Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 200/19233/16-ц
провадження № 61-16356св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідачі (позивачі за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач за первісним позовом - ОСОБА_4 ,
треті особи за первісним позовом: Новокодацький відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, який змінив назву на Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро),нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Тернівського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Надтока Зінаїда Василівна,
відповідачі за зустрічним позовом: Новокодацький відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, який змінив назву на Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро),Державне підприємство «СЕТАМ»,
треті особи за зустріним позовом: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко Ірина Вікторівна, нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Тернівського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Надтока Зінаїда Василівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Новокодацький відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Тернівського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Надтока Зінаїда Василівна, про визнання права власності на нежитлове приміщення та скасування державної реєстрації права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко Ірина Вікторівна, нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Тернівського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Надтока Зінаїда Василівна, про визнання електронних торгів недійсними, скасування акта про проведення прилюдних торгів, скасування свідоцтва про придбання майна
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Рябчука Святослава Володимировича на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2018 року у складі судді Єлісєєвої Т. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право власності на нежитлове приміщення № 1, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,2 кв. м; скасувати запис № 16816627 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та запис № 16816582 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 по 1/2 частині приміщення АДРЕСА_2 за кожним.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що 21 вересня 2016 року вона стала переможцем електронних торгів з реалізації нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , яке раніше належало ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2005 року, за яким на час проведення торгів було зареєстровано право власності на вищезазначене нежитлове приміщення. 26 вересня 2016 року вона внесла на депозитний рахунок Ленінського (змінено назву на Новокодацький) відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повну вартість лота у розмірі 1 050 000,00 грн. 30 вересня 2016 року вона отримала акт про проведення прилюдних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна. На підставі зазначеного акта 06 жовтня 2016 року вона отримала свідоцтво про придбання з прилюдних торгів нежитлового приміщення АДРЕСА_2 . Після реєстрації за нею права власності на зазначене майно приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І. В. повідомила їй, що за двадцять хвилин до цього державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Тернівського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Надтока З. В. відкрила розділ для реєстрації права власності за іншими особами - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 10 жовтня 2016 року нотаріус ОСОБА_5 здійснила державну реєстрацію права власності на спірне нежитлове приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 03 квітня 2012 року за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/2 частині за кожним із них. Посилаючись на те, що вона придбала спірне майно на прилюдних торгах і є його власником, просила позов задовольнити.
У травні 2017 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом, у якому просили визнати недійсними електронні торги від 21 вересня 2016 року з реалізації нежитлового приміщення АДРЕСА_2 ; скасувати акт про проведення прилюдних торгів від 30 вересня 2016 року, затверджений начальником Новокодацького (Ленінського) відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області; скасувати свідоцтво від 06 жовтня 2016 року, посвідчене приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І. В.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 посилалися на те, що 03 квітня 2012 року вони уклали зі ОСОБА_4 договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого кожен з них прийняв у спільну часткову власність по 1/2 частині об`єкта нерухомого майна - магазину непродовольчих товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Реєстрацію спірного майна за ними здійснено тільки 06 жовтня 2016 року. Вважають себе добросовісними набувачами спірного майна, адже у 2014 та у 2016 році здавали зазначене нежитлове приміщення у найм, у 2016 році уклали договір охорони та договір на постачання теплової енергії. Вважають, що договір купівлі-продажу від 03 квітня 2012 року є виконаним, а значить є укладеним, що свідчить про виникнення у них права власності на спірне майно не залежно від того, чи здійснили вони за собою державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно відразу після укладення договору. Таким чином, електронні торги проведені ДП «Сетам» незаконно, чим порушено їх право на спірне нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 19 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 45,2 кв. м. Скасував запис № 16816627 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та запис № 16816582 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 по 1/2 частині приміщення АДРЕСА_2 за кожним. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що у ОСОБА_1 право власності на спірне нежитлове приміщення виникло 06 жовтня 2016 року, оскільки акт про проведені електронні торги є документом, який підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, передбачених законодавством. Разом з тим, надані ОСОБА_3 і ОСОБА_2 докази не підтверджують факт виникнення у них права власності на спірне майно та не можуть свідчити, що договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення від 03 квітня 2012 року є укладеним, адже згідно з чинним на час його укладення законодавством він є укладеним після його державної реєстрації. Тому добросовісність позивачів за зустрічним позовом сама по собі не може бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними та не може бути підставою для відмови у визнанні права власності за ОСОБА_1 .
Суди розглядали справу неодноразово.
Так, Дніпровський апеляційний суд постановою від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2018 року скасував. У задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовив.
Верховний Суд постановою від 30 вересня 2020 року скасував постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року в частині вирішення первісного позову про визнання права власності на нежитлове приміщення та скасування державної реєстрації права власності, справу в цій частині передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Дніпровський апеляційний суд постановою від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишив без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2018 року залишив без змін.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційний суд виходив з того, що моментом виникнення майнових прав, а саме суб`єктивних прав учасників правовідносин, пов`язаних із володінням, користуванням і розпорядженням майном, є момент набуття права власності, яке підтверджено позивачем належними правовстановлюючими документами. Враховуючи, що позивачка придбавши майно на торгах набула право власності на спірне майно, а відповідачі 06 жовтня 2016 року, тобто вже після придбання ОСОБА_3 майна зареєстрували на нього своє право власності на підставі договору купівлі-продажу від 23 квітня 2012 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Верховний Суд постановою від 17 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишив без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року залишив без змін.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
Представник ОСОБА_2 - адвокат Рябчук С. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишити без задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження вказував те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 та постановах Верховного Суду України від 29 травня 2016 року у справі № 643/20180/15, від 17 грудня 2014 року у справі № 6-143цс14, від 02 вересня 2015 року у справі № 6-813цс15.
Касаційна скарга мотивована тим, що при розгляді справи суди не взяли до уваги той факт, що станом на дату укладення договору купівлі-продажу від 03 квітня 2012 року право власності у набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу виникало за правилами частини четвертої статті 334 ЦК України - з моменту державної реєстрації такого договору як правочину. Оскільки договір купівлі-продажу від приміщення від 03 квітня 2012 року між подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_4 був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г., про що в реєстрі правочинів було вчинено відповідний запис, покупці стали власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.
Крім того, суди при розгляді зустрічних позовних вимог про визнання недійсними прилюдних торгів не надали належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, про те, що державному виконавцю під час реалізації спірного об`єкта нерухомого майна було відомо про укладення договору купівлі-продажу від 03 квітня 2012 року. Також суди не врахували доводи про допущені порушення при проведенні процедури реалізації майна на прилюдних торгах, зокрема, про неповідомлення боржника про наявність виконавчого провадження, який, за умови належного повідомлення, підтвердив би факт відчуження майна, що вказувало про неможливість реалізації спірного майна; про відсутність оцінки майна при проведенні торгів; про інші процесуальні порушення, які призвели до того, що публічні торги є недійсними, оскільки за результатами прилюдних торгів з реалізації спірного майна, всупереч чинному на той час Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець склав два різні акти про проведення прилюдних торгів (аукціону) із реалізації арештованого майна, з яких не можливо встановити, яке саме майно придбане на торгах. Отже, при підготовці до проведення електронних прилюдних торгів, а також на етапі оформлення результатів вказаних торгів державний виконавець допустив велику кількість процедурних помилок, які вплинули на результати проведених торгів.
У грудні 2021 року Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки ці судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам. При цьому посилався на те, що всі дії державного виконавця у межах виконавчого провадження проведені відповідно до чинного на той час законодавства, зокрема Закону України «Про виконавче провадження», а електронні торги з реалізації майна відбулися з дотриманням вимог закону.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
16 травня 2022 року справа № 200/19233/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що 21 вересня 2016 року відбулися електронні торги з реалізації нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , яке належало ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Повєткіною Н. М.