Постанова
Іменем України
14 червня 2022 року
м. Київ
справа № 645/4192/20
провадження № 61-19766св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Смілянського Ярослава Геннадійовича на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 22 квітня 2021 року у складі судді Ульяніч І. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Пилипчук Н. П., Хорошевського О. М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у липні 2020 року звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на 45/432 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 .
Зазначений позов, ОСОБА_1 мотивувала тим, що вона є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
У зв`язку із реєстрацією шлюбу вона змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ». ОСОБА_6 мала дівоче прізвище « ОСОБА_10 ».
Зазначила, що в провадженні народного суду Московського району міста Харкова перебувала справа з позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про визнання факту прийняття позивачами спадщини, що відкрилась після смерті їх матері ОСОБА_10 , яким визнано права спадкоємиць ОСОБА_10 , дочок - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на спадкове майно - 45/216 часток від домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у рівних частках обом дочкам.
Тобто, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 належало по 45/432 частин вказаного домоволодіння, що підтверджується реєстрацією права власності, яка проведена Харківським міським бюро технічної інвентаризації в реєстраційній книзі за № 3510 від 14 листопада 1961 року.
Таким чином, вона є племінницею ОСОБА_5 .
Вказала, що єдиною сестрою спадкодавця була її мати - ОСОБА_6 , спорідненість яких як сестер підтверджено рішенням народного суду Московського району міста Харкова від 03 жовтня 1969 року.
На час смерті ОСОБА_5 - ОСОБА_6 померла.
Вважала, що вона є спадкоємцем другої черги спадкування за правом представлення - племінницею спадкодавця, яка на час смерті не мала чоловіка, батьків, дітей, а її сестра, мати позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначила, що спадкоємцем цієї ж черги спадкування є її брат ОСОБА_2 , однак із заявою про прийняття спадщини він не звертався, натомість вона прийняла спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем.
Посилалася на те, що ОСОБА_5 не була громадянкою України, але постійно проживала разом із своєю єдиною родичкою - племінницею, яка доглядала за ОСОБА_5 та надавала відповідну допомогу.
ОСОБА_5 була громадянкою російської федерації, але не проживала в країні громадянства. У місті Корольов російської федерації ОСОБА_5 мала на праві власності квартиру, за оренду якої отримувала грошові кошти. У зв`язку із погіршенням стану здоров`я наприкінці 2009 року - початку січня 2010 року ОСОБА_5 тимчасово виїхала до міста Москва для оформлення документів для зміни громадянства та оформлення офіційного проживання в Україні у вказаному домоволодінні, оскільки потребувала постійного нагляду.
Проте, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла в місті Москва.
Вважала себе такою, що прийняла спадщину на 45/432 частин домоволодіння в силу спільного проживання із ОСОБА_5 , тому не зверталась із заявою про прийняття спадщини.
У березні 2017 року звернулась до Дванадцятої Харківської нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. За її заявою 13 березня 2017 року відкрито спадкову справу № 206/2017 на спадщину, що відкрилась після смерті її тітки ОСОБА_5 .
Постановою державного нотаріуса Дванадцятої Харківської нотаріальної контори від 23 березня 2017 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність підтвердження факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем.
Факт спільного проживання її та спадкодавця однією сім`єю до кінця грудня 2009 року було встановлено рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2019 року у справі № 645/1367/17.
Посилалася на те, що в 2020 році вона знову звернулась до Дванадцятої Харківської нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою державного нотаріуса Дванадцятої Харківської нотаріальної контори від 19 травня 2020 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в силу того, що вона не може вважатися такою, що прийняла спадщину, оскільки судом було встановлено факт спільного проживання до кінця грудня 2009 року, а спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Фрунзенський районний суд міста Харкова рішенням від 22 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовив.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що позивач не надала переконливих доказів прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , оскільки вона мешкала із спадкодавцем до грудня 2009 року, спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час відкриття спадщини позивач не мешкала із спадкодавцем фактично, місце реєстрації спадкодавця на час відкриття спадщини було в російській федерації у АДРЕСА_2 , заяву про прийняття спадщини позивач нотаріусу, в установлений законом строк, не подавала, звернулась до нотаріуса в березні 2017 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Крім того, в підтвердження родинних відносин, а саме того, що мати позивача ОСОБА_6 ( ОСОБА_10 ) та ОСОБА_5 були рідними сестрами позивачем не було надано належних документів - копій свідоцтва про народження ОСОБА_11 та ОСОБА_5 або рішення суду про встановлення родинних відносин, з яких би вбачалось, що зазначені особи мають спільних батьків. Крім того, позивачем зазначено, що вона є спадкоємцем за правом представлення, так як її померла мати, могла бути спадкоємцем другої черги, проте не надала свідоцтва про смерть матері.
Харківський апеляційний суд постановою від 25 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 22 квітня 2021 року залишив без змін.
Постанову апеляційний суд мотивував тим, що вирішуючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Представник ОСОБА_1 - адвокат Смілянський Я. Г. у грудні 2021 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 22 квітня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року у грудні 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого суду, послався на правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, згідно з яким преюдиційне значення мають лише рішення у справі, в якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, тому відхилив доказ родинних відносин спадкодавця та матері позивача, яким є рішення суду від 1969 року.
Просить відступити від зазначеного висновку, оскільки твердження, висловлені у постанові, суперечать одне одному та прийняти як доказ рішення суду, в якому встановлено факт родинних відносин між матір`ю сторін та спадкодавцем.
У постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 522/2267/17 викладено правовий висновок про те, що залучення органів місцевого самоврядування здійснюється у разі відсутності спадкоємців, тому посилання апеляційного суду на незалучення органу місцевого самоврядування як відповідача є помилковим.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 03 лютого 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Фрунзенського районного суду міста Харкова.
Справа № 645/4192/20 надійшла до Верховного Суду 07 квітня 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
04 листопада 1959 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , у зв`язку з чим ОСОБА_11 змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_12 , її батьками зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_6
19 квітня 1980 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , у зв`язку з чим ОСОБА_12 змінила прізвище на « ОСОБА_9 ».
28 жовтня 1978 року зареєстровано шлюб, у зв`язку з чим ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_14 ».
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , батьками якого зазначено ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Із копії рішення народного суду Московського району міста Харкова від 03 жовтня 1969 року судами також встановлено, що за ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у рівних частках за кожною визнано право власності в порядку спадкування за законом на 45/216 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 ; інші частини цього будинку згідно з правовими документами належать: ОСОБА_10 - 48/216 частин; ОСОБА_10 - 9/216 частин; ОСОБА_11 - 9/216 частин; ОСОБА_10 - 12/216 частин; ОСОБА_17 - 93/216 частин.
У вказаному рішенні зазначено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (з народження « ОСОБА_10 ») є дочками померлої ОСОБА_10 .
ОСОБА_5 громадянка росії, ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Корольов Московської області російської федерації, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .
Постановою державного нотаріуса Харківської державної нотаріальної контори від 23 березня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини та відсутністю документів про належність померлій спірного будинку.
Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом, задоволено частково. Встановлено факт проживання ОСОБА_1 у період з кінця грудня 2008 року до кінця грудня 2009 року однією сім`єю з ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . У визнанні права власності в порядку спадкування відмовлено.
У вказаному рішенні зазначено, що суду не надано безспірних доказів, які свідчать про те, що позивач є племінницею померлої ОСОБА_5 . Вимог про встановлення факту родинних відносин позивач не заявляла. Враховуючи, що суду не надано належним чином посвідченої копії документу про смерть ОСОБА_5 або судового рішення про встановлення такого факту чи про визнання її померлою, суд відмовив у задоволенні позовних вимог щодо визнання за позивачем права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 . Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 03 жовтня 1969 року, на яке посилалася позивач, як на доказ родинних зв`язків між її матір`ю, ОСОБА_18 , та спадкодавцем ОСОБА_5 , факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не встановлений.
Постановою нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори від 19 травня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на частку в праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 не подані документи, які підтверджують факт прийняття спадщини, місце відкриття спадщини та родинний зв`язок із спадкодавцем.
Із наданої інформації Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради від 18 вересня 2020 року судами встановлено, що за наявними архівними матеріалами реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 станом на 31 грудня 2012 року проведено наступним чином: 48/216 частин - за ОСОБА_10 на підставі рішення народного суду 2-ї дільниці Сталінського району міста Харкова від 15-16 листопада 1950 року та рішення народного суду Сталінського району міста Харкова від 06 червня 1961 року; 9/216 частин - за ОСОБА_10 на підставі рішення народного суду Сталінського району міста Харкова від 06 червня 1961 року; 12/216 частин - за ОСОБА_10 на підставі рішення народного суду Сталінського району міста Харкова від 06 червня 1961 року; 45/432 частин - за ОСОБА_5 на підставі рішення народного суду Московського району міста Харкова від 03 жовтня 1969 року; 21/144 частин - за ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 09 березня 1973 року Третьою Харківською державною нотаріальною конторою, реєстровий № 1-1710; 93/216 частин - за ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого 02 лютого 1993 року Дванадцятою Харківською державною нотаріальною конторою, реєстровий № 4-713.
ОСОБА_2 04 грудня 2020 року звернувся до суду першої інстанції з заявою про визнання позову.
З копії спадкової справи № 206/2017 після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , судами встановлено, що нотаріусом 22 травня 2020 року № 932/02-14/П зроблено запит до нотаріуса міста Корольов Московської області російської федерації з метою з`ясування наявності звернень спадкоємців із заявами про прийняття спадщини та відкриття спадкової справи, але відповідь на запит в матеріалах спадкової справи відсутня.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 надала копію свідоцтва про смерть ОСОБА_16 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.