1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2022 року

м. Київ

справа № 826/9184/18

адміністративне провадження № К/9901/19304/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фірма Контакт'' до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області (правонаступник Головного управління ДФС у Київській області) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 (головуючий суддя - Кучма А.Ю., судді Аліменко В.О., Безименна Н.В.),

УСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Контакт» (далі - ТОВ «Фірма Контакт», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 23.01.2018 №117 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма Контакт»».

Обґрунтовуючи позов, Товариство зазначало, що наказ ГУ ДФС від 23.01.2018 №117 виданий на виконання ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва Жежери О.В. від 10.08.2017 у справі №756/10077/17, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Батрина Ю.М. про надання дозволу на призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Фірма Контакт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинах з ТОВ «Електропром пласт», ТОВ «Інпром плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консорсіс» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017. Позивач зауважував, що згідно з ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва Жежери О.В. від 10.08.2017 у справі №756/10077/17 прокурорам та слідчим надано право (дозвіл) на призначення перевірки, а не призначено перевірку. Крім того, дозвіл надано не заступнику начальника ГУ ДФС Гринько Р.Ю., який прийняв спірний наказ, а відтак він не може вважатись належним суб`єктом призначення перевірки. Також позивач наголошував, що ухвала слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва Жежери О.В. від 10.08.2017 у справі №756/10077/17 не могла слугувати підставою для прийняття наказу про проведення перевірки, адже ця ухвала скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 10.04.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що належним способам захисту прав позивача є звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.03.2018 №0005431413, прийнятого за результатами перевірки, проведеної на підставі наказу від 23.01.2018 №117, адже вказаний наказ, як акт індивідуальної дії, вичерпав свою дію після проведення перевірки та не має для позивача жодних правових наслідків станом на час подання позову.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.

Задовольняючи позов, апеляційний суд вказав, що судом першої інстанції не враховано те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 10.04.2019 скасовано ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва Жежери О.В. від 10.08.2017 у справі №756/10077/17 про надання дозволу на призначення документальної позапланової перевірки Товариства, проведення якої доручено ГУ ДФС у Київській області, що тягне за собою відповідні наслідки, тому наказ від 23.01.2018 №117 є протиправним та підлягає скасуванню.

Головне управління ДПС у Київській області (правонаступник ГУ ДФС зі стадії апеляційного перегляду справи; далі - ГУ ДПС) подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ГУ ДПС вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм статей 129, 129-1 Конституції України підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (далі - ПК), статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та не врахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 02.03.2020 у справі №640/18930/18 (правовідносини щодо оскарження наказу про проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК відповідно до ухвали слідчого судді про надання дозволу прокурору на проведення перевірки, яка була скасована) та у постановах від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 03.12.2019 у справі №809/990/15-а (щодо оскарження платником податків наказу про проведення перевірки, як способу захисту порушеного права, якщо платник податків допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки).

Відповідно до вимог, викладених у касаційній скарзі, Верховний Суд ухвалою від 28.10.2020 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну та необґрунтовану, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення позивача щодо доводів касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва Жежери О.В. від 10.08.2017 у справі №756/10077/17 задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Батрина Ю.М. та надано дозвіл на призначення документальної позапланової перевірки, зокрема, ТОВ «Фірма Контакт» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Електропром пласт», ТОВ «Інпром плюс», ТОВ «Фенікс Торг», ТОВ «Люкс консорсіс» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, проведення якої доручено ГУ ДФС у Київській області.

23.01.2018 заступником начальника ГУ ДФС Гринько Р.Ю. прийнято наказ №117 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма Контакт».

Працівниками ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фірма Контакт», за результатами якої складено акт від 07.07.2018 №58/10-36-14-13/19422086 (далі - акт перевірки), в якому встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, абзацу «г» пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 483 323,00 грн, у тому числі: грудень 2015 року - 121 043,00 грн, вересень 2016 року - 91 156,00 грн, жовтень 2016 року - 6 980,00 грн, листопад 2016 - 121 944,00 грн, грудень 2016 року - 103 842,00 грн, червень 2017 року - 38 358,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки щодо допущених Товариством порушень ГУ ДФС прийняло податкове повідомлення-рішення від 02.03.2018 №0005431413, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 483 323,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 120 830,00 грн.


................
Перейти до повного тексту