Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 203/3660/19
провадження № 61-13682св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
третя особа - орган опіки та піклування Центральної районної в місті Дніпрі ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2020 року в складі судді Католікяна М. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2021 року в складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 , діючи у своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та просила: усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_3 без надання іншого житла, а також вселити її та ОСОБА_2 до вищевказаного житла.
В обґрунтування позову зазначала, що відповідач є її колишнім чоловіком та батьком їх сина ОСОБА_2 .
До листопада 2018 року вона з двома дітьми проживала у квартирі АДРЕСА_1 , одноосібним власником якої є малолітній ОСОБА_2 . Відповідач проживав та був зареєстрований у належній йому на праві власності квартирі АДРЕСА_2 .
16 листопада 2018 року відповідач разом зі сторонніми особами виламав двері до квартири, змусивши її покинути житло разом з дітьми. Формальною підставою для вселення відповідача стала його реєстрація у спірній квартирі. Після звернення до Державної міграційної служби України з відповідною скаргою реєстрація відповідача була скасована, проте вона не може вселитися з дітьми в квартиру, оскільки у ній проживає відповідач, який змінив замки.
З огляду на наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2021 року, позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , задоволено.
Усунуто ОСОБА_1 , малолітньому ОСОБА_2 перешкоди у користуванні житлом та виселено ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 .
Вселено ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з обґрунтованості позовних вимог. ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_2 були протиправно позбавлені права користування спірною квартирою, яка належить на праві власності малолітньому ОСОБА_2 .
Відповідач неодноразово вчиняв насильство щодо ОСОБА_4 в присутності дітей, що підтверджується належними доказами в справі.
З урахуванням тієї обставини, що відповідачу на праві власності належить інше нерухоме майно, наявні правові підстави для виселення його із спірної квартири та вселення до неї позивачів.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 295/16994/15-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 569/4373/16-ц (провадження № 14-298цс19), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19), від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зазначав, що у справі відсутні докази на підтвердження порушення ним правил співжиття, які стосуються користування спірною квартирою. Припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє його права користуватись займаним приміщенням.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
16 вересня 2021 року справа № 203/3660/19 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 21 липня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
19 січня 2017 року ОСОБА_3 уклав з малолітнім ОСОБА_2 , від імені якого як законний представник діяла мати ОСОБА_1 , договір дарування, відповідно до якого подарував ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
21 лютого 2018 року виконавчим комітетом Центральної районної в м. Дніпрі ради прийнято рішення № 28 про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_2 разом з матір`ю у спірній квартирі.
08 листопада 2018 року місце проживання відповідача було зареєстроване квартирі АДРЕСА_1 на підставі поданої ним заяви.
Встановлено, що відповідач чинить ОСОБА_1 та малолітньому сину ОСОБА_3 перешкоди у користуванні квартирою, тому починаючи з 01 грудня 2018 року позивач з дитиною орендує квартиру у місті Кам`янському Дніпропетровської області.
Відповідно до висновку відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 02 липня 2019 року щодо перевірки законності реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , прийнято рішення про скасування реєстрації місця проживання відповідача за вищевказаною адресою та про внесення відповідних змін до Єдиного демографічного реєстру та реєстру виборців щодо поновлення відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 .
ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відповідача з проханням передати їй ключі від спірної квартири і надати можливість вселитися у неї з малолітнім сином ОСОБА_2 , які залишилися без задоволення.
Згідно з характеристикою КП «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради від 26 січня 2018 року ОСОБА_3 з 2013 року проживає у квартирі АДРЕСА_2 . Обставина проживання відповідача у вищевказаній квартирі підтверджується також витягом з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Центральної районної в м. Дніпрі ради від 07 березня 2018 року.
Відповідно до показань допитаних судом першої інстанції свідків ОСОБА_3 у спірній квартирі не проживає.