Постанова
Іменем України
07 червня 2022 року
м. Київ
справа № 757/37614/19
провадження № 61-17157св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач -Національне агентство з питань запобігання корупції,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2020 року у складі судді Ільєвої Т. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.
Позовну заяву мотивовано тим, що відповідачем було здійснено повну перевірку поданої ним декларації за 2016 рік. За результатами перевірки були ухвалені незаконні рішення від 08 грудня 2017 року № 1415 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , Міністром енергетики та вугільної промисловості України» та № 1423 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , Міністром енергетики та вугільної промисловості України» до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ).
Вказав, що у рішенні № 1415 зазначено про те, що суб`єкт декларування ( ОСОБА_1 ) подав недостовірні відомості у декларації за 2016 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що свідчить про наявність у діях суб`єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбачено статтею 366-1 КК України; суб`єкт декларування не відобразив вартість нерухомого майна, що належить на праві спільної часткової власності члену його сім`ї. Рішенням
від 08 грудня 2017 року № 1423 було вирішено направити рішення від цього ж числа за № 1415 до НАБУ. Вказані рішення були розміщені на офіційному сайті відповідача за посиланням: https://old.nazk.gov.ua/rishennya-8-grudnya, № 43 та № 51.
Крім того, позивач зазначив, що вказані рішення також були направлені до Генеральної прокуратури України.
05серпня 2018 року на веб-сайті відповідача було поширено інформаційний матеріал під назвою «Генеральна прокуратура внесла до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення на підставі обґрунтованих висновків НАЗК. Генеральна прокуратура внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення, передбачене статтею 366-1 Кримінального кодексу України, на підставі обґрунтованих висновків Національного агентства з питань запобігання корупції».
У статті міститься недостовірна інформація, яка принижує честь і гідність ОСОБА_1 , а саме:
«Генеральна прокуратура внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення, передбачене статтею 366-1 Кримінального кодексу України, на підставі обґрунтованих висновків Національного агентства з питань запобігання корупції. Раніше відповідні висновки направлялись Національним агентством за підслідністю до Національного антикорупційного бюро, однак досудові розслідування так і не були розпочаті.
Відповідні відомості внесені до ЄДРД після звернення НАЗК до Генеральної прокуратури України, як до органу, на якого покладаються функції нагляду за додержанням закону під час досудового розслідування, з метою здійснення перевірки законності невнесення відомостей до реєстру.
Досудове розслідування розпочато за фактом декларування двома посадовими особами недостовірної інформації на суму, що перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб: суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав та Міністром енергетики та вугільної промисловості ОСОБА_1
Нагадаємо, правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 336-1 Кримінального кодексу України, тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.»
На думку позивача, наведені твердження не мають ознак оціночних суджень, натомість в статті містяться прямі звинувачення ОСОБА_1 в здійснені конкретних дій та у вчиненні злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України, яких він насправді не вчиняв.
Інформаційне повідомлення було поширено на сайті: https://old.nazk.gov.ua та знаходиться у вільному доступі необмеженого кола осіб. Також інформаційне повідомлення було поширено засобами масової інформації на інших інформаційних ресурсах, зокрема, на сайті ukrinform.ua та на сайті ukranews.com .
Позивач також зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року було визнано протиправним та скасовано зазначені рішення НАЗК від 08 грудня 2017 року за № № 1415, 1423. Відтак, на думку позивача, вся інформація щодо наявності в його діях ознак корупційного діяння та обґрунтованості висновків НАЗК не відповідає дійсності, що встановлено судовим рішенням та не підлягає повторному доведенню.
Посилаючись на викладене, позивач просив:
- визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності інформацію, що міститься в рішенні НАЗК від 08 грудня 2017 року № 1415, що затверджено рішенням від цього ж числа за № 1423;
- зобов`язати НАЗК спростувати недостовірну інформацію, що міститься в додатках до листавід 02 серпня 2018року «Про надання матеріалів», шляхом відкликання з Генеральної прокуратури України зазначеного листа в частині, яка стосується ОСОБА_1 ;
- зобов`язати НАЗК видалити з сайту http:// https://old.nazk.gov.ua рішення від 08 грудня 2017 року за № № 1415, 1423;
- визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, а також зобов`язати НАЗК видалити з офіційного веб-порталу НАЗК наведену вище недостовірну інформацію;
- зобов`язати НАЗК розмістити спростування поширеної недостовірної інформації у спосіб, найбільш близький до способу її поширення на сайті https://old.nazk.gov.ua та https://nazk.gov.ua/uk/, шляхом розміщення публікації про те, що поширена інформація є недостовірною, а рішення НАЗК від 08 грудня 2017 року за № № 1415, 1423 скасовані рішенням суду.
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про доповнення підстав позову, в якій просив задовольнити позовні вимоги ще й на підставі частини четвертої статті 296 ЦК України, посилаючись на те, що у наведених інформаційних матеріалах та рішеннях використано та поширено ім`я позивача як особи, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, однак обвинувального вироку щодо нього суд не ухвалював.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що інформація, яка поширена відповідачем у своїх рішеннях, не є недостовірною, а є результатом виконання покладених на НАЗК функцій. Інформація, яку позивач просить визнати недостовірною та спростувати, є предметом перевірки органу досудового розслідування під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за даним фактом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, викладена на підставі рішень, які в судовому порядку визнані незаконними, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі, а ухвалою від 31 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
НАЗК була проведена повна перевірка декларації ОСОБА_1 , поданої за 2016 рік.
За результатами проведеної відповідачем перевірки були ухвалені рішення від 08 грудня 2017 року № 1415 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , Міністром енергетики та вугільної промисловості України» та № 1423 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , Міністром енергетики та вугільної промисловості України»
до Національного антикорупційного бюро України»».
Так, за результатами перевірки декларації позивача за 2016 рік НАЗК дійшло висновку про недостовірність відомостей, що відрізняються від достовірних на загальну суму 1 787 777 грн, що є більшою на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент прийняття рішення № 1415.
Вказані рішення були розміщені на офіційному сайті відповідача за посиланням: https://old.nazk.gov.ua/rishennya-8-grudnya, № 43 та № 51.
Крім того, позивач зазначив, що ці рішення також були направлені до Генеральної прокуратури України.
05серпня 2018 року на веб-сайті відповідача було поширено інформаційний матеріал під назвою «Генеральна прокуратура внесла до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення на підставі обґрунтованих висновків НАЗК. Генеральна прокуратура внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення, передбачене статтею 366-1 Кримінального кодексу України, на підставі обґрунтованих висновків Національного агентства з питань запобігання корупції».
Ц згаданому матеріалі йдеться про те, що: «Генеральна прокуратура внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення, передбачене статтею 366-1 Кримінального кодексу України, на підставі обґрунтованих висновків Національного агентства з питань запобігання корупції. Раніше відповідні висновки направлялись Національним агентством за підслідністю до Національного антикорупційного бюро, однак досудові розслідування так і не були розпочаті.
Відповідні відомості внесені до ЄРДР після звернення НАЗК до Генеральної прокуратури України, як до органу на якого покладаються функції нагляду за додержанням закону під час досудового розслідування, з метою здійснення перевірки законності невнесення відомостей до реєстру.
Досудове розслідування розпочато за фактом декларування двома посадовими особами недостовірної інформації на суму, що перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб: суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав та Міністром енергетики та вугільної промисловості ОСОБА_1
Нагадаємо, правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 336-1 Кримінального кодексу України, тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.»
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року, яке набрало законної сили 10 квітня 2019 року, визнано протиправними та скасовано вказані рішення НАЗК від 08 грудня 2017 року за № 1415, 1423.
Під час розгляду адміністративної справи № 826/16495/17 суд встановив, що допущені ОСОБА_1 помилки під час заповнення декларації частково обумовлені нечіткістю формулювання законодавчих актів та відсутністю практики щодо її заповнення. Суди з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини дійшли висновків, що допущені помилки були виявлені та усунуті декларантом, тому відомості, відображені ним в декларації, слід вважати достовірними.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статей 28, 68 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Згідно із частиною другою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі.
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).