ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2022 року
м. Київ
справа №808/2616/17
адміністративне провадження № К/9901/2935/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 808/2616/17
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (суддя Лазаренко М.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року (головуючий суддя Головко О.В., судді: Суховаров А.В., Ясенова Т.І.),
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивачка, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі також - відповідач, ГУ Держпраці в Запорізькій області) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 09 серпня 2017 року №244.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Судами встановлено, що 11 липня 2017 року до ГУ Держпраці в Запорізькій області звернулася громадянка ОСОБА_2 з заявою про порушення її трудових прав та порушення вимог трудового законодавства України з боку ФОП ОСОБА_1
27 липня 2017 року першим заступником начальника ГУ Держпраці в Запорізькій області видано наказ №941про проведення інспекційного відвідування, яким зобов`язано забезпечити організацію та проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю.
Крім того, 27 липня 2017 року відповідачем видано направлення на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 .
Так, за результатами проведеного інспекційного відвідування відповідачем складено акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №08-13-563/0010, в якому встановлено порушення позивачкою вимог ч.1, 3 ст.24 КЗпП України, а саме остання допустила до роботи працівника без укладання трудового договору.
Також в акті перевірки зазначено, що трудового договору між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для перевірки не надано, а письмовими поясненнями позивачки підтверджено, що ОСОБА_2 працювала без укладання трудового договору.
Акт перевірки підписаний ФОП ОСОБА_1 без зауважень та заперечень.
27 липня 2017 головним державним інспектором ГУ Держпраці в Запорізькій області складено протокол №08-13-563/0005 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.41 КУпАП та який передано на розгляд до Василівського районного суду Запорізької області.
Крім того, 09 серпня 2017 року відповідачем прийнято постанову №244, якою на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України позивачку притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 96000,00 грн.
Також судом встановлено, що постановою Василівського районного суду Запорізької області від 17 серпня 2017 року по справі №311/2008/17 ФОП ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 8500,00 грн.
Позивачка, не погодившись з постановою відповідача від 09 серпня 2017 року №244, звернулася до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт вчинення позивачкою порушень чинного законодавства України про працю та зайнятість населення.
Позивачка, не погодившись рішеннями судів попередніх інстанцій, подала касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Вказує на невідповідність висновків судів обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи по суті заявлених позовних вимог.
Ухвалою Верховного суду від 09 лютого 2018 року у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Білоуса О.В., суддів: Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г., відкрито касаційне провадження за скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н. Богданюк призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: Кашпур О.В. - головуючий суддя, судді: Радишевська О.Р., Уханенко С.А.
Ухвалою Верховного суду від 17 березня 2020 року у зв`язку з тим, що вказана справа відповідно до Загального класифікатора спеціалізації суддів та категорій справ, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 №622 (зі змінами відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 10.10.2019 №984), віднесена за кодом 112040000 - справи зі спорів з приводу праці, зайнятості населення, задоволено заяви суддів Кашпур О.В., Радишевської О.Р., Уханенка С.А. про самовідвід.
Відведено суддів Кашпур О.В., Радишевську О.Р., Уханенка С.А. від розгляду касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
Передано касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року в справі №808/2616/17 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 березня 2020 визначено склад колегії суддів для розгляду справи №808/2616/17: Мороз Л.Л. - головуючий суддя, судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В.
Головне управління Держпраці у Запорізькій області у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою №442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Кабінет Міністрів України вирішив утворити Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з питань праці та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки і поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр), а також функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.
Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929-р, функції і повноваження Державної інспекції України з питань праці передані правонаступникам Державній службі України з питань праці та її територіальним органам.
Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п.7 вказаного Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Порядок №295).
Відповідно до п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 ( далі - Порядок № 509).