Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 383/418/20
провадження № 61-397св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2020 року, ухвалене у складі судді Замши О. В., та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Дьомич Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У травні 2020 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позовну заяву мотивувало тим, що 14 вересня 2018 року між ним та ОСОБА_1 укладений кредитний договір б/н, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконував, станом на 15 квітня 2020 року утворилась заборгованість у розмірі
34 421,48 грн, з яких: 14 976 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 8 925,49 грн - заборгованість за простроченими процентами; 8 404,68 грн - заборгованість за процентами нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України, штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та Правил надання банківських послуг, з яких: 500 грн - штраф (фіксована частина), 1 615,31 грн. - штраф (процентна складова).
Ураховуючи викладене, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути із
ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, що утворилася станом на 15 квітня 2020 року у розмірі 34 421,48 грн та судові витрати.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2020 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 14 вересня 2018 року у розмірі 14 976,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за простроченими процентами - 8 925,49 грн, за процентами нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України - 8 404,68 грн та штрафів у сумі - 2 115,31 грн відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 914,58 грн.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2020 року залишено без змін.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, позичальник отримав кошти, не повернув кредит, тому з нього стягнуто заборгованість за тілом кредиту. В анкеті-заяві позичальника процентна ставка та штрафні санкції не зазначено, тому в іншій частині позову відмовлено.
Крім того, матеріали справи не містять підтверджень, що саме наданий банком суду витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів позичальник та ознайомився, погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій, що додані банком до позовної заяви, у розмірах і порядках нарахування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
22 січня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
04 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі, яка є малозначною, на підставі підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, витребувано її матеріали із Бобринецького районного суду Кіровоградської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
26 травня 2022 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали оцінку всім зібраним доказам, зокрема підписаному відповідачем паспорту споживчого кредиту, у якому споживача повідомлено про основні умови кредитування з використанням кредитної картки (процентна складова, наслідки прострочення виконання тощо).
Заявник наголошує, що процентна ставка була погоджена позичальником під час укладення кредитного договору, про що зазначено у паспорті споживчого кредитування. Паспорт споживчого кредиту позичальник підписав особисто.
Оскільки сторони погодили тип процентної ставки, наслідки прострочення виконання чи невиконання зобов`язання, розмір штрафу, підписавши паспорт споживчого кредиту, то заявник вважає, що вимоги позову в цій частині є обґрунтованими.
Банк стверджує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 293/599/19 (провадження № 61-6796св20), від 04 грудня 2019 року у справі № 750/6058/17 (провадження № 61-47353св18), від 23 грудня 2019 року у справі № 572/1169/17 (провадження № 61-684св18), від 12 лютого 2020 року у справі № 382/327/18 (провадження № 61-21994св19).
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14 вересня 2018 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір б/н, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
У анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг ОСОБА_1 підтвердив, що підписана ним заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами складає між ним і банком договір про надання банківських послуг. Із заяви, підписаної відповідачем, вбачається, що він ознайомився та згоден з Умовами та правилами банківських послуг, Тарифами банку. Процентна ставка в анкеті-заяві не зазначена, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором кредиту
від 14 вересня 2018 року б/н встановлено, що станом на 15 квітня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 становить 34 421,48 грн, з яких: 14 976 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 8 925,49 грн - заборгованість за простроченими процентами; 8 404,68 грн - заборгованість за процентами нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України, штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та Правил надання банківських послуг, з яких: 500 грн - штраф (фіксована частина), 1 615,31 грн. - штраф (процентна складова).
До позовної заяви долучено роздруківку з інформацією про деякі умови кредитування, які суд розцінив як паспорт споживчого кредиту до Умов та Правил надання банківських послуг, у якому визначено, зокрема, процентна ставка у межах пільгового періоду процентів річних, процентна ставка за межами пільгового періоду процентів річних, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, розмір пені, штрафів. Паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк»не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.