту спадкового майна - автомобіля марки "Volkswagen", модель - Golf Plus, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_1 у частині первісних позовних вимог, які були залишені без задоволення, та у частині вирішення зустрічних позовних вимог.
Київський апеляційний суд постановою від 24 грудня 2019 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2019 року скасував у частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ частину будівельних матеріалів та ухвалив у цій частині нове рішення, яким у порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнав за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину будівельних матеріалів та конструктивних елементів, які були використані в процесі будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 .
У решті рішення місцевого суду залишив без змін.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у справі ухвалено додаткове судове рішення, яким визнано за ОСОБА_1 у порядку виділу із спільної сумісної власності подружжя право власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,087 га з кадастровим номером 3210500000:11:004:0014, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст клопотання про повернення судового збору сплаченого у більшому розмірі, ніж встановлено законом, за подання касаційної скарги на судові рішення
У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду із клопотанням, в якому просить повернути їй 16 000,00 грн надмірно сплаченого судового збору, посилаючись на те, що при поданні касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року нею було сплачено 17 280 грн судового збору (200 % від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, оспорюваної суми).
У подальшому заявницею оскаржено додаткову постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, за подання касаційної скарги на яку, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 березня 2020 року, нею додатково сплачено 16 000,00 грн.
Таким чином за оскарження постанови Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року та додаткової постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року ОСОБА_2 сплачено 33 280,00 грн.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи клопотання ОСОБА_2 щодо повернення судового збору, сплаченого у більшому розмірі, ніж встановлено законом, за подання касаційних скарг на основне та додаткове судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Нормативно-правове обґрунтування
Щодо розміру судових витрат
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання первісного та зустрічних позовів).
У жовтні 2017 року мінімальна ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становила 640,00 грн, а максимальна 8 000,00 грн.
Відповідно до положень підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та висновки за результатами розгляду клопотання про відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору
Положеннями ЦПК України чітко визначені вимоги до касаційної скарги (стаття 392 ЦПК України), зокрема, до такої скарги додається документ про сплату судового збору. Разом із тим, цим Кодексом не визначено особливих вимог щодо форми і змісту касаційної скарги на додаткове рішення суду (додаткову постанову, додаткову ухвалу).
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".