ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 913/45/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Багай Н.О., Сухового В.Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - не з`явився,
Станично-Луганської селищної військово-цивільної адміністрації
Щастинського району Луганської області - не з`явився,
Головного управління Держгеокадастру у Луганській області - не з`явився,
Фермерського господарства "Ріпка Агро" - не з`явився,
ОСОБА_1 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 (у складі колегії суддів: Радіонова О.О. (головуючий), Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.)
у справі № 913/45/21
за позовом Керівника Луганської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Станично-Луганської селищної військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області
до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Фермерського господарства "Ріпка Агро",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1,
про визнання незаконним і скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2021 року Керівника Луганської місцевої прокуратури № 2 (наразі - Щастинська окружна прокуратура Луганської області; далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держав в особі Комишненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (далі - ГУ Держгеокадастру), Фермерського господарства "Ріпка Агро" (далі - ФГ "Ріпка Агро"), у якому просив:
- визнати незаконним і скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 09.11.2015 № 527-сг "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства";
- визнати недійсним договір оренди землі від 12.01.2016 № 0017, укладений між ГУ Держгеокадастру і ОСОБА_1, щодо земельної ділянки площею 29,8090 га пасовищ, кадастровий номер 4424882500:04:002:0091, із складу земель запасу, розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Комишненській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області;
- зобов`язати ФГ "Ріпка Агро" повернути державі в особі Комишненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області земельну ділянку площею 29,8090 га пасовищ, кадастровий номер 4424882500:04:002:0091.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення (пасовища), систематично використовувалася для випасання худоби, однак, надана ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства, тобто мала місце зміна цільового виду використання землі з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення, що, на думку прокурора, дає підстави вважати незаконними наказ ГУ Держгеокадастру від 09.11.2015 року № 527-сг та укладений на його підставі договір оренди землі, що зумовлює необхідність повернення спірної земельної ділянки у державну власність.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.04.2021 замінено сторону у справі № 913/45/21, а саме: позивача Комишненську сільську раду Станично-Луганського району Луганської області на Станично-Луганську селищну військово-цивільну адміністрацію Щастинського району Луганської області; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача фізичну особу громадянина ОСОБА_1 .
Рішенням Господарського суду Луганської області від 10.06.2021 позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ наказу ГУ Держгеокадастру від 09.11.2015 року № 527-сг; визнано недійсним договір оренди землі від 12.01.2016 № 0017; зобов`язано ФГ "Ріпка Агро" повернути територіальній громаді в особі Станично-Луганської селищної військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області земельну ділянку площею 29,8090 га, кадастровий номер 4424882500:04:002:0091, угіддя: пасовища, на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується в Комишненській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області. У решті позову відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 рішення Господарського суду Луганської області від 10.06.2021 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у грудні 2021 року Заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2021, а рішення Господарського суду Луганської області від 10.06.2021 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.02.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 913/45/21 за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.03.2022.
23.03.2022 судовий розгляд справи № 913/45/21 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не відбувся, зважаючи на Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, згідно з яким в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Згідно з Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2022 справу № 913/45/21 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючий, Багай Н.О., Суховий В.Г.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.04.2022 призначено касаційну скаргу у справі № 913/45/21 до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.06.2022.
Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (із змінами).
Сторони в судове засідання своїх представників не направили.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, відсутність клопотань сторін в порядку статті 197 ГПК, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з наказом ГУ Держгеокадастру від 16.07.2015 № 234-сг громадянину ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 29,8090 га в оренду терміном на 25 років для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Комишненській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, угіддя-пасовища.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, розроблено ПП "Обласний центр впровадження "Агроцентрнаука"; цей проект погоджено відділом Держземагенства у Станично-Луганському районі Луганської області, що підтверджено висновком про погодження цього проекту від 17.09.2015 № 153.
Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 09.11.2015 № 527-сг "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Комишненській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі; надано громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 29,8090 га (кадастровий номер 4424882500:04:002:0091) для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, угіддя-пасовища, розташовану за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Комишненській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області, в оренду строком на 7 років.
20.01.2016 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру від 09.11.2015 № 527-сг між ГУ Держгеокадастру (орендодавець) і ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі № 0017, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 29,8090 га, кадастровий номер 4424882500:04:002:0091, угіддя: пасовища, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення фермерського господарства, розташовану за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Комишненській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області.
Відповідно до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 29,8090 га, кадастровий номер 4424882500:04:002:0091, угіддя: пасовища
Договір укладено строком на 7 років (пункт 8 договору).
У пунктах 14, 15 договору зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства; цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі.
Відповідно до інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 17.05.2016, ОСОБА_1 засновано ФГ "Ріпка Агро".
Прокурор у позовній заяві просив суд знати незаконним і скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 09.11.2015 № 527-сг, визнати недійсним договір оренди землі 20.01.2016 № 0017 на підставі статті 21 Земельного кодексу України (далі - ЗК), статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та зобов`язати ФГ "Ріпка Агро" повернути державі в особі Комишненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області земельну ділянку кадастровий номер 4424882500:04:002:0091, обґрунтовуючи такі вимоги не дотриманням встановленої процедури зміни цільового виду використання землі та зміни цільового призначення, оскільки спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення (пасовища) та систематично використовувалася для випасання худоби, проте з порушенням вимог закону таку земельну ділянку надано ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства.
Суд першої інстанції позов задовольнив та мотивував таке рішення встановленими обставинами незаконного і безпідставного надання на праві оренди спірної земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства внаслідок незаконної зміни цільового виду використання земельної ділянки, а укладення договору оренди, яким земельну ділянку передано у користування для ведення фермерського господарства, відбулося без дотримання попередньої обов`язкової процедури зміни цільового виду її використання.
Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував і відмовив у задоволенні позовних вимог із тих підстав, що оспорюваний наказ ГУ Держгеокадастру відповідає вимогам закону, оскільки цей орган при передачі спірної земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства діяв у межах визначених законом повноважень та відповідно до вимог ЗК; при цьому посилання прокурора на порушення порядку зміну виду цільового використання земельної ділянки є безпідставними, позаяк такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено. Також суд дійшов висновку, що прокурором не доведено підстав, передбачених статтями 203, 215, 216 ЦК для визнання оспорюваного договору оренди недійсним і повернення земельної ділянки.
У поданій касаційній скарзі Заступника керівника Харківської обласної прокуратури послався на те, зокрема, що при вирішенні спору судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 19, частини 1, абзацу 2 частини 5 статті 20, частини 1 статті 22, статей 31, 33-37, 122 ЗК, статті 1 Закону України "Про особисте селянське господарство", частин 1, 2 статті 1, частини 2 статті 2, статті 12 Закону України "Про фермерське господарство", Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, а також порушено норми процесуального права, а саме статей 11, 14, 76- 79, 86, 236 ГПК; на обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК, прокурор зазначив, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні при застосуванні відповідних норм права не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 08.04.2015 у справі № 6-32цс15, постанові Верховного Суду від 24.02.2020 у справі № 701/473/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 щодо зміни виду використання землі; також прокурор зазначив про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування положень абзацу 2 частини 5 статті 20, статей 22, 34 ЗК, частин 1, 2 статті 1, частини 2 статті 2, статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" у правовідносинах щодо набуття в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення із видом використання "пасовища" для ведення фермерського господарства та подальшого її використання у господарській діяльності такого фермерського господарства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення у межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.
Відповідно до статті 18 ЗК до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії (частина 1). Категорії земель України мають особливий правовий режим (частина 2).
За змістом статті 19 ЗК (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зав`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (частина 1). Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (частина 2).
Згідно з частинами 1, 2 статті 20 ЗК віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.