Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 524/4152/20
провадження № 61-3769 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - дочірнє підприємство «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»;
третя особа - ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П.,Одринської Т. В., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України») про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що з червня 2010 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем, займав різні посади.
Згідно наказу відповідача від 21 лютого 2018 року № 17к його було призначено на посаду виконуючого обов`язки начальника регіонального виробничого управління «Харківавтогаз» ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України».
24 червня 2019 року керівництво ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» повідомило його про скорочення посади начальника регіонального виробничого управління «Харківавтогаз» та запропонувало перелік посад для працевлаштування, однак він відмовився від пропозиції, оскільки йому було запропоновано не всі вакантні на підприємстві посади.
26 червня 2019 року відповідач в односторонньому порядку розірвав з ним трудові відносини на підставі пункту 1 статті 41 КЗпП України.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 січня 2020 року, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 524/5263/19, його звільнення було визнано незаконним та поновлено на роботі.
31 березня 2020 року відповідач повідомив про скорочення посади начальника регіонального виробничого управління «Харківавтогаз» та наступне звільнення, однак жодних посад йому не запропонував.
Повідомлення про наявні до переведення посади було йому направлено лише 05 червня 2020 року, разом з тим, жодна із 7 запропонованих посад не відповідала тому рівню роботи, який він виконував до попередження про скорочення.
11 червня 2020 року його було викликано до головного офісу компанії у м. Києві, де надано для ознайомлення перелік із 12 посад для можливого подальшого переведення. Проте, адміністрація підприємства не надала йому будь-яких пояснень з приводу істотних умов праці на запропонованих посадах, а також посадових інструкцій для ознайомлення із запропонованою роботою. Відразу після вручення цього повідомлення йому було надано наказ від 11 червня 2020 року № 185к про звільнення з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, видано трудову книжку та проведено остаточний розрахунок.
Вважав, що звільнення його з роботи відбулось з порушенням норм трудового законодавства, оскільки відповідач не вичинив дій, направлених на продовження з ним трудових відносин. Крім того, його було звільнено без згоди профспілкового комітету, оскільки протягом усього часу трудових відносин з відповідачем він перебував у складі первинної профспілкової організації, сплачував внески, заяви про вихід із профспілки не подавав.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» від 11 червня 2020 року № 185к про звільнення з роботи; поновити його на роботі на посаді начальника регіонального виробничого управління «Харківавтогаз» ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України»; стягнути з ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 160 448,40 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2020 року у складі судді Вінтоняк Н. Д. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» № 185к від 11 червня 2020 року «Про звільнення з роботи» ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника регіонального виробничого управління «Харківавтогаз» ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» з 11 червня 2020 року.
Стягнуто з ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 160 448,40 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» як роботодавець у порушення вимог статей 40, 49-2 КЗпП України не запропонував ОСОБА_1 всі вакантні на підприємстві посади чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, або іншу роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації і досвіду. Зокрема, судом встановлено, що з 05 червня 2020 року на підприємстві була вакантною посада машиніста компресорних установок АГНКС-2 м. Харків, яка позивачу запропонована не була. У зв`язку із цим вважав, що порушене право позивача має бути відновлено шляхом визнання незаконним та скасування оспорюваного наказу відповідача, поновлення позивача на роботі та стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» задоволено. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02 грудня 2020 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши наявність вакантної посади машиніста компресорних установок АГНКС-2 м. Харків, яка існувала на підприємстві до моменту звільнення позивача, не встановив чи може ОСОБА_1 , з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду працювати на цій посаді, а позивач не довів належними та допустимими доказами, що він відповідає кваліфікаційним вимогам для зайняття цієї посади. За таких обставин, звільнення позивача відбулося відповідно до вимог трудового законодавства, ОСОБА_1 було запропоновано всі вакантні посади, які були на підприємстві до моменту його звільнення та які б він міг обіймати відповідно до своєї кваліфікації, проте, від переведення на запропоновані посади позивач відмовився.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначав неправильне застосування апеляційним судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі № 761/538/17-ц, від 21 лютого 2020 року у справі № 760/2460/17, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказував на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 524/4152/20 із Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, не врахував, що на час його звільнення на підприємстві існували вакантні посади, які не були йому запропоновані. Апеляційний суд зазначив, що саме позивач мав доводити можливість обіймати ту чи іншу посаду, переклавши обов`язок доказування виключно на позивача.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну правову оцінку доказам і обставинам справи та ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову, яке безпідставно скасовано судом апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України», у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду є мотивованим, законним й ґрунтується на належних та допустимих доказах, судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин, тому просило залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що з червня 2010 року ОСОБА_1 перебував із ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» у трудових правовідносинах, працюючи на різних посадах.
Наказом ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» від 21 лютого 2018 року № 17к ОСОБА_1 призначено на посаду виконуючого обов`язки начальника регіонального виробничого управління «Харківавтогаз» ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» (а. с. 14, т. 1).
Наказом ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» від 31 січня 2019 року № 29 з 01 лютого 2019 року введено в дію нову організаційну структуру підприємства, затверджено новий штатний розпис у відповідності із затвердженою організаційною структурою, а також припинено діяльність регіональних виробничих управлінь «Київавтогаз», «Львівавтогаз», «Харківавтогаз» ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» шляхом ліквідації.
Наказом ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» від 26 червня 2019 року № 657к ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі пункту 1 статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків керівником підприємства, а наказом від 10 січня 2020 року № 16к - поновлено на посаді на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 січня 2020 року у справі 524/5263/19 (а. с. 41, т. 1).
31 березня 2020 року ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» направило ОСОБА_1 повідомлення № 2 про ліквідацію регіонального виробничого управління «Харківавтогаз», скорочення посади начальника регіонального виробничого управління «Харківавтогаз» ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» та наступне звільнення через два місяці з моменту ознайомлення з даним повідомленням. У повідомленні зазначено, що в разі появи вакансій на підприємстві, адміністрація буде пропонувати іншу роботу за вакантними посадами в ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України». Із вказаним повідомленням позивач ознайомився 09 квітня 2020 року, зазначивши, що з наступним звільненням не згоден (а. с. 24, зворот, т. 2).
05 травня 2020 року ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» направило ОСОБА_1 повідомлення № 4, у якому позивачу було запропоновано 7 вакантних посад в ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України», від переведення на які позивач відмовився (а. с. 25, зворот, т. 2).
Згідно протоколу об`єднаної профспілкової організації працівників ДП «Укравтогаз» від 12 травня 2020 року № 05 адміністрація ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» зверталась до об`єднаної профспілкової організації працівників ДП «Укравтогаз» з проханням надати згоду на звільнення з роботи ОСОБА_1 у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, проте рішення не приймалося, оскільки ОСОБА_1 не був членом профспілки (а. с. 100, т. 1).
Довідкою первинної профспілкової організації регіонального виробничого управління «Харківавтогаз» ДП «Укравтогаз» від 19 червня 2020 року № 1 підтверджено, що ОСОБА_1 був членом профспілки з 01 червня 2010 року по 26 червня 2019 року (а. с. 46, т. 1).
11 червня 2020 року ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» направило ОСОБА_1 повідомлення № 7, в якому позивачу запропоновано для переведення 12 вакантних посад в ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України», а саме: наповнювач балонів АГНКС м. Бровари; машиніст компресорних установок АГНКС-2 м. Кременчук; машиніст компресорних установок АГНКС м. Костянтинівка; наповнювач балонів 4 розряду АГНКС-1 м. Суми; наповнювач балонів АГНКС-2 м. Полтава; машиніст компресорних установок АГНКС-2 м. Суми; машиніст компресорних установок АГНКС м. Кривий Ріг; начальник відділу автоматизації та КВП і А; начальник відділу договірної роботи; охоронник м. Харків; машиніст компресорних установок АГНКС м. Луцьк; слюсар з ремонту технологічних установок АГНКС м. Дніпро. ОСОБА_1 з запропонованими посадами не погодився, про що зазначив у повідомленні 11 червня 2020 року (а. с. 43-44, т. 2).
Наказом ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» від 11 червня 2020 року № 185к ОСОБА_1 звільнено з посади виконуючого обов`язки начальника регіонального виробничого управління «Харківавтогаз» ДП «Укравтогаз» на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва та праці (а. с. 45, т. 1).