Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 372/2163/20
провадження № 61-10184 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року у складі судді Висоцької Г. В., постанову Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Мостової Г. І., Суханової Є. М., та за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на постанову Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року,
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк»), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (далі - ТОВ «ФК «Паріс»), ОСОБА_2 , про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що 19 вересня 2007 року між акціонерним комерційним банком «Київ» (далі - АКБ «Київ»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі - ПАТ «АКБ «Київ»), та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір.
26 вересня 2007 року для забезпечення виконання зобов`язання по вищевказаному кредитному договору між ОСОБА_1 та АКБ «Київ» було укладено договір іпотеки, за яким вона передала в іпотеку належне їй нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними побудовами, зареєстрований по АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:013:0039, земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:013:0038.
06 серпня 2010 року заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області у справі № 2-1373-10 звернуто стягнення на вищезазначений предмет іпотеки у рахунок погашення кредитної заборгованості у розмірі 27 384 999 грн 12 коп.
11 квітня 2011 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 09 березня 2011 року № 2-1373/10, відповідно до якого у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 19 вересня 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки.
23 грудня 2013 року у зв`язку з передачею іпотечного майна стягувачу, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ухвалено постанову, якою повернуто виконавчий документ стягувачу.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою про передачу нерухомого майна стягувачу - ПАТ «АКБ «Київ» у рахунок погашення від 18 листопада 2013 року, ОСОБА_1 звернулась до Обухівського районного суду Київської області із скаргою на дії державного виконавця.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03 листопада 2015 року визнано протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо передачі іпотечного майна в рахунок погашення боргу ПАТ «АКБ «Київ» та скасовано постанову про передачу нерухомого майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 18 листопада 2013 року.
18 червня 2020 року вона отримала інформаційні довідки щодо трьох об`єктів нерухомого майна з яких вбачається, що дві земельні ділянки перебувають у власності ПАТ «АКБ «Київ» на підставі свідоцтв, виданих 04 грудня 2013 року, а житловий будинок з надвірними побудовами перебуває у власності ПАТ «АКБ «Укргазбанк» на підставі договору про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 19 червня 2015 року.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд витребувати із чужого незаконного володіння ПАТ «АКБ «Київ» у свою приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:013:0039, яка належала ОСОБА_1 на підставі державного акту серії КВ № 043149, виданого 24 червня 2004 року на підставі договору купівлі-продажу від 27 грудня 2003 року № 3614; земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:013:0038, яка належала ОСОБА_1 на підставі державного акту серії КВ № 043150, виданого 24 червня 2004 року на підставі договору купівлі-продажу від 27 грудня 2003 року № 3614; житловий будинок з надвірними побудовами, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 959,5 кв. м, який належав ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Козинською селищною радою Обухівського району Київської області 12 січня 2007 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне майно вибуло з володіння позивачки, як власниці, не з її волі іншим шляхом.
Проте, 16 листопада 2020 року відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про застосування наслідків спливу позовної давності.
Оскільки 23 грудня 2014 року ОСОБА_1 стало відомо, що майно передано стягувачу ПАТ «АКБ «Київ» у рахунок погашення боргу.
Саме тому, в подальшому, ОСОБА_1 розпочала вживати заходи для захисту її прав, зокрема шляхом звернення до суду із відповідною скаргою на дії державного виконавця, а тому, початок строку позовної давності необхідно відраховувати саме з 23 грудня 2014 року, як дати, коли позивачка дізналася про вибуття свого майна на користь ПАТ «АКБ «Київ».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на день звернення до суду із позовом 07 липня 2020 року трирічний строк позовної давності сплив.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишено без задоволення з інших правових підстав.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 серпня 2010 року звернуто стягнення на майно іпотекодавця, що підлягає виконанню відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», а тому немає підстав стверджувати, що воно вибуло з володіння позивачки поза її волею.
Місцевий суд зробив необґрунтований висновок щодо пропуску позивачем строку позовної давності з огляду на заявлені позовні вимоги, порушення, як вона зазначає, права власності, яке (порушення) продовжується і до цього часу, що свідчить про необхідність розгляду справи по суті зазначених нею вимог
Іпотечне майно на даний час знаходиться у власності юридичних осіб, однак, ні право власності, ні реєстраційні записи щодо нього, позивачкою не оспорені.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У червні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Також у червні 2021 року ПАТ АБ «Укргазбанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3234/16, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15, від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16, від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 та Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 509/511/14, від 26 травня 2021 року у справі № 520/5517/17, від 19 травня 2021 року у справі № 523/17998/17, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявники вказують на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ АБ «Укргазбанк» на постанову Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року та витребувано матеріали цивільної справи № 372/2163/20 із Обухівського районного суду Київської області.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - мотивована тим, що початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України відліковується з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу, а не з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно.
Вважала помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність відраховування початку строку позовної давності саме із 23 грудня 2014 року, як дати, коли позивачка дізналася про вибуття свого майна на користь ПАТ «АКБ «Київ».
Після постановлення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 30 травня 2016 року ухвали, якою було відмовлено у касаційній скарзі ПАТ «АКБ «Київ» та по суті поновлено порушене право ОСОБА_1 , за наявності у неї оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, у позивача не було сумнівів, що вона є власником нерухомого майна.
Вказувала, що заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 серпня 2010 року у справі № 2-1373-10 не є підставою виникнення права власності у банка, а такою підставою є саме постанова про передачу майна стягувачу від 18 листопада 2013 року, яка скасована в судовому порядку.
Тобто, 03 листопада 2015 року Обухівським районним судом Київської області у справі № 372/150/15-ц було скасовано підставу виникнення права власності у ПАТ «АКБ «Київ», та, як наслідок, у ПАТ «АКБ «Київ» були відсутні законні підстави в подальшому у будь-який спосіб відчужувати спірне нерухоме майно.
Касаційна скарга АБ «Укргазбанк» мотивована тим, що за наявності правових підстав для витребування майна від добросовісного набувача у відповідності до статей 387, 388 ЦК України, мають застосовуватися положення статті 267 ЦК України, згідно якої сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Суд апеляційної інстанції, маючи в розпорядженні інформацію про обізнаність позивача про порушення її прав, починаючи з 23 грудня 2014 року дійшов помилкового, на думку заявника, висновку про те, що позивач не пропустила строк позовної давності. Такий висновок прямо суперечить низці висновків Верховного Суду щодо застосування позовної давності до вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2021 року ПАТ АБ «Укргазбанк» подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечувало проти доводів касаційної скарги, поданої представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 вересня 2007 року між АКБ «Київ» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 83 про надання останній у кредит 17 060 000 грн на строк до 21 вересня 2008 року (а.с. 7-9, т. 1 ).
26 вересня 2007 року для забезпечення виконання зобов`язань по вищевказаному кредитному договору між ОСОБА_1 та АКБ «Київ» було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_1 передала в іпотеку банку належне їй на праві приватної власності нерухоме майно: земельну ділянку, загальною площею 0,2511 га, яка розташована на території ТІЗ «Сосновий Бір», ділянка НОМЕР_1 , по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер: 3223155400:05:013:0039, яка належала ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 043149, виданого 24 червня 2004 року на підстав договору купівлі-продажу від 27 грудня 2003 року № 3614; земельну ділянку, загальною площею 0,1500 га, яка розташована на території ТІЗ «Сосновий бір» ділянка АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку кадастровий номер: 3223155400:05:013:0038, яка належала ОСОБА_1 на підставі державного акту серії КВ № 043150, виданого 24 червня 2004 року на підставі договору купівлі-продажу від 27 грудня 2003 року№ 3614; житловий будинок з надвірними побудовами, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ТІЗ «Сосновий бір», що належав ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Козинською селищною радою Обухівського району Київської області 12 січня 2007 року (а.с. 10-15, 16, 18, 19, т. 1 ).
06 серпня 2010 року заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області у справі № 2-1373-10, що набрало законної сили 23 грудня 2010 року, позовні вимоги ПАТ «АКБ «Київ» задоволено. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 19 вересня 2007 року № 83 звернуто стягнення на предмет іпотеки (а.с. 20-23, 24-27, т. 1 ).
11 квітня 2011 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 09 березня 2011 року № 2-1373/10, виданого місцевим судом на виконання зазначеного судового рішення (а.с. 28, т. 1 ).
Оскільки прилюдні торги не відбулись, 18 листопада 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було прийнято постанову про передачу нерухомого майна стягувачу в рахунок погашення боргу (а.с. 29-31, т. 1 ).
23 грудня 2013 року у зв`язку з передачею іпотечного майна стягувачу головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було прийнято постанову, якою повернуто виконавчий документ стягувачу (а.с. 32-33, т. 1 ).