Постанова
Іменем України
09 червня 2022 року
м. Київ
справа № 464/165/19
провадження № 61-6461св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Львівський хімічний завод»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 04 березня 2021 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Львівський хімічний завод» про усунення перешкод у користуванні приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у січні 2019 року звернулася до суду з вищевказаним позовом, який змінила у процесі розгляду справи, і остаточно просила зобов`язати Акціонерне товариство «Львівський хімічний завод» (далі - АТ «Львівський хімічний завод») усунути перешкоди у користуванні гаражем-майстернею, який належить їй на праві приватної власності, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу залізобетонних конструкцій навпроти вікон приміщень гаража-майстерні, а саме: приміщення № 3 (розбиральний участок), приміщення № 4 (участок витяжки), приміщення № 5 (паливна) та приміщення № 6 (кімната відпочинку) за власний рахунок.
Зазначений позов ОСОБА_1 мотивувала тим, що у 2013 році працівники АТ «Львівський хімічний завод», яке є користувачем суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що надана в оренду їй та іншим співвласникам вищевказаного гаража-майстерні, заставили бетонними плитами вікна цього приміщення, які виходять на територію заводу та є суміжними з адміністративною будівлею такого.
Незважаючи на неодноразові звернення, перешкоди у користуванні майном не було усунуто.
Вважає, що такими діями порушується її право власності, у приміщення взагалі не потрапляє денне світло, майстерня не провітрюється, на стінах утворився грибок, тому вважає, що належним у цьому випадку способом захисту є зобов`язання відповідача усунути зазначені перешкоди у користуванні майном.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Сихівський районний суд міста Львова рішенням від 05 вересня 2019 року позов задовольнив.
Зобов`язав АТ «Львівський хімічний завод» усунути перешкоди в користуванні гаражем-майстернею, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу залізобетонних конструкцій навпроти вікон приміщень гаража-майстерні, а саме: приміщення № 3 (розбиральний участок), приміщення № 4 (участок витяжки), приміщення № 5 (паливна), приміщення № 6 (кімната відпочинку) за власний рахунок.
Стягнув з АТ «Львівський хімічний завод» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 500 грн, витрати, пов`язані із залученням експерта та проведенням експертизи у розмірі 14 150 грн, всього - 26 418,40 грн.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що позивач ОСОБА_1 є співвласником приміщення гаража-майстерні, державна реєстрація якого на даний час у встановленому законом порядку не скасована, а встановлені навпроти вікон вказаного приміщення залізобетонні конструкції створюють перешкоди у користуванні, тому позивач має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном.
Львівський апеляційний суд постановою від 04 березня 2021 року апеляційну скаргу АТ «Львівський хімічний завод» задовольнив. Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 05 вересня 2019 року скасував та прийняв нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Львівський хімічний завод» судові витрати в розмірі 1 152,60 грн.
Постанову апеляційний суд мотивував тим, що відсутні докази на підтвердження того, що АТ «Львівський хімічний завод» чиняться перешкоди ОСОБА_1 у користуванні приміщенням гараж-майстерня, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало їй до моменту скасування 15 листопада 2019 року рішенням Сихівського районного суду міста Львова державної реєстрації права власності на згаданий гараж-майстерню, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 у квітні 2021 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 04 березня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги докази, які були зібрані судом першої інстанції під час розгляду цієї справи та, які вказують на те, що вікна приміщень №№ 3-6 закладені бетонними плитами, на земельній ділянці, яка була надана їй в оренду. Також поза увагою апеляційного суду було залишено її пояснення про те, що крім закладення віконних пройомів було закладено бетонними блоками прохід, який слугував доступом до стіни та земельної ділянки.
Відповідач своїми протиправними діями фактично заволодів частиною земельної ділянки, яка належить їй на праві оренди.
Згідно з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі 309/828/17, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від АТ «Львівський хімічний завод» у липні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що у ОСОБА_1 відсутні належні та допустимі докази того, що вона є співвласником спірної будівлі, оскільки зазначена будівля є самовільно реконструйованою без проекту, будь-яких дозвільних документів та не здана в експлуатацію.
АТ «Львівський хімічний завод» ніколи не узгоджувало із ОСОБА_2 зовнішніх меж землекористування, не встановлювало в натурі межі земельної ділянки, не отримувало межових знаків та примірника акта.
Твердження ОСОБА_1 про те, що відповідач фактично заволодів частиною земельної ділянки, яка належить їй на праві оренди на підставі договору оренди землі від 15 травня 2015 року, не підтверджується жодними доказами.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2021 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Сихівського районного суду міста Львова.
Справа № 464/165/19 надійшла до Верховного Суду 01 липня 2021 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є співвласником гаража-майстерні, який розташований на АДРЕСА_1 та придбаний 10 вересня 1997 року спадкодавцем ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з АТ «Львівський хімічний завод».
З 13 березня 2012 року право спільної часткової власності на вищезгаданий гараж-майстерню перейшло до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно співвласником об`єкта нежитлової нерухомості - гаража-майстерні, що на АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
Крім того, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно міститься також інформація про зміну площі вказаного приміщення з 166,2 кв. м на 311 кв. м.
Згідно з актом ЛКП «Житловик-С» від 25 червня 2016 року комісією встановлено, що при обстеженні гаража-майстерні на АДРЕСА_1 вікна приміщень (3, 4, 5, 6 ) закладені з вулиці залізобетонними конструкціями.
На замовлення представника позивача експертом ТОВ «Судово-експертне бюро України Бутаковою М. А. 15 квітня 2019 року складено висновок судової будівельно-технічної експертизи № 54, згідно з яким у результаті проведеного візуального натурного обстеження гаража-майстерні, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що впритул до зовнішніх стін гаража-майстерні навпроти вікон приміщень № 3 (розбиральний участок), № 4 (участок витяжки), № 5 (паливна), № 6 (кімната відпочинку) зі сторони території АТ «Львівський хімічний завод» встановлено залізобетонні конструкції, які створюють перешкоди в користуванні даними приміщеннями, а саме унеможливлюють користування віконним отвором, що перешкоджає провітрюванню приміщень, порушує режим природного освітлення та створює перешкоди при ліквідації надзвичайних ситуацій, в тому числі пожежі. Залізобетонні конструкції встановлені зі сторони території АТ «Львівський хімічний завод».
Апеляційним судом також встановлено, що після укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_2 здійснив самовільну добудову приміщень до вказаного гаража-майстерні без належних на це дозвільних документів.
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 15 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 15 червня 2020 року, позов Львівської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: державний реєстратор Обласного комунального підприємства Львівської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Бірак Є. В., Акціонерне товариство «Львівський хімічний завод», Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно задоволено.
Скасовано державну реєстрацію права власності нерухомого майна, а саме: гараж-майстерня загальною площею 311 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену державним реєстратором Біраком Є. В. на 1/4 частки, яка належить ОСОБА_3 , 3/8 частки, яка належить ОСОБА_4 та 3/8 частки, яка належить ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.