Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 638/4895/15-ц
провадження № 61-19467св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:Сьома харківська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради, третя особа - Десята харківська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов мотивований тим, що його батько ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки його батько не залишив заповіту, вважає, що він є спадкоємцем першої черги за законом.
Вказував, що зі спадкодавцем він проживав окремо, так як із 12 вересня
2006 року зареєстрований та проживає у місті Харкові. На початку січня
2015 року він дізнався від своєї матері ОСОБА_3 , що батько був власником 1/3 частини вищезазначеної квартири.
В установлений законом шестимісячний термін він не зміг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки спадкове майно знаходиться на тимчасово окупованій території АР Крим і виїхати до цієї території він не міг.
Зазначив, що 20 березня 2015 року він звернувся до нотаріуса Десятої харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини, у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено.
Вважав, що вказані ним обставини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними, незалежними від нього, пов`язані з обставинами непереборної сили, що викликали у нього труднощі для своєчасного звернення до нотаріуса.
Зазначив, що відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 20 березня 2015 року за № 39938552, сформованої державним нотаріусом Сімаковою О. Г., спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України не заводилась та свідоцтво про право на спадщину нікому не видавалось.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 .
Справа розглядалася судами неодноразово
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 червня
2015 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його батька ОСОБА_4 , померлого
ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 має право на визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини на підставі пункту 1 статті 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року, в якому зазначено, що в разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що 16 грудня 2014 року
ОСОБА_1 вже отримав свідоцтво про право на спадщину, а тому відсутні підстави для надання ще одного додаткового строку для прийняття спадщини.
Постановою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 червня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходив з того, що в якості належних доказів отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину суд визнав не посвідчену фотокопію документу, який має назву: «Свідоцтва про право власності на спадщину за законом», виданого
16 грудня 2014 року у місті Ялта нотаріусом на підставі законодавства російської федерації та фотокопію довідки нотаріуса.
Проте, суд апеляційної інстанції, приймаючи як належні докази та встановлюючи на підставі таких доказів обставини справи, не врахував положення статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Крім того, вирішуючи спір, суд першої інстанції розглянув справу за участю у якості відповідача Харківської міської ради, при цьому, судом не було роз`яснено позивачу у відповідності до вимог частини четвертої статті 10 ЦПК України 2004 року про необхідність залучення до участі у справі усіх спадкоємців, які претендують чи можуть претендувати на спадщину, внаслідок чого ОСОБА_2 - мама померлого, яка є спадкоємцем першої черги відповідно до положень статті 1261 ЦК України, не була залучена до участі у справі, оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
При новому розгляді справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, визначивши відповідачем ОСОБА_2 , в якій вказував, що після смерті батька у березні 2014 року з причин непереборної сили незалежних від нього своєчасно і в установлений законом шестимісячний строк не зміг звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини, так як спадкодавець проживав на тимчасово окупованій території АР Крим, виїхати до тимчасово окупованій території АР Крим він не міг.
При цьому, також зазначив у заяві обставини, які зумовлюють зміну підстав позову, які йому стали відомі лише у жовтні 2015 року, про отримання батьком ОСОБА_4 за життя в ході здійснення примусового виконання судового рішення у рахунок погашення боргу квартири АДРЕСА_2 . Однак, ОСОБА_4 не встиг зареєструвати своє право власності на вказану квартиру, оскільки помер.
Також, у жовтні 2015 року позивачу стало відомо про залишок грошових коштів на поточному рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ «Укрсоцбанк» (UNIKREDIT BANK) на ім`я ОСОБА_4 , кінцевим балансом 5372,78 грн. Дана інформація була отримана на підставі запиту державного нотаріуса після заведення спадкової справи № 5/9/2015 Десятою харківською державною нотаріальною конторою.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду
від 18 вересня 2020 року, справу передано за підсудністю на розгляд до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Палінчака О. М. від 25 листопада 2020 року справа була прийнята до провадження.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від
20 травня 2021 року у складі судді Палінчака О. М. в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається позивач: про необізнаність щодо наявності спадкового майна та страх перетину незаконно встановленого митного контролю з АР Крим, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки позивач не був позбавлений можливості у строк, встановлений законом для прийняття спадщини, подати заяву про прийняття спадщини до Десятої харківської державної нотаріальної контори за місцем свого проживання. При цьому колегія суддів враховує, що у цій справі шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 сплинув у вересні 2014 року, а до суду позивач звернувся у березні 2015 року.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником
ОСОБА_5 , задоволено, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 3 місяці з дня набранням судовим рішенням законної сили. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що причини пропуску позивачем встановленого законодавством строку для звернення із заявою про прийняття спадщини є поважними, оскільки він був позбавлений можливості реалізувати своє право на прийняття спадщини до часу законодавчого врегулювання питання реалізації права на спадкування, а тому вимоги позивача про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, є обґрунтованими.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18, від 13 травня 2019 року у справі № 639/2082/17, провадження № 61-25267св18, у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не враховано протиріччя у твердженнях позивача про наявність об`єктивних та непереборних труднощів, з якими закон пов`язує поважність пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки він зазначає, що спадкодавець проживав та помер на тимчасово окупованій території АР Крим, куди він виїхати не міг через страх перетину незаконно встановленого митного контролю. Разом з тим, з довідки від 04 серпня 2014 року нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу АР Крим Шедько Л. К вбачається, що ОСОБА_1 особисто подав заяву 25 липня 2014 року щодо прийняття спадщини, у зв`язку з чим нотаріусом заведено спадкову справу № 5/2014 щодо майна померлого ОСОБА_4 .
Також зазначає, що апеляційний суд безпідставно застосував до правовідносин спадкового характеру, які виникли ІНФОРМАЦІЯ_1 і закінчилися через 6 місяців, тобто 27 вересня 2014 року, положення статті 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та статті 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», які були прийняті 12 лютого 2015 року.
Суд апеляційної інстанції не визнав поважною причину пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини необізнаність позивача про наявність та обсяг спадкового майна на території м. Хмельницького та
м. Харкова. Проте суд безпідставно визнав, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати своє право на прийняття спадщини до 12 лютого 2015 року, до часу законодавчого врегулювання питання реалізації права на спадкування.
Вважає, що позивачем не доведено поважність причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини саме на протязі 6 місяців з дня відкриття спадщини після смерті його батька, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилання позивача на те, що до 12 лютого 2015 року законодавчо не було врегульовано реалізацію права на спадкування, якщо спадщина відкрилася на тимчасово окупованій території, є безпідставними, оскільки в даному випадку визначений законом України 6-місячний строк для прийняття спадщини закінчився 27 вересня 2014 року.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник ОСОБА_1 - адвокат Степанян Л. В. просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Зазначає, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що з дати смерті спадкодавця ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач був позбавлений можливості реалізувати своє право на прийняття спадщини як на території окупованої АР Крим, так і через компетентний орган на території України.
Вважає доводи касаційної скарги безпідставними та необґрунтованими, оскільки в даному випадку для позивача на законодавчому рівні не було можливим подання заяви про прийняття спадщини в строки, передбачені законодавством.
У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_2 просила задовольнити її касаційну скаргу. Зазначала, що ОСОБА_1 пропустив 6-місячний строк для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини без поважних причин.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території АР Крим. Заповіту ОСОБА_4 не залишив. Спадкоємцями першої черги після його смерті є: позивач ОСОБА_1 (син померлого) та відповідачка
ОСОБА_2 (мати померлого).
Місце реєстрації та проживання позивача:
АДРЕСА_3 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається із частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .