ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 908/2097/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Черненко Н.С. (адвокат),
відповідача - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021
за позовом публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"
про визнання правочинів недійсними.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго", позивач) звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі "Запорізької АЕС", відповідач) про:
- визнання недійсним правочину у формі заяви ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі "Запорізької АЕС" від 12.12.2019 за №42-30/27110 в частині погашення заборгованості останнього за послугу з розподілу електричної енергії в жовтні 2019 року на загальну суму 83 903,49 грн, що виникла на підставі договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та в частині погашення зустрічної заборгованості ПАТ "Запоріжжяобленерго" за надану послугу з утримання технологічних електричних мереж спільного використання в березні 2018 року на суму 83 903,49 грн (частково), що виникла на підставі договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.01.2013 за №12-7, який укладено між ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі "Запорізької АЕС";
- визнання недійсним правочину у формі заяви ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі "Запорізької АЕС" від 28.12.2019 за №42-30/28655 в частині погашення заборгованості останнього за послугу з розподілу електричної енергії в листопаді 2019 року на загальну суму 94 760,57 грн, що виникла на підставі договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та в частині погашення зустрічної заборгованості ПАТ "Запоріжжяобленерго" за надану послугу з утримання технологічних електричних мереж спільного використання березні 2018 р. (частково) та квітні 2018 року на суму 94 760,57 грн, що виникла на підставі договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.01.2013 року за №12-7, який укладено між ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі "Запорізької АЕС".
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказані односторонні правочини відповідача у формі заяв від 12.12.2019 №42-30/27110 та від 28.12.2019 №42-30/28655 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог вчинено з порушенням норм чинного законодавства, яке допускає здійснення розрахунків за використану електричну енергію виключно в грошовій формі. Позивач вказує, що на правовідносини сторін, які є учасниками ринку електричної енергії, розповсюджується дія частини першої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", відповідно до якої розрахунки за укладеним публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюються виключно грошовими коштами, а сторони у відповідних правовідносинах не можуть відступати від визначеного законом порядку, зокрема, шляхом проведення таких розрахунків у інший спосіб, отже, оспорювані правочини зарахування зустрічних однорідних вимог підлягають визнанню недійсним як такі, що суперечать зазначеній правовій нормі.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.01.2021 (суддя Азізбекян Т.А.) позов задоволено повністю. Суд визнав недійсним правочин у формі заяви ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі "Запорізької АЕС" від 12.12.2019 за №42-30/27110 в частині погашення заборгованості останнього за послугу з розподілу електричної енергії в жовтні 2019 року на загальну суму 83 903,49 грн, що виникла на підставі договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та в частині погашення зустрічної заборгованості ПАТ "Запоріжжяобленерго" за надану послугу з утримання технологічних електричних мереж спільного використання в березні 2018 року на суму 83 903,49 грн (частково), що виникла на підставі договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.01.2013 за №12-7, який укладено між ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі "Запорізької АЕС"; визнав недійсним правочин у формі заяви ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі "Запорізької АЕС" від 28.12.2019 за №42-30/28655 в частині погашення заборгованості останнього за послугу з розподілу електричної енергії в листопаді 2019 року на загальну суму 94 760,57 грн, що виникла на підставі договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та в частині погашення зустрічної заборгованості ПАТ "Запоріжжяобленерго" за надану послугу з утримання технологічних електричних мереж спільного використання березні 2018 р. (частково) та квітні 2018 року на суму 94 760,57 грн, що виникла на підставі договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.01.2013 року за №12-7, який укладено між ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі "Запорізької АЕС". Суд стягнув з відповідача на користь позивача 4204, 00 грн судового збору.
2.2. Рішення суду мотивовано посиланням на положення статей 11, 16, 202, 203, 204, 215, 601, 602 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 20, 202, 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 13, 73, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2.3. Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції вказував на те, що спірні правочини не відповідають положенням статті 602 ЦК України, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог не має грошового характеру, а відсутність грошових коштів на поточному рахунку Оператора системи розподілу, є загрозою його участі на ринку електричної енергії та, як наслідок, здійснення ним ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії в Запорізькій області.
2.4. Крім того, господарський суд вказував, що умовами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладено сторонами, передбачено порядок здійснення споживачем розрахунків за спожиті послуги з розподілу електричної енергії виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи.
2.5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 (колегія суддів: Антонік С.Г., Березкіна О.В., Дармін М.О.), рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2021 скасовано, у позові відмовлено. Суд дійшов висновку, що зарахування ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі "Запорізької АЕС" зустрічних вимог здійснено у рамках та з дотриманням вимог чинного законодавства України, а висновки суду першої інстанції про те, що припинення зобов`язання між сторонами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить вимогам чинного законодавства та умовам договору, є помилковими.
2.6. Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що за договором №12-7 позивач є боржником, а відповідач - кредитором, а за договорами №1005, №6910, №167, №2, №162, №42 позивач є кредитором, а відповідач - боржником, отже, вимоги, які виникли між сторонами на підставі цих договорів, є зустрічними та відповідають умовам, що визначені статтею 601 ЦК України.
2.7. Зарахування зустрічних вимог між позивачем та відповідачем не підпадає під дію частини п`ятої статті 602 ЦК України.
2.8. Договори №12-7, №1005, №6910, №167, №2, №162, №42, укладені між ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі "Запорізької АЕС", не містять жодних обмежень щодо припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. У Законі України "Про ринок електричної енергії", який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії з 01.07.2019, відсутні положення щодо заборони проведення зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов`язання шляхом зарахування.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ПАТ "Запоріжжяобленерго" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Крім того, скаржник просив передати справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. Касаційна скарга подана на підставі пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом апеляційної інстанції, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.
4.1.2. Скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає про те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
4.1.3. За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 601, 602 ЦК України і такі висновки суду апеляційної інстанції не узгоджуються з положеннями статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії". Оскаржувана постанова прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права з урахуванням висновку Верховного Суду, який здійснений не у подібних правовідносинах, оскільки відмінними є суб`єктний склад учасників спору та правова природа договорів між ними.
4.1.4. Суд апеляційної інстанції безпідставно застосував положення статей 202-204 ГК України та статей 601, 602 ЦК України. Суд не врахував, що Законом України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Натомість вчинені відповідачем спірні правочини суперечать цій нормі, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог не має грошового характеру, а відсутність грошових коштів на поточному рахунку Оператора системи розподілу, є загрозою його участі на ринку електричної енергії та, як наслідок, здійснення ним ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії в Запорізькій області. З огляду на наведене вище ПАТ "Запоріжжяобленерго" зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі "Запорізької АЕС" доводи касаційної скарги не визнає і погоджуються із висновками суду апеляційної інстанції; просить оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
5. Касаційне провадження. Розгляд клопотань
5.1. Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Запоріжжяобленерго" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у справі №908/2097/20 та призначено її до розгляду в засіданні Касаційного господарського суду на 16.12.2021 о 10:20; повідомлено відповідача про право на подання відзиву на касаційну скаргу до 06.12.2021.
5.2. Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2021 зупинено касаційне провадження у цій справі до прийняття відповідного рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі №910/21566/17, з огляду на те, що правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №910/21566/17 може мати значення для вирішення питань у даній справі та для єдності судової практики.
5.3. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав справу №910/21566/17 за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з тим, що колегія суддів, вважала за необхідне відступити від висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 25.02.2021 у справі №910/21683/17 щодо застосування статті 601 ЦК України, статей 202, 203 ГК України у розгляді питання про стягнення заборгованості у випадку наявності заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.
5.4. Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 справу №910/21566/17 за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, у зв`язку з відсутністю підстав для розгляду справи №910/21566/17 об`єднаною палатою.
5.5. Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 908/2097/20 за касаційною скаргою ПАТ "Запоріжжяобленерго" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 та призначено її до розгляду в засіданні Касаційного господарського суду на 16.06.2022.
5.6. На електронну адресу суду 30.05.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги та про продовження строку розгляду касаційної скарги. Клопотання обґрунтоване з посиланням на те, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (з наступними змінами від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2020 №259/2022 та від 17.05.2020 №341/2022), затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX. Також у клопотанні зазначено про те, що документи (у т.ч. письмові докази), на підставі яких оформлялися та подавалися заяви по суті справи №908/2097/20, а також заяви з процесуальних питань у даній справі, знаходяться за місцезнаходженням відповідача, а не за місцезнаходженням ДП "НАЕК "Енергоатом" - у місті місто Енергодар, Запорізької області. З огляду на те, що Енергодарська міська територіальна громада; Запорізької області станом на 30.05.2022 знаходиться на території включена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до пункту 14 розділу VII Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 №75 "Про затвердження переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 27.04.2022", представник відповідача просить Суд відкласти розгляд касаційної скарги та продовжити строки розгляду касаційної скарги до закінчення воєнного стану в Україні.
5.7. Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду касаційної скарги та думку представника позивача щодо заявленого клопотання, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
5.7.1. Враховуючи те, що суд касаційної інстанції, в силу імперативних положень статті 300 ГПК України, обмежений у дослідженні та оцінці доказів у справ а, розгляд касаційної скарги відбувається лише в межах доводів касаційної скарги; в матеріалах справи наявний відзив ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі "Запорізької АЕС" на касаційну скаргу і наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення відповідно до вимог статті 236 ГПК України; явка учасників справи в судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд вважає за можливе провести судовий розгляд касаційної скарги без участі представника відповідача. Крім того до клопотання не додано доказів неможливості участі представника ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі "Запорізької АЕС" у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено таке.
6.2. Позивач з 01.01.2019 розпочав провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, виданої на підставі постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕКП) від 13.11.2018 №1415. Тобто з 01.01.2019 позивач є Оператором системи розподілу та надає послугу з розподілу.
6.3. На виконання вимог законодавства у сфері електроенергетики, зокрема, постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1415 позивач, для забезпечення публічності, розмістив на офіційному веб-сайті ОСР: http//www.zoe.com.ua, "Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії" та Заяви-приєднання споживача.
6.4. Відповідач з 01.01.2019 приєднався до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір) шляхом підписання заяв-приєднання.
6.5. Суди встановили, що 16.12.2019 на адресу ПАТ "Запоріжжяобленерго" надійшла заява відповідача про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 12.12.2019 №42-30/27110 на суму 161 932,74 грн та заява про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 28.12.2019 №42-30/28655 на суму 126 609,28 грн. Вказаними заявами відповідач припинив зобов`язання відповідача перед позивачем з оплати послуги з розподілу електричної енергії та зарахував заборгованість позивача за надану послугу з утримання технологічних електричних мереж спільного використання, яку стягнуто рішеннями господарського суду Запорізької області суду у справах №908/1160/18 та №908/2295/18.
6.6. Позивач, зазначаючи про те, що вказані односторонні правочини відповідача про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог вчинено з порушенням норм чинного законодавства, яке допускає здійснення розрахунків за використану електричну енергію виключно в грошовій формі, звернувся до суду з позовом у даній справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Відповідно до приписів статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга).
7.2. Предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги ПАТ "Запоріжжяобленерго" про визнання недійсними односторонніх правочинів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
7.3. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним судом норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
7.4. Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
7.5. Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
7.6. Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з заявами відповідача про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 12.12.2019 №42-30/27110 на суму 161 932,74 грн та від 28.12.2019 №42-30/28655 на суму 126 609,28 грн було припинено зобов`язання сторін за договорами: №12-7, №1005, №6910, №167, №2, №162, №42.
7.7. Зокрема, як встановив суд апеляційної інстанції:
- за договором №12-7, за яким позивач - боржник, а відповідач - кредитор, а саме: заборгованість позивача на суму 60 381,82 грн - за рахунком від 28.02.2018 №138 (заборгованість позивача підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 06.08.2018 у справі №908/1160/18); заборгованість позивача в сумі 101 550,92 грн - за рахунком від 31.03.2018 №224 (рішення господарського суду Запорізької області від 06.08.2018 у справі №908/1160/18);заборгованість позивача в сумі 60 373,63 грн - за рахунком від 30.04.2018 №300 (рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2018 у справі №908/2295/18); заборгованість позивача в сумі 66 235,65 грн - за рахунком від 31.03.2018 №224 (рішення господарського суду Запорізької області від 06.08.2018 у справі №908/1160/18).
- за договором від 01.12.2005 №1005/42-11-8-06-546 від 30.01.2006 з урахуванням заяви-приєднання №77-121-08-19-08364 від 01.01.2019, за яким позивач - боржник, а відповідач - кредитор, а саме: на суму 8 275,28 грн - за рахунком від 31.10.2019 №1005/10-РП; на суму 7 843,15 грн - за рахунком №1005/11-РП від 30.11.2019.