ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2022 року
м. Київ
справа № 420/3296/19
адміністративне провадження № К/9901/3320/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діалайф» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діалайф» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2019, ухвалене у складі головуючого судді Гусева О.Г., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019, прийняту у складі колегії суддів: Димерлія О.О. (головуючий), Єщенка О.В., Танасогло Т.М.
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Діалайф» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2019 №0000321202 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 277 200,00 грн, застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 069 300,00 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Діалайф» зазначило, що висновки акта перевірки не відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому прийняте відповідачем на його підставі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації з ПДВ за січень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.02.2019 № 9026687816).
4. За результатами проведення камеральної перевірки складено акт від 20.03.2019 № 179/15-32-12-02/40340772, з якого вбачається, що ТОВ «Діалайф» завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2019 року) у розмірі 4277200 грн., що є порушенням в порушення п. 200.1, абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.
5. На підставі акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.04.2019 №0000321202 , яким позивачу завищено суму бюджетного відшкодування за основним платежем 4277200 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1069300 грн.
6. Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення від 12.04.2019 №0000321202 протиправним, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 23.09.2019 у задоволенні позову відмовив.
8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив про відсутність завершення господарських операцій з придбання та реалізації медичних виробів на адресу нерезидентів або резидентів України, що унеможливлює право на відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства ТОВ «Діалайф» станом на 20.03.2019 по декларації з ПДВ за січень 2019 року.
9. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 05.12.2019 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
10. У касаційні скарзі представник позивача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
11. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
12. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
13. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
14. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
15. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
16. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
17. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
18. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
19. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
20. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
21. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
22. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
23. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
24. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
25. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
26. дата отримання платником податку товарів/послуг.
27. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
28. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
29. Нарахування податкового Податковий кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
30. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
31. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
32. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
33. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
34. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
35. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
36. Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
37. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
38. Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
39. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.