Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 680/999/20
провадження № 51-6200км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Новоушицького районного суду Хмельницької області від 02 липня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 грудня 2021 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі – КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 02 липня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин, за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 220 годин.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді громадських робіт на строк 220 годин.
Стягнуто з ОСОБА_7 : на користь потерпілого ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 7000 грн; на користь потерпілого ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
За цим вироком установлено, що 17 листопада 2020 року близько 10:30 ОСОБА_7 , перебуваючи поряд із місцем проживання ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1 ), у ході словесного конфлікту, який виник між ним і ОСОБА_8 на ґрунті обопільних довготривалих неприязних відносин, з метою заподіяння останньому тілесних ушкоджень, умисно кулаком правої руки завдав йому одного удару по обличчю, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: синяка в ділянці кінчика і крил носа, синяка на слизовій оболонці верхньої губи в середньому відділі та зліва, закритої черепно-мозкової травми та струсу головного мозку, які за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я.
Крім того, 20 листопада 2020 року близько 18:00 ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), у ході словесного конфлікту з ОСОБА_9 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння останньому тілесних ушкоджень, умисно кулаками обох рук завдав йому декілька ударів по обличчю, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді: одного садна в ділянку лівої брови, одного синця в ділянці повік лівого ока, які за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 02 липня 2021 рокувирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги і доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Захисник просить скасувати судові рішення стосовно ОСОБА_7 у зв`язку з істотним порушенням судами першої та апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Як зазначає захисник, обґрунтовуючи свої вимоги, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що слідчі експерименти 24, 25 листопада 2020 року було проведено з порушенням ст. 104, ч. 7 ст. 223, ст. 240 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), а тому фактичні дані отримані за результатами слідчого експерименту є недопустимими доказами. Так, зокрема понятий ОСОБА_10 був запрошений потерпілим, а не дізнавачем, у судовому засіданні цей понятий не міг чітко пояснити детально, що відбувалось під час слідчого експерименту. Протокол цей понятий не підписував. Понятий ОСОБА_11 є зацікавленою особою, оскільки постійно залучається до слідчих дій, що він підтвердив у судовому засіданні. У судовому засіданні останній не міг пояснити, чи було роз`яснено права ОСОБА_7 . Понятий ОСОБА_12 є особою з вадами зору та слуху, а тому не міг брати участі у слідчому експерименті.
Крім цього, захисник вважає, що судово–медичну експертизу проведено без дотримання вимог ч. 4 ст. 69 КПК, оскільки експерт самостійно без погодження з дізнавачем залучив до експертизи лікаря-нейрохірурга. Також дізнавач не відкрив у порядку ст. 290 КПК цього Кодексу стороні захисту висновок щодо огляду потерпілого ОСОБА_8 лікарем-нейрохірургом.
Заперечень на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника і просив її відхилити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також достовірності фактичних обставин кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з положеннями ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 вказані вимоги кримінального процесуального закону дотримано.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 125 КК, зроблено з дотриманням ст. 23 КПК і він ґрунтується на об`єктивно з`ясованих обставинах, підтверджених доказами, які було безпосередньо досліджено, а також оцінено за критеріями, визначеними ч. 1 ст. 94 КПК.
Такий висновок, суд першої інстанції обґрунтував: показаннями обвинуваченого ОСОБА_7 , котрий частково визнав себе винуватим, у вчиненні інкримінованих діянь і не заперечував факту існування неприязні між ним та потерпілими ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на ґрунті тривалого конфлікту щодо спільного користування електроенергією та водопостачання із свердловини, яка перебуває на його домогосподарстві, не заперечував нанесення ним потерпілим тілесних ушкоджень, однак заперечував факт, що бійку з потерпілим ОСОБА_9 розпочав він. Останній перший завдав йому значних тілесних ушкоджень, однак до поліції він не звертався. Негативних висловлювань стосовно ОСОБА_9 як учасника бойових дій не виражав, цивільний позов визнав частково.
Так, за епізодом нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 , винуватість ОСОБА_7 підтверджується показаннями самого потерпілого, який повідомив, що з ОСОБА_7 перебуває у неприязних відносинах, 16 листопада 2020 року до нього підійшов ОСОБА_