ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2022 року
м. Київ
справа № 803/236/15-a
адміністративне провадження № К/9901/11151/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2019, ухвалене у складі головуючого судді Костюкевича С.Ф., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020, прийняту у складі колегії суддів: Сеника Р.П. (головуючий), Попка Я.С., Хобор Р.Б.
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Золотий Екватор» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинськійобласті (далі - ГУ ДПС у Волинській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.10.2014:
- № 0010822201, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 29 962 750,50 грн., в т. ч. за основним платежем у сумі 19 975 167 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 9 987 583,50 грн.,
- № 0010812201 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 424 610,50 грн., в т. ч. за основним платежем у сумі 1 616 407 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 808 203,50 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Золотий Екватор» зазначило, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства.
3. Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх безпідставними. Вказує на те, що для підтвердження правомірності відображення в податковому обліку витрат для перевірки надано необхідні первинні документи, про що відображено в акті перевірки.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Судами попередніх інстанцій установлено, що з 15.04.2014 по 04.08.2014 посадовими особами Луцької ОДПІ відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок на квартал 2014 року та на підставі наказу Луцької ОДПІ від 31.03.2014 № 844 проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Золотий Екватор» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013. За результатами перевірки складено акт від 18.08.2014 № 5753/22-1/3742075, яким встановлено порушення:
5. - п. 44.1, п. 44.6, п. 44.7 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139, ст. 141 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 34 156 236 грн., в т.ч. за 3 квартал 2012 року в сумі 20395 527 грн., за 4 квартал 2012 року на 2 884 906 грн., за 2013 рік на 10 875 803 грн.;
6. - п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 19 975 167 грн., в т.ч. за листопад 2012 року на 18 297 072 грн., за липень 2012 року на 12359 грн., за серпень 2012 року на 17188 грн., за вересень 2012 року на 9922 грн., за жовтень 2012 року на 1920 грн., за лютий 2013 року на 1020 грн., за березень 2013 року на 380 грн., за квітень 2013 року на 177686 грн., за травень 2013 року на 270842 грн., за червень 2013 року на 251116 грн., за липень 2013 року на 214499 грн., за серпень 2013 року на 263559 грн., за вересень 2013 року на у 301769 грн., за жовтень 2013 року на 97501 грн., за листопад 2013 року на 28667 грн., за грудень 2013 року на 29667 грн.
7. Позивач, не погодившись з висновками перевірки, викладеними в акті від 18.08.2014 № 5753/22-1/3742075, подав письмові заперечення від 27.08.2014 № 741 Луцькій ОДПІ.
8. З 28.08.2014 по 01.0.2014 посадовими особами Луцької ОДПІ на підставі направлень від 28.08.2014 № 002176, № 002175, 002177, від 18.09.2014 № 002359, № 002360 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Золотий Екватор» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, що становлять предмет заперечення від 27.08.2014 (вх. № 15464/10 від 27.08.2014), за результатами якої складено акт від 15.10.2014 № 8322/22-01/37425075. В акті перевірки від 15.10.2014 № 8322/22-01/37425075 зроблено висновок про те, що перевіркою повністю підтверджено висновки планової виїзної документальної перевірки, викладені в акті від 18.08.2014 № 5753/22-1/3742075, щодо порушень, викладених в пункті 1 абзацу 5 розділу 3.1.2 «Витрати», в пункті 5 абзацу 5 розділу 3.1.2 «Податкові зобов`язання», в пункті 1 абзацу 4 розділу 3.2.2; частково підтверджено висновки планової виїзної документальної перевірки, викладені в акті від 18.08.2014 № 5753/22-1/3742075, по порушеннях викладених в пункті 4 абзацу 5 розділу 3.1.2 «Витрати»; не підтверджено висновки планової виїзної документальної перевірки, викладені в акті від 18.08.2014 № 5753/22-1/3742075, щодо порушень, викладених в пункті 5 абзацу 5 розділу 3.1.2 «Витрати».
9. На підставі акту перевірки від 15.10.2014 № 8322/22-01/37425075 Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 24.10.2014 № 0010822201, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 29 962 750,50 грн., в т. ч. за основним платежем у сумі 19 975 167 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 9 987 583,50 грн., та № 0010812201 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 424 610,50 грн., в т. ч. за основним платежем у сумі 1 616 407 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 808 203,50 грн.
10. Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було подано скарги від 07.11.2014 Головному управлінню ДФС у Волинській області та від 08.12.2014 Державній фіскальній службі України. Рішеннями Головне управління ДФС у Волинській області від 25.11.2014 № 747/10/03-20-10-03-06 та Державна фіскальна служба України від 23.01.2015 № 1315/16/99-99-10-01-01-15 податкові повідомлення-рішення від 24.10.2014 № 0010822201 та № 0010812201 залишили без змін, а скарги без задоволення.
11. Уважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
12. Справа слухалась судами неодноразово.
13. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2015, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 24.10.2014 № 0010822201 та № 0010812201.
14. Постановою Верховного Суду від 19.04.2019, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 у справі № 803/236/15-а скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
15. Підставами для направлення касаційним судом справи на новий розгляд стало неналежне з`ясування судами першої та апеляційної інстанцій того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності та послуги отримано від указаних у первинних документах контрагентів. Також судами не перевірено обставини щодо включення ним процентів за користування кредитними коштами за період з моменту їх перерахування ТОВ «Пром-Газ-Інвест» та до моменту повернення цих коштів контрагентом до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.
16. Волинський окружний адміністративний суд від 23.09.2019 у справі № 803/236/15-a позовні вимоги задоволено частково.
17. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0010822201 та №0010812201 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 562 114 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 781 057 грн., які з огляду на їх безпідставність підлягають скасуванню.
18. Беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність податкових повідомлень-рішень від 24.10.2014 №0010822201, №0010812201 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 562 114 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 781 057 грн., які слід визнати протиправними та скасувати, а в задоволенні решти позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення №0010812201 від 24.10.2014 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 54 293 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 27 146,50 грн. за віднесеними до витрат відсотків за користування кредитними коштами, понесених поза межами господарської діяльності відмовити, оскільки останнє в цій частині прийняте правомірно.
19. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.01.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
20. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити.
21. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
22. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
23. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
24. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
25. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
26. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
27. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
28. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
29. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
30. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
31. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
32. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
33. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
34. Нарахування податкового Податковий кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
35. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
36. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
37. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
38. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
39. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
40. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
41. Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
42. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
43. Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
44. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
V. Оцінка Верховного Суду
45. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 24.10.2014 № 0010812201 та № 0010822201, які ґрунтуються на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ ТД «Меганом Дніпро», ПП ОСОБА_1 , ПП фірма «Процес Йде», ТОВ «Дизель Плюс», ТОВ «Площа Еволюції».
46. Відповідач в акті перевірки зробив висновки, зокрема, щодо завищення задекларованих позивачем показників в рядку 05.1 СВ податкових декларацій з податку на прибуток підприємства «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 8218021,00 грн. за третій квартал 2012 року на суму 32891,00 грн., 4 квартал 2012 року на суму 1600,00 грн. та 8183530,00 грн. по взаємовідносинах з вказаними особами.
47. Одночасно податковим органом по даних контрагентах установлено завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 1678095,00 грн. за вказаний період.
48. Також перевіркою встановлено завищення позивачем задекларованих показників у рядку 06.3 «Фінансові витрати» відповідно до пп.138.10.5 п. 138.10 статті 138 ПК України за 3 квартал 2013 року на загальну суму 285755,00 грн. у зв`язку із віднесенням сплачених відсотків за користування кредитними коштами відповідно до договору № 06.1-1.20/144 від 29.07.2013 року із ПАТ «Укрсоцбанк».