ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2022 року
м. Київ
справа №400/1923/20
адміністративне провадження № К/9901/25586/21
Верховний Суд у складі колеги суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Фірсова Інна Володимирівна , про визнання протиправним і скасування наказу; поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року (головуючий суддя - Лебедєва Г.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року (суддя- доповідач - Танасогло Т.М., судді: Димерлій О.О., Єщенко О.В.)
І. СУТЬ СПОРУ
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - ГТУЮ у Миколаївській області) та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просила:
-визнати протиправним і скасувати наказ голови ліквідаційної комісії ГТУЮ у Миколаївській області за від 21 квітня 2020 року № 22/06 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань нотаріату ГТУЮ у Миколаївській області, 30 квітня 2020 року відповідно частини 1-1 статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв`язку із ліквідацією ГТУЮ у Миколаївській області, з припиненням державної служби;
- поновити позивачку на посаді начальника відділу з питань нотаріату ГТУЮ у Миколаївській області з 01 травня 2020 року;
- зобов`язати Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади державної служби відповідно до Закону України «Про державну службу» та видати наказ з цього приводу;
-стягнути з ГТУЮ у Миколаївській області, а у випадку його ліквідації до фактичного виконання рішення суду, з правонаступника - Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 травня 2020 року до дня поновлення на роботі за кожен день вимушеного прогулу.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що роботодавець порушив процедуру звільнення ОСОБА_1 з посади державної служби, внаслідок безпідставної відмови у переведенні до нового органу. Крім того, жодної посади позивачці запропоновано не було, хоча вакантні посади були наявні.
IІ.ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. ОСОБА_1 з 25 листопада 2005 року по 28 грудня 2019 року працювала в ГТУЮ у Миколаївській області на різних посадах, остання займана нею посада - начальник відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.
4. На підставі наказу ГТУЮ у Миколаївській області від 03 березня 2018 року за №578/06 позивачці присвоєно 5 ранг державного службовця.
5. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції та на виконання наказу Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2019 року № 3173/5 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) 18 жовтня 2019 року внесено запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи (ГТУЮ у Миколаївській області) в результаті ліквідації.
6. Згідно з даними Реєстру 29 жовтня 2019 року створено Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), де в його складі перебуває структурний підрозділ у Миколаївській області, та яке є правонаступником ГТУЮ у Миколаївській області.
7. 18 жовтня 2019 року до Реєстру внесено запис про початок ліквідаційної процедури ГТУЮ у Миколаївській області.
8. 29 жовтня 2019 року до Реєстру внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код - 43315529, адреса - 65007, м. Одеса, вулиця Богдана Хмельницького, 34.
9. Наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2019 року № 4365/5 "Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій" встановлено, що Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області з 28 грудня 2019 року припиняє здійснення повноважень та функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах, у зв`язку зі створенням та початком функціонування Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
10. Наказом Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2019 року № 3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України" призначено голови ліквідаційних комісій територіальних органів юстиції, що ліквідуються.
11. Головою ліквідаційної комісії ГТУЮ у Миколаївській області призначено Фірсову Інну Володимирівну.
12. 25 жовтня 2019 року, в ході проведення реорганізації, листом голови ліквідаційної комісії ГТУЮ у Миколаївській області позивачку повідомлено про її вивільнення, у зв`язку із ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.
13. 27 грудня 2019 року головою ліквідаційної комісії ГТУЮ у Миколаївській області видано наказ №6395/06 про звільнення позивачки з посади начальника відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з 28 грудня 2019 року відповідно до частини 1-1 статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв`язку із ліквідацією ГТУЮ у Миколаївській області, з припиненням державної служби.
14. Вважаючи своє звільнення незаконним, позивачка звернулась до суду. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року та постановою Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №400/144/20, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ голови ліквідаційної комісії ГТУЮ у Миколаївській області №6395/06 від 27 грудня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з 28 грудня 2019 року з посади начальника відділу з питань нотаріату ГТУЮ у Миколаївській області відповідно до частини 1-1 статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв`язку із ліквідацією ГТУЮ у Миколаївській області, з припиненням державної служби. Поновлено позивачку на посаді начальника відділу з питань нотаріату ГТУЮ у Миколаївській області з 29 грудня 2019 року. Стягнуто з ГТУЮ у Миколаївській області на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 39 338,34 грн. (тридцять дев"ять тисяч триста тридцять вісім гривень 34 копійки).
15. На виконання вищенаведених судових рішень головою ліквідаційної комісії ГТУЮ у Миколаївській області 24 березня 2020 року видано наказ № 18/06 Про скасування наказу від 27 грудня 2019 року № 6395/06 «Про звільнення ОСОБА_1 » . Наказом № 19/06 від 24 березня 2020 року позивачку поновлено на посаді начальника відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з 29 грудня 2019 року.
16. 31 березня 2020 року головою ліквідаційної комісії ГТУЮ у Миколаївській області видано наказ №20/06 про те, що позивачка приступила до роботи з 31 березня 2020 року.
17. 31 березня 2020 року ОСОБА_1 вручено попередження за підписом голови ліквідаційної комісії ГТУЮ у Миколаївській області про припинення державної служби на підставі пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв`язку з ліквідацією ГТУЮ у Миколаївській області та звільнення із займаної посади не пізніше ніж за 30 календарних днів з дня попередження.
18. 21 квітня 2020 року головою ліквідаційної комісії видано наказ № 22/06 про звільнення позивачки з посади начальника відділу з питань нотаріату ГТУЮ у Миколаївській області з 30 квітня 2020 року у зв`язку з ліквідацією ГТУЮ у Миколаївській області, відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», з припиненням державної служби.
19. Не погоджуючись і з прийнятим відповідачем наказом про звільнення від 21 квітня 2020 року №22/06, позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.
III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 ро позовні вимоги задоволено частково.
20.1. Визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області за № 22/06 від 21 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, 30 квітня 2020 року відповідно частини 1-1 статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв`язку із ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, з припиненням державної служби.
20.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з 01 травня 2020 року.
20.3. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 62 792, 52 гривень.
20.4. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
20.5. Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення позивачки на посаді начальника відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 11 174, 94 грн.
21. Приймаючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідач при звільненні ОСОБА_1 не дотримався процедури вивільнення працівників у зв`язку із здійсненням реорганізації, визначеною Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України). Також суди вказали на недоведеність юридичного факту ліквідації державного органу.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
22. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
23. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
24. У касаційній скарзі вказано, що на даний час відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування норм частини З статті 87 Закону України «Про державну службу» №889-VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" від 14 січня 2020 року № 440- ІХ, а саме - «Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).»
25. Також скаржник вказує про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм частини шостої статті 49-2 Кодексу законів про працю в редакції Закону України „Про внесення змін до Кодексу законів України про працю" від 12 грудня 2019 року № 378-ІХ, а саме - норми пункту 2 частини 6 статті 49-2 КЗпП «у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті».
26. Позивачкою подано відзив на касаційну скаргу, в якому вона просила залишити без змін оскаржувані судові рішення, а скаргу - без задоволення.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
27. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 889-VIII).
29. Згідно з частинами другою, третьою статті 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
30. В силу пункту 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
31. Приписами частини першої статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:
1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;
1-1) ліквідація державного органу;
2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;
3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;
4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
32. Відповідно до частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
Суб`єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, у п`ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту.
Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення за рішенням суб`єкта призначення може бути призначений на рівнозначну або нижчу посаду державної служби, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
33. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.