Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 1111/2218/12
провадження № 61-21049св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
стягувач - Акціонерне товариство «Мегабанк»,
боржник - ОСОБА_1 ,
особа, дії якої оскаржуються - старший державний виконавець Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ротар Юрій Валерійович,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Голованя А. М., Дьомич Л. М.,
Історія справи
Короткий зміст заявлених вимог
У лютому 2021 року Акціонерне товариство «Мегабанк» (далі - АТ «Мегабанк») звернулося із скаргою на дії державного виконавця.
Скарга мотивована тим, що у провадженні старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ротаря Ю. В. перебувало виконавче провадження № 47999229 з примусового виконання виконавчого листа № 1111/2218/12 н/п № 2/1111/795/12, виданого 30 липня 2012 року Ленінським районним судом м. Кіровограда, в частині стягнення в солідарному порядку з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк», правонаступником якого є АТ «Мегабанк», заборгованості в розмірі 9 710,00 доларів США, що еквівалентно 77 581,92 грн - суму заборгованості за кредитним договором та судового збору судовий збір в розмірі 1 633,28 грн.
На адресу АТ «Мегабанк» надійшла постанова старшого державного виконавця Ротаря Ю. В. про закінчення виконавчого провадження № 47999229 від 13 січня 2021 року згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із фактичним виконання в повному обсязі рішення суду, відповідно до виконавчого документа.
У постанові державний виконавець послався на заяву АТ «Мегабанк» вих. № 13-9255 від 20 листопада 2020 року, згідно якої повідомлено про часткове виконання рішення суду за рахунок реалізованого заставного майна та визначив, що виконавчий лист фактично виконано, а тому виконавче провадження № 47999229 підлягає закінченню.
АТ «Мегабанк» вважає дії державного виконавця такими, що порушують законні права та інтереси стягувача, порушують вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та норми діючого законодавства, оскільки відсутнє фактичне виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 липня 2012 року по справі № 1111/2218/12 н/п № 2/1111/795/12 та залишився борг ОСОБА_1 як солідарного боржника у розмірі 4 829, 63 доларів США та 1 633, 28 грн.
На підставі викладеного АТ «Мегабанк» просив:
поновити строк для подання скарги на дії старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ротаря Ю. В. щодо закінчення виконавчого провадження № 47999229;
визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ротаря Ю. В. про закінчення виконавчого провадження № 47999229 від 13 січня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованості в розмірі 9 710, 00 доларів США, що еквівалентно 77 581,92 грн, - суму заборгованості за кредитним договором та судового збору в розмірі 1 633,28 грн;
зобов`язати старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ротаря Ю. В. відновити виконавче провадження № 47999229 з примусового виконання виконавчого листа № 1111/2218/12 н/п № 2/1111/795/12, виданого 30 липня 2012 року Ленінським районним судом м. Кіровограда.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09 липня 2021 року в задоволенні скарги АТ «Мегабанк» на дії старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ротаря Ю. В., стягувач АТ «Мегабанк», боржник ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції зробив висновок, що державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», здійснив усі необхідні дії для виконання рішення суду в примусовому порядку щодо неупередженого, своєчасного та фактичного виконання судового рішення в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом і підстави для задоволення скарги відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 24 листопада 2021 року апеляційну скаргу АТ «Мегабанк» задоволено.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Скаргу АТ «Мегабанк» на дії старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ротаря Ю. В. задоволено.
Визнано незаконною та скасовано постанову старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ротаря Ю. В. про закінчення виконавчого провадження № 47999229 від 13 січня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованості в розмірі 9 710 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 77 581, 92 грн, - суму заборгованості за кредитним договором та судового збору в розмірі 1 633,28 грн.
Зобов`язано старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ротаря Ю. В. відновити виконавче провадження № 47999229 з примусового виконання виконавчого листа № 1111/2218/12 н/п № 2/1111/795/12, виданого 30 липня 2012 року Ленінським районним судом м. Кіровограда в частині стягнення в солідарному порядку з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк», правонаступником якого є АТ «Мегабанк» заборгованості в розмірі 9 710 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 77 581, 92 грн, - суму заборгованості за кредитним договором та судового збору в розмірі 1 633,28 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заборгованість, яка підлягає стягненню за виконавчим листом № 1111/2218/12 2/1111/795/12 від 30 липня 2012 року, виданим Ленінським районним судом м. Кіровограда, фактично й повністю не погашена, а тому постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального, фактичного виконання судового рішення.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 , у якій просить скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 листопада 2021 року, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не послався на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, зокрема матеріали виконавчого провадження № 47999229, з яких вбачається, що 06 липня 2015 року АТ «Мегабанк» подає виконавчі листи, що видані на підставі рішення суду від 03 липня 2012 року, на примусове виконання до Овідіопольського ВДВС ПМУМЮ, тобто вже після винесення ухвали про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 03 лютого 2015 року, в якій повністю було змінено резолютивну частину. В такому випадку АТ «Мегабанк» повинен був замінити виконавчий документ у відповідності до змін, внесених ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 лютого 2015 року, або хоча б повідомити про це державного виконавця. Таким чином, банк ввів в оману державного виконавця задля того, аби останній відкрив виконавче провадження на суму стягнення в розмірі 9 710 доларів США. АТ «Мегабанк» фактично не мав права подавати вищезазначений виконавчий документ, виданий на підставі рішення суду від 03 липня 2012 року до примусового виконання, адже його було змінено ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 лютого 2015 року, в резолютивній частині якої визначений спосіб виконання рішення суду. Тобто мова не йде про стягнення грошових коштів та реалізацію заставного транспортного засобу, а лише про звернення стягнення на дане заставне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 98-04ПВ/2007 від 15 червня 2007 року та за рахунок його реалізації. Банк взагалі не мав права продавати заставний транспортний засіб, уклавши при цьому договір-купівлі продажу, про що було зазначено у відповіді на запит державного виконавця та у відповідях на запити ОСОБА_1 , адже в ухвалі від 03 лютого 2015 року замінено спосіб реалізації предмета застави із наданням права продажу АТ «Мегабанк» з укладенням договору купівлі-продажу від імені заставодавця на звернення стягнення на заставне майно, яке належить заставодавцю на праві приватної власності і задовольнити за рахунок реалізації автомобіля вищезазначені вимоги АТ «Мегабанк». Реалізація транспортного засобу відбулася 22 травня 2017 року, тобто вже після винесення ухвали про зміну способу виконання рішення суду.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 1111/2218/12, витребувано справу з суду першої інстанції.
У квітні 2022 року справа № 1111/2218/12 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 09 лютого 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).