ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 926/667/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Дроботової Т. Б.,
за участю помічника судді, який виконує обов`язки секретаря судового засідання, - Мірошниченка К. Є.,
за участю представників:
прокурора - Гавловської А. В.,
позивача - Бодян О. Ю., Комара А. Ю.,Куртмоллаєва А. Е. (самопредставництво),
відповідача - не з`явилися,
третьої особи - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сторожинецької районної організації громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 (колегія суддів: Бонк Т. Б. - головуючий, Матущак О. І., Якімець Г. Г.) у справі
за позовом виконувача обов`язків військового прокурора Чернівецького гарнізону (перейменовано на Чернівецьку спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Сторожинецької районної організації громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці
про витребування земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У березні 2020 року виконувач обов`язків військового прокурора Чернівецького гарнізону (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Чернівецької області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України із позовом до Сторожинецької районної організації громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" (далі - Сторожинецька РО ГО "УТМР") про витребування на користь держави в особі позивача земельної ділянки військового містечка № 1 (Чудей) площею 10 га, яка знаходиться на території Буденецької сільської ради.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Чернівецькій квартирно-експлуатаційній частині району (далі - Чернівецька КЕЧ району), правонаступником якої є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці (далі - КЕВ м. Чернівці) на праві постійного користування належить земельна ділянка військового містечка площею 202,1 га у с. Чудей Сторожинецького району Чернівецької області. У 2000 році Сторожинецька районна рада рішенням № 102-11/2000 від 22.09.2000 без згоди Міністра оборони України припинила право постійного користування Чернівецької КЕЧ району зазначеною земельною ділянкою та її частину площею 10 га передала в постійне користування Сторожинецькій РО ГО "УТМР". У 2015 році прокурор звернувся до суду з вимогою про скасування зазначеного рішення Сторожинецької районної ради. Так, у справі № 926/1326/15 судами встановлено незаконність вибуття земельної ділянки площею 202,1 га із земель оборони у зв`язку з відсутністю добровільної відмови держави на її вилучення, проте відмовлено у позові про скасування рішення Сторожинецької районної ради через сплив строку позовної давності. У свою чергу, прокурор вважає, що належним захистом інтересів держави у цьому випадку є звернення до суду з віндикаційним позовом, а задоволення позовних вимог стане підставою для реєстрації за державою права власності на спірну земельну ділянку. Як на підставу для звернення до суду в інтересах держави прокурор вказує на невжиття Міністерством оборони України заходів представницького характеру для повернення спірної земельної ділянки до земель оборони.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.12.2020 (суддя Ніколаєв М. І.) у справі № 926/667/20 відмовлено у повному обсязі у задоволенні позовних вимог прокурора в особі Міністерства оборони України до Сторожинецької РО ГО "УТМР" про витребування на користь держави в особі позивача земельної ділянки військового містечка № 1 (Чудей) площею 10 га, яка знаходиться на території Буденецької сільської ради.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції констатував, що в процесі розгляду справи № 926/1326/15 судами встановлено, що земельна ділянка площею 202,1 га у с. Чудей, Сторожинецького району Чернівецької області належала до земель оборони, а згода Міністром оборони України або іншою особою за його дорученням на передачу земельної ділянки у комунальну власність або припинення права постійного користування не надавалася. Суд констатував, що рішення Сторожинецької районної ради від 22.09.2000 № 102-11/2000 (у редакції рішення від 23.12.2000) прийнято з порушенням положень статті 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (у редакції, чинній на час прийняття рішення), за відсутності законної добровільної відмови держави від спірних земель оборони.
Водночас місцевий господарський суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка не є сформованою у розумінні положень земельного законодавства, оскільки стосовно цієї земельної ділянки не надано затвердженого у встановленому порядку проекту землеустрою, кадастровий номер спірної земельної ділянки не внесено до Державного земельного кадастру, а отже, така земельна ділянка не може бути об`єктом цивільних відносин. Тому такі обставини, за висновком суду, позбавляють суд можливості ідентифікувати земельну ділянку, про витребування якої заявлено позов, та унеможливлюють виконання рішення про задоволення позову, а тому обраний прокурором спосіб захисту не буде ефективним і не призведе до поновлення порушеного права.
Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності у зв`язку з її пропуском та клопотання прокурора про визнання поважними причин пропуску позовної давності, суд зазначив про відмову у задоволенні позовних вимог через їх необґрунтованість, що виключає необхідність застосування наслідків спливу строку позовної давності. Крім того, суд констатував, що Міністерство оборони України тривалий час не вживало заходів щодо повернення земельної ділянки, а тому, за висновком суду, прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з позовом у цій справі, що полягають у неналежному здійсненні уповноваженим органом - Міністерством оборони України захисту інтересів держави.
2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 скасовано рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.12.2020 у справі № 926/667/20 та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Витребувано у Сторожинецької РО ГО "УТМР" на користь держави в особі Міністерства оборони України земельну ділянку військового містечка № 1 (Чудей) площею 10 га, яка знаходиться на території Буденецької сільської ради.
2.4. Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд вказав на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що обраний прокурором спосіб захисту не буде ефективним і не призведе до поновлення порушеного права.
Апеляційний господарський суд з урахуванням установлених обставин, зокрема, що частина земельної ділянки військового містечка № 1 (Чудей) площею 10 га, яка була передана Сторожинецькій районній раді УТМР, та є предметом цього спору, належить до земель оборони, а також встановленого в межах справи № 926/1326/15 факту відсутності волі держави в особі уповноваженого органу на вибуття спірної земельної ділянки, і з огляду на положення законодавства щодо підстав та обставин витребування майна в порядку, передбаченому статтями 387 і 388 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності у зв`язку з її пропуском та клопотання прокурора про визнання поважними причин пропуску позовної давності, апеляційний господарський суд зазначив, що матеріалами справи підтверджено, що прокурор та позивач змогли довести факт порушення майнових прав оборонного відомства лише 28.03.2019, тобто після набрання рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/1326/15 законної сили, тому суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності як прокурором, так і позивачем, та зазначив про необхідність захисту порушених прав та інтересів держави.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі № 926/667/20, до Верховного Суду звернулася Сторожинецька РО ГО "УТМР" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного господарського суду, а справу передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Сторожинецька РО ГО "УТМР" зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Сторожинецька РО ГО "УТМР", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 2, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник наголошує, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, застосував положення статей 256, 261 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 926/1326/15 та постанові Верховного Суду України від 19.04.2017 у справі № 6-2376цс16.
Також Сторожинецька РО ГО "УТМР" зазначає, що Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 926/1326/15 між тими ж сторонами, що і в цій справі, застосував строки позовної давності та не визнав поважними причини їх пропуску для позивача. Однак апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові не зазначив, чому відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 926/1326/15, щодо застосування положень законодавства, які регулюють застосування строку позовної давності. Тому, на думку скаржника, наведене є підставою для подання касаційної скарги згідно з пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, скаржник вважає, що апеляційний господарський суд не врахував, не дослідив та не з`ясував обставин справи, про які зазначалось у суді першої інстанції, що, на думку скаржника, є підставою для застосування пункту 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. 22.04.2022 до Верховного Суду надійшов відзив керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері на касаційну скаргу Сторожинецької РО ГО "УТМР", поданий 18.04.2022 через засоби поштового зв`язку. Верховний Суд установив, що ухвалою Верховного Суду від 10.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Сторожинецької РО ГО "УТМР" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі № 926/667/20 та встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.03.2022. Проте керівник Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері подав відзив на касаційну скаргу 18.04.2022 через засоби поштового зв`язку, тобто із пропуском встановленого строку. При цьому керівник Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері не просить поновити строк для подання відзиву на касаційну скаргу, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що цей відзив повинен бути залишений без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.
3.4. 07.06.2022 до Верховного Суду надійшов відзив Міністерства оборони України на касаційну скаргу Сторожинецької РО ГО "УТМР", поданий 07.06.2022 безпосередньо до Верховного Суду. Оскільки відзив поданий з порушенням строку, який було встановлено Верховним Судом, Міністерство оборони України просить поновити строк на подання відзиву на касаційну скаргу. Клопотання про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу обґрунтовано неможливістю з об`єктивних причин подати відзив у встановлений судом строк у зв`язку із введенням в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнного стану на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX. Верховний Суд, розглянувши це клопотання, дійшов висновку про наявність правових підстав для поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу, оскільки доводи, викладені у зазначеному клопотанні, є обґрунтованими. Отже, доводи викладені у відзиві Міністерства оборони України на касаційну скаргу Сторожинецької РО ГО "УТМР", враховуються Верховним Судом під час розгляду цієї справи.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Виконавчого комітету Чернівецької обласної ради депутатів трудящих від 28.11.1962 № 36-1394 "Про відвід 336 га землі для потреб військової частини 39287 в Сторожинецькому районі" затверджено рішення Виконавчого комітету Сторожинецької районної ради депутатів трудящих "Про відвід в постійне користування військової частини 39287 ПрикВо земельної ділянки площею 336 га".
4.2. Відповідно до державного акта на право користування землю серії Б № 038626 від 1981 року за Чернівецькою КЕЧ району (правонаступником якої є КЕВ м. Чернівці згідно з директивою Міністерства оборони України від 20.04.2005 № Д-322/1/010) закріплено у безстрокове і безоплатне користування 4263,1 га землі в межах згідно з планом землекористування, що надана для потреб господарства. На плані землекористування, що є додатком до цього акта, у тому числі відображено земельну ділянку держлісфонду площею 365,3 га.
4.3. Судами констатовано, що у серпні 2015 року в.о. військового прокурора Чернівецького гарнізону звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Чернівці до Сторожинецької районної ради про визнання недійсним рішення одинадцятої сесії двадцять другого скликання Сторожинецької районної ради Чернівецької області № 102-11/2000 "Про лист Чернівецької КЕЧ району від 22 вересня 2000 року" в частині припинення права користування земельною ділянкою Чернівецької КЕЧ району на площі 202,1 га та передання їх до земель запасу Чудейської сільської ради - 78,4 га, Буденецької сільської ради - 99,0 га, Череської сільської ради - 10,0 га та Череському будинку інтернату в постійне користування - 14,7 га (справа № 926/1326/15).
4.4. Судами з огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 926/1326/15, зазначено, що 17.08.2000 тимчасово виконуючим обов`язки начальника КЕЧ району майором Чубатенком на ім`я голови Сторожинецької районної ради було надіслано лист № 1024, в якому зазначалося про відсутність потреби у майновому комплексі військового містечка № 1 (Чудей) і земельної ділянки площею 202,1 га, у зв`язку з чим висловлено прохання визначити територіальну громаду на прийняття будівель військового містечка до комунальної власності та припинити Чернівецькій КЕЧ району право користування земельною ділянкою площею 202,1 га.
4.5. Сторожинецькою районною радою Чернівецької області було розглянуто лист Чернівецької КЕЧ району від 17.08.2000 № 1024 і рішенням від 22.09.2000 № 102-11/2000 рекомендовано Чернівецькій КЕЧ району погодити передачу будівель військового містечка № 1 (Чудей) з Буденецькою сільрадою; припинено право користування Чернівецької КЕЧ району земельною ділянкою площею 202,1 га та передано її до земель запасу: Чудейської сільської ради 78,4 га, Буденецької сільради 99,0 га, Череської сільської ради 10,0 га та Череському будинку інтернату в постійне користування 14,7 га; залишено в постійному користуванні Чернівецької КЕЧ району земельну ділянку площею 150,0 га для використання військовим лісгоспом Івано-Франківського лісопромислового комбінату.
4.6. 23.12.2000 Сторожинецька районна рада прийняла рішення внести зміни до пункту 2 рішення від 22.09.2000 № 102-11/2000, передавши в постійне користування до земель запасу Чудейської сільської ради 78,40 га, Буденецької сільської ради 89,0 га, Череської сільської ради 10,0 га, Череському будинку інтернату 14,7 га та Сторожинецькій районній раді УТМР 10,0 га.
4.7. Земельна ділянка площею 202,1 га, право користування якою було припинено рішенням Сторожинецької районної ради № 102-11/2000 від 22.09.2000, є частиною земельної ділянки держлісфонду площею 365,3 га, що зазначена на Плані землекористування до Державного акта на право користування землею серії Б № 038626 від 1981 року.
4.8. Відповідно до наказу начальника Чернівецького гарнізону від 12.01.2018 № 3 земельну ділянку площею 202,1 га, на якій розташоване військове містечко № 1 (Чудей), було закріплено за КЕВ м. Чернівці.
4.9. Судами констатовано, що за результатами розгляду справи № 926/1326/15 рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.11.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 та постановою Верховного Суду від 16.07.2019, відмовлено у задоволенні позову виконувача обов`язків військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства борони України та КЕВ м. Чернівці до Сторожинецької районної ради Чернівецької області про визнання недійсним рішення від 22.09.2000 № 102-11/2000 у частині припинення Чернівецькій КЕЧ району права користування земельною ділянкою площею 202,1 га, передачі цієї земельної ділянки до земель запасу сільських рад та залишення в постійному користуванні Чернівецької КЕЧ району земельної ділянки площею 150,0 га.
4.10. У справі № 926/1326/15 з урахуванням установлених фактичних обставин, суди дійшли висновку про те, що рішення Сторожинецької районної ради Чернівецької області від 22.09.2000 № 102-11/2000 прийняте з порушенням вимог чинного на той час законодавства, оскільки земельна ділянка площею 202,1 га, право постійного користування якою припинено оспорюваним рішенням, належить до земель оборони та була надана для розміщення військової частини, а згода Міністром оборони України або іншою особою за його дорученням на її передачу не надавалася. Проте судами було відмовлено у задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем.
4.11. Господарські суди установили, що у матеріалах справи наявний акт обстеження земельної ділянки військового містечка № 1 (Чудей), розташованої за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Чудей, КЕВ м. Чернівці, складений 03.04.2020 комісією у складі представників відділу, відповідно до якого на земельній ділянці площею 10 га, яка знаходиться на території Буденецької сільради, будь-які будівлі та споруди, інше нерухоме та рухоме майно відсутнє. Ця земельна ділянка перебуває у користуванні та володінні Сторожинецької РО ГО "УТМР".
4.12. Також судами установлено, що ні земельна ділянка площею 202,1 га, ні спірна земельна ділянка площею 10 га не відображені в публічній кадастровій карті України; доказів наявності зареєстрованого у встановленому порядку права власності чи права користування спірною земельною ділянкою військового містечка № 1 (Чудей) площею 10 га або її частиною матеріали справи також не містять.
4.13. При цьому, під час розгляду цієї справи по суті заявлених позовних вимог господарськими судами попередніх інстанцій враховано наявність судових рішень у справах, в яких прокурор звертався до суду із аналогічними позовами з метою повернення земельних ділянок, що входили до складу ділянки площею 202,1га та вибули з власності держави, а саме:
- рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10.01.2020 у справі № 926/2341/19 витребувано у Череського психоневрологічного будинку-інтернату на користь держави в особі Міністерства Оборони України земельну ділянку площею 14,7 га. Ця земельна ділянка відповідно до акта прийому -передачі від 19.08.2020 передана Міністерству Оборони України;
- рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2020 у справі № 926/1914/20 зобов`язано Череську сільську раду повернути за актом прийому-передачі на користь держави в особі уповноваженого представника Міністерства оборони України земельну ділянку військового містечка № 1 (Чудей) площею 10,0 га, що знаходиться на території Череської сільської ради та перебуває у володінні Череської сільської ради;
- рішенням Господарського суду Чернівецької області від 12.07.2021 у справі № 926/2260/19, яке набрало законної сили 02.08.2021, витребувано у Чудейської сільської ради (правонаступника Буденецької сільської ради) на користь держави в особі Міністерства оборони України земельну ділянку військового містечка № 1 (Чудей) площею 89 га, що знаходиться на території с. Буденець.
4.14. Також судами враховано, що у рішенні Господарського суду Чернівецької області від 12.07.2021 у справі № 926/2260/19 міститься посилання на акт від 22.12.2019 обстеження земельної ділянки військового містечка № 1 (Чудей), розташованої за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Чудей. Згідно з Актом КЕВ м. Чернівці, комісією у складі 3 представників відділу та представника Збройних Сил України встановлено, що частину земельної ділянки військового містечка № 1 (Чудей) (учбове поле, танкодром), яку було передано до земель запасу Буденецької сільської ради, загальною площею 99,0 га, у тому числі 10,0 га, які перейшли в користування Українського товариства мисливців та рибалок, достовірно ідентифікувати неможливо через відсутність будь-яких межових знаків і відповідних матеріалів. Також було встановлено, що зазначена земельна ділянка не використовується.
4.15. З урахуванням наведеного, прокурор звернувся до Господарського суду Чернівецької області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України із позовом до Сторожинецької РО ГО "УТМР" про витребування на користь держави в особі позивача земельної ділянки військового містечка № 1 (Чудей) площею 10 га, яка знаходиться на території Буденецької сільської ради.
5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
5.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2021 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2021 касаційну скаргу Сторожинецької РО ГО "УТМР" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі № 926/667/20 залишено без руху до 17.01.2022, але строк виконання цієї ухвали не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Сторожинецької РО ГО "УТМР" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі № 926/667/20.
Водночас із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.04.2022 № 29.3-02/638 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 926/667/20 у зв`язку з увільненням судді Чумака Ю. Я. від роботи на час виконання ним державних або громадських обов`язків у зв`язку із участю у добровольчому формуванні територіальної громади.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2022 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Берднік І. С., Дроботова Т. Б.
Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2022 призначено до розгляду касаційну скаргу Сторожинецької РО ГО "УТМР" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі № 926/667/20 у відкритому судовому засіданні 07.06.2022.
5.2. З урахуванням Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 18.05.2022 № 341/2022, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи № 926/667/20 у розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи, з метою забезпечення своєчасного судового захисту.
5.3. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
5.4. Предметом позову в цій справі є вимоги прокурора до Сторожинецької РО ГО "УТМР" про витребування на користь держави в особі позивача земельної ділянки військового містечка № 1 (Чудей) площею 10 га, яка знаходиться на території Буденецької сільської ради.
5.5. Підставою позовних вимог, на думку прокурора, є те, що на цей час Сторожинецькою РО ГО "УТМР" незаконно використовуються 10 га земель оборони.
5.6. Верховний Суд зазначає, що за змістом статті 4 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Не можуть передаватись у колективну та приватну власність, зокрема землі оборони.
5.7. Згідно з положеннями статті 70 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) землями для потреб оборони визнаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та внутрішніх військ. Порядок надання земель для потреб оборони визначається законодавством України.
5.8. Відповідно до положень, наведених у Законах України "Про оборону України" та "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном.
5.9. Ураховуючи правовий режим земель оборонного значення, істотною передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, закріпленими за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшої передачі їх у власність або користування третім особам є отримання згоди на це Міністерства оборони України (аналогічний за змістом висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 924/174/18).
5.10. При вирішенні справи, яка розглядається, судами попередніх інстанцій установлено, що спірна земельна ділянка площею 10 га належить до земель оборони, є частиною земельної ділянки, належної Чернівецькій КЕЧ району (правонаступником якої є КЕВ м. Чернівці) на праві постійного користування відповідно до державного акта на право користування землею серії Б № 038626 від 1981 року, та входила до складу земельної ділянки військового містечка № 1 (Чудей) площею 202,1 га. Право користування Чернівецької КЕЧ району цією земельною ділянкою було припинено згідно з рішенням Сторожинецької районної ради від 22.09.2000 № 102-11/2000.
5.11. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
5.12. Верховний Суд зазначає, що судовими рішеннями у справі № 926/1326/15 встановлено обставини, за якими земельна ділянка площею 202,1 га належала до земель оборони, а згода Міністром оборони України або іншою особою за його дорученням на її передачу не надавалася, тому, за відсутності законної добровільної відмови держави від спірних земель оборони, рішення Сторожинецької районної ради від 22.09.2000 № 102-11/200 щодо розпорядження відповідними землями суперечить положенням статті 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (у редакції, чинній на час прийняття цього рішення).
5.13. Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
5.14. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту (статті 15, 16 Цивільного кодексу України).
5.15. Частиною 2 статті 2 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
5.16. Верховний Суд констатує, що прокурором, який звернувся до суду з позовом в інтересах держави, обрано такий спосіб судового захисту, як витребування земельної ділянки військового містечка № 1 (Чудей) площею 10 га із незаконного володіння Сторожинецької РО ГО "УТМР" на користь держави в особі Міністерства оборони України.
5.17. За змістом статей 387, 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
5.18. Отже, власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися цим майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору (такий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 916/3727/15).
5.19. Крім того, під час розгляду цієї справи Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц. Велика Палата Верховного Суду з огляду на положення статей 387 і 388 Цивільного кодексу України зауважила про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо неможливості витребування власником земельних ділянок, які були поділені та/або об`єднані, та наголосила, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.
5.20. Також у постанові Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 916/1900/16, предметом позову у якій була, зокрема, вимога прокурора про повернення земельної ділянки, яка належить до земель оборони, суд касаційної інстанції зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що відсутність доказів існування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільного обігу з визначеними межовими знаками та відповідною землевпорядною документацією, є достатньою підставою для відмови в задоволенні заявлених позовних вимог, не можна визнати законними і обґрунтованими, оскільки встановлені обставини поділу відповідачем первинної площі земельної ділянки на окремі об`єкти з метою передачі їх у власність третім особам, свідчить про наявність спору щодо повернення саме частини незаконно вилученої земельної ділянки, а не конкретної сформованої як об`єкта цивільно-правових відносин, земельної ділянки. Подібні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 926/2260/19.
5.21. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
5.22. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
5.23. Апеляційний господарський суд, з урахуванням установлених обставин про те, що частина земельної ділянки військового містечка № 1 (Чудей) площею 10 га, яка була передана Сторожинецькій районній раді УТМР та є предметом цього спору, належить до земель оборони, а також встановленого в межах справи № 926/1326/15 факту відсутності волі держави в особі уповноваженого органу на вибуття спірної земельної ділянки, з огляду на положення законодавства щодо підстав та обставин витребування майна в порядку, передбаченому статтями 387 і 388 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
5.24. Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності у зв`язку з її пропуском та клопотання прокурора про визнання поважними причин пропуску позовної давності, апеляційний господарський суд зазначив, що матеріалами справи підтверджено, що прокурор та позивач змогли довести факт порушення майнових прав оборонного відомства лише 28.03.2019, тобто після набрання рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/1326/15 законної сили, а тому суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності як прокурором, так і позивачем, та зазначив про необхідність захисту порушених прав та інтересів держави
5.25. Сторожинецька РО ГО "УТМР" не погоджується із висновками апеляційного господарського суду, а тому звернулася із касаційною скаргою на оскаржувану постанову. Водночас Сторожинецька РО ГО "УТМР", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 2, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.26. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.