ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 216/5865/17
провадження № 51-445км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
(в режимі відеоконференції)
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6
в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника на ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня та 3 грудня 2020 року стосовно
ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі — КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, старший слідчий СВ Криворізького ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 звернулася до суду
з клопотанням, погодженим прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_9 , про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У клопотанні наведено мету та підстави застосування запобіжного заходу, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу (далі — КПК), а також дані про оголошення останнього постановою слідчого від 4 травня 2020 року в міжнародний розшук.
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалою від 28 жовтня 2020 року задовольнив клопотання слідчого і в порядку ч. 6 ст. 193 КПК обрав ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК, та оголошений у розшук, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з моменту його затримання.
Постановлено після затримання підозрюваного ОСОБА_7 і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження негайно розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
Постановляючи таку ухвалу, слідчий суддя перевірив та встановив обставини щодо набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри, наявність ризиків, заявлених стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів (статті 177, 194, 196 КПК), а також наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного (ч. 6 ст. 193 КПК).
За ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 3 грудня 2020 року було виправлено описку в ухвалі цього суду від 28 жовтня 2020 року та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 .
Не погодившись із такими рішеннями суду, захисник оскаржив їх в апеляційному порядку.
Згідно з ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня та 3 грудня 2020 року щодо ОСОБА_7 було закрито, а апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику. Мотивуючи своє рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначена ухвала слідчого судді від 28 жовтня 2020 року, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного
ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушення принципу єдності судової практики, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає рішення апеляційного суду про закриття апеляційного провадження незаконним і таким, що порушує права підозрюваного на оскарження судового рішення, яким суттєво обмежено його конституційні права та свободу. Стверджує, що ухвала слідчого судді, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, підлягає оскарженню в суді апеляційної інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК. Звертає увагу на те, що кримінальний процесуальний закон не містить чіткого розмежування між поняттями «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу», що би мало різні процесуальні наслідки.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу заперечень не надходило.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав подану касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Прокурор висловив позицію про обґрунтованість доводів касаційної скарги, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому за ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України
про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412–414 цього Кодексу.
Як установлено п. 8 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до офіційного тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеного в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Доводи касаційної скарги захисника про допущені судом апеляційної інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону колегія суддів вважає слушними.
За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Закриваючи провадження, суд апеляційної інстанції послався на те, що під час досудового розслідування в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчих суддів, перелік яких закріплено в част