Постанова
Іменем України
14 червня 2022 року
м. Київ
справа № 372/2158/19
провадження № 61-18288св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - адвоката Величка Михайла Миколайовича на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 грудня 2020 року у складі судді Зінченко О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Мережко М. В., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки частково недійсним, визнання покупцем за договором купівлі-продажу земельної ділянки.
В обґрунтування позову посилався на те, що 16 лютого 2017 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3894 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223186800:03:013:0029, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу Стабровською О. А. та зареєстрований в реєстрі за № 159.
Позивач зазначав, що продавцем земельної ділянки за вказаним договором виступав ОСОБА_2 , а покупцем -відповідачка ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою його дружини.
Відповідно до умов вказаного договору продаж земельної ділянки вчинено за 52 900 грн.
ОСОБА_1 вказував, що незважаючи на те, що покупцем земельної ділянки за договором виступала ОСОБА_3 , фактичним покупцем був він, так як саме він здійснив оплату вартості земельної ділянки за рахунок особистих коштів, що підтверджується та не заперечується продавцем цієї земельної ділянки, а також тим, що відповідачка ОСОБА_3 не мала коштів на придбання земельної ділянки та проживала разом із сім`єю позивача у належному йому на праві власності будинку.
Позивач також зазначав, що з ОСОБА_3 було узгоджено, що вона зобов`язується передати (через оформлення договору дарування) спірне майно його сину ОСОБА_4 по досягненню ним повноліття.
Посилаючись на викладені обставини та на удаваність правочину у частині сторони, ОСОБА_1 просив:
- визнати частково недійсним в частині покупця ОСОБА_3 договір купівлі-продажу від 16 лютого 2017 року земельної ділянки площею 0,3894 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3223186800:03:0130029, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу Стабровською О. А. та зареєстрований в реєстрі за № 159;
- визнати ОСОБА_1 покупцем за договором купівлі-продажу від 16 лютого 2017 року земельної ділянки площею 0,3894 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3223186800:03:0130029, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу Стабровською О. А. та зареєстрований в реєстрі за № 159.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 грудня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 25 липня 2019 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем цих позовних вимог.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Комліченко К. О. подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Комліченко К. О. залишено без задоволення, рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 грудня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 та його представник - адвокат Величко М. М. звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року.
В касаційній скарзі заявники просять суд оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Заявники зазначають, що позивачем ОСОБА_1 доведено той факт, що саме він є фактичним покупцем спірної земельної ділянки. Вказують, що відповідачка ОСОБА_3 виступила лише формальним покупцем, оскільки вона не здійснювала жодних дій, спрямованих на придбання спірної земельної ділянки, не здійснювала розрахунку за придбане майно, не була знайома з її продавцем - ОСОБА_2 , не вчиняла дій щодо досягнення домовленості з приводу укладення спірного правочину та не приймала спірну ділянку в натурі.
Доводи інших учасників справи
05 січня 2022 року ОСОБА_3 подала засобами поштового зв`язку відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - адвоката Величка М. М., в якому просить суд у задоволенні вказаної касаційної скарги відмовити, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року відзив ОСОБА_3 повернуто заявнику без розгляду.
04 лютого 2022 року та 14 лютого 2022 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку від ОСОБА_3 повторно надійшли відзиви на касаційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на його подання.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року клопотання ОСОБА_3
про поновлення строку на подання відзиву задоволено частково, продовжено строк на подання відзиву.
ОСОБА_3 просить суд у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржувані судові рішення залишити без змін, зазначаючи, що висновки судів попередніх інстанцій відповідають обставинам справи, докази досліджені повно, а відтак, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
21 січня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 16 лютого 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,3894 га, виділеної в натурі (на місцевості), що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3223186800:03:0130029, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стабровською О. А., реєстровий номер 159.
Дана обставина підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 16 лютого 2017 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності.
В якості Продавця за вищевказаним договором виступав ОСОБА_2 , а в якості Покупця - ОСОБА_3 .
Згідно з пунктом 2.1. Договору купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки 3223186800:03:013:0029, продаж земельної ділянки вчинено за 52 900 грн.
Згідно з пунктом 2.2 Договору гроші у сумі 52 900 грн сплачені Покупцем та отримані Продавцем до підписання цього договору, у національній грошовій одиниці. Сторони свідчать, що розрахунок між ними відбувся з дотриманням вимоги статті 1087 ЦК України та постанови Національного банку України № 210 від 06 червня 2013 року. На час підписання цього договору сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо проведення розрахунків.
У пункті 5.4 Договору зазначено, що Покупець довела до відома Продавця, а Продавець взяв до відома той факт, що на момент підписання цього договору Покупець у шлюбі не перебуває та ні з ким не проживає однією сім`єю без укладення шлюбу і гроші, які витрачаються нею для придбання земельної ділянки, не є спільною сумісною власністю, а є її особистою приватною власністю і особи, які б могли поставити питання про визнання за ними права власності на гроші (чи їх частку), у тому числі відповідно до статей 65, 74 та 97 СК України відсутні.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.