ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2022 року
м. Київ
справа № 391/66/17
провадження № 51-3226 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014120180000090, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , зареєстрованого там же, фактично проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2021 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він 03 квітня 2014 року близько 15:30, перебуваючи на земельній ділянці АДРЕСА_3 , під час сварки з ОСОБА_7 , умисно завдав йому перелом вінцевого виростку ліктьової кістки – середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що викликало тривалий розлад здоров`я. Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2021 року, звільнено ОСОБА_6 на підставі ч. 1 ст. 49 КК України від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито.
Вирішено питання щодо цивільного позову та речових доказів.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року, ухвалу районного суду щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_7 , вказуючи на істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати рішення районного та апеляційного судів і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що районний суд безпідставно звільнив ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, оскільки передбачені у ст. 49 КК України строки давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності не закінчились через те, що останній ухилявся від досудового розслідування. Зокрема, районний суд не дав оцінку ухвалам слідчого судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2015 року та 21 квітня 2016 року про затримання ОСОБА_6 та доставки до суду для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки він ухилявся від органу досудового розслідування. Висновки судів про відсутність підстав для зупинення чи переривання строків давності є передчасними. Районний суд не дослідив усіх обставин справи, закрив кримінальне провадження в підготовчому судовому засіданні, чим порушив право потерпілого на справедливий судовий розгляд. Апеляційний суд не усунув зазначених порушень, які допустив районний суд. Ухвали районного та апеляційного судів є незаконними, такими, що не відповідають вимогам ст. 370 КПК України.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор, висловивши свої доводи, вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у касаційних скаргах.
При цьому касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з приписами ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Доводи касаційної скарги потерпілого ОСОБА_7 , які є аналогічними доводам його апеляційної скарги, про те, що суд безпідставно звільнив ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, тому, що останній ухилявся від досудового розслідування та суду, перевірялися колегією суддів апеляційного суду, та визнані необґрунтованими.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1–4 ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди такої особи на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 5 років – у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Згідно ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.
Апеляційний суд, перевіряючи матеріали справи, вказав, що подія інкримінованого ОСОБА_6 злочину відбулася 03 квітня 2014 року, а 19 жовтня 2015 року останнього оголошено в розшук, однак, після того, як обвинувачений з`явився до суду, 18 листопада 2016 року кримінальне провадження було відновлено.
Крім того, на час винесення ухвали Бобринецьким районним судом Кіровоградської області від 11 березня 2021 року, минули строки давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
За приписами ч. 2 ст. 49 КК України (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання.
За правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 квітня 20