Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 466/8176/20
провадження № 61-3368св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Держава Україна в особі Львівської обласної прокуратури, головного управління національної поліції у Львівській області, Державної казначейської служби України,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 26 січня 2021 року в складі судді Невойта П. С. та постанову Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року в складі колегії суддів Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Крайник Н. П.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави Україна в особі Львівської обласної прокуратури, головного управління національної поліції у Львівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Позов мотивував тим, що 16 лютого 2016 року в рамках кримінального провадження Личаківським ВП ГУНП у Львівській області йому було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КК України. Справа судами розглядалася неодноразово. Останнім вироком Личаківського районного суду міста Львова від 03 лютого 2020 року ОСОБА_1 виправдано з підстав недоведеності вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КК України. Вважає, що з 16 лютого 2016 року по 05 березня 2020 року він безпідставно перебував під слідством, що негативно позначилося на звичайному способі його життя, обмежувало соціальні зв`язки, для поновлення яких необхідно докласти значних зусиль. Вказував, що був обмежений у вільному пересуванні, не мав можливості належно використовувати та реалізовувати свої права.
З огляду на викладене просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України 245 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду, та 24 000 грн витрат на правову допомогу, понесених ним при розгляді кримінальної справи № 463/805/16-к.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 24 грудня 2020 року позов задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 243 000 грн у відшкодування моральної шкоди; у задоволенні іншої частини позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 26 січня 2021 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року, провадження в справі в частині вимог щодо стягнення 24 000 грн витрат на правову допомогу, надану ОСОБА_1 в межах розгляду кримінальної справи № 463/805/16-к, закрито.
Судові рішення про закриття провадження в справі в частині позовних вимог мотивовані тим, що питання розподілу процесуальних витрат учасників кримінального провадження підлягає вирішенню за правилами кримінального судочинства тим судом, що постановив виправдувальний вирок.
Аргументи учасників справи
У квітні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду й просив їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що питання відшкодування процесуальних витрат, понесених підозрюваним чи обвинуваченим на захисника в кримінальному провадженні, не врегульоване нормами КПК України. Вказує, що правові позиції Великої Палати Верховного Суду, застосовані судами попередніх інстанцій, стосуються розподілу процесуальних витрат, понесених потерпілим у кримінальному провадженні. Натомість відшкодування витрат, понесених обвинуваченим (підсудним) на правову допомогу, передбачено положеннями Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», що свідчить про безпідставне закриття судами провадження в справі в частині позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу, понесених позивачем у кримінальному провадженні.
У травні 2022 року від Львівської обласної прокуратури до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що суди зробили правильний висновок про доцільність розгляду пред`явлених позивачем вимог про відшкодування витрат на правову допомогу за правилами кримінального судочинства, тобто тим судом, який ухвалив виправдувальний вирок. Вказує також, що позивач не надав доказів понесення ним витрат на правову допомогу в межах кримінального провадження.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В ухвалі Верховного Суду від 13 квітня 2022 року зазначено, що наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду