ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 640/9828/20
адміністративне провадження № К/9901/18188/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2020 року (суддя Шулежко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року (колегія у складі суддів Беспалова О.О., суддів Ключковича В. Ю., Парінова А.Б.)
у справі №640/9828/20
за позовом ОСОБА_1
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправними та нечинними постанов.
І. РУХ СПРАВИ
1. 02.05.2020 ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просила:
- визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498;
- визнати протиправними та нечинними пункт 2 глави 1 розділу VI, пункт 1 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494;
- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття пункт 1 Розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496;
- визнати протиправними та нечинними підпункт 2.2 розділу II, підпункт 2 пункту 5.2. розділу V Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2500.
2. Згодом позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття підпункт 1 пункту 1 глави 7 Розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2021, у задоволенні позову відмовлено.
4. 19.05.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2021 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" НКРЕКП прийнято постанову від 30.09.2015 №2498 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу". Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п.1.1).
7. Відповідно до Законів України "Про ринок природного газу", "Про природні монополії", Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 №715, НКРЕКП прийнято постанову від 30.09.2015 №2494 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем", яка визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
У пункті 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, який оскаржується, передбачено:
2. Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
У пункті 3 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, який оскаржується, передбачено:
1. Договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
У підпункті 1 пункту 1 глави 7 Розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, який оскаржується, передбачено:
1. Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:
1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу.
8. На підставі п. 17 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу" НКРЕКП прийнято постанову від 30.09.2015 №2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу", яка регулює відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.
У пункт 1 Розділу ІІІ Правил постачання природного газу, який оскаржується, передбачено:
1. Підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є:
наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;
наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов;
відсутність простроченої заборгованості побутового споживача перед діючим постачальником за поставлений природний газ (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки розрахунків.
9. Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" НКРЕКП також прийнято постанову від 30.09.2015 №2500 "Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам".
У підпункті 2.2 розділу II Типового договору постачання природного газу, який оскаржується, передбачено:
2.2. Обов`язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого Споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи.
У підпункті 2 пункту 5.2. розділу V Типового договору постачання природного газу, який оскаржується, передбачено:
5.2. Споживач зобов`язаний:
2) укласти в установленому порядку договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ для набуття права правомірного відбору газу із газорозподільної системи та фізичної доставки газу до межі балансової належності об`єкта Споживача.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є споживачем природного газу для власних побутових потреб. Споживач згідно з Законом України «Про ринок природного газу» не може вважатися замовником послуги розподілу природного газу, у зв`язку з чим Закон України «Про ринок природного газу» не містить обов`язку для споживача укласти договір розподілу природного газу, а лише договір про постачання природного газу, тому оскаржувані постанови відповідача є такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили - Закону України «Про ринок природного газу». Оскільки до позивача застосовано оскаржувані постанови, що підтверджується розрахунком газової компанії про оплату, він просить визнати протиправними та нечинними окремі положення оскаржуваних постанов з моменту їх прийняття.
11. Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що Закон України «Про ринок природного газу» та підзаконні нормативно-правові акти, прийняті на виконання вимог цього Закону, спрямовані на ефективну реалізацію реформи ринку природного газу відповідно до вимог Європейського законодавства та носять прогресивний характер. Положення оскаржуваних нормативно-правових актів відповідають положенням Закону України «Про ринок природного газу» та жодним чином не обмежують права споживачів природного газу, а також спрямовані виключно на забезпечення надійних умов постачання природного газу споживачам.
Позивач ставить під сумнів наявність в НКРЕКП повноважень на затвердження Типового договору розподілу природного газу, оскільки просить скасувати його повністю, навіть стосовно інших учасників ринку природного газу, що є безпідставним та необґрунтованим.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що НКРЕКП при прийнятті спірних нормативно-правових актів, зокрема в частині пункту 2 глави 1 розділу VI, пункту 1 глави 3 розділу VI, підпункту 1 пункту 1 глави 7 Розділу VІ постанови від 30.09.2015 № 2494, пункту 1 Розділу ІІІ постанови від 30.09.2015 № 2496, підпункту 2.2 розділу II, підпункту 2 пункту 5.2. розділу V постанови від 30.09.2015 №2500, діяла відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема у межах повноважень, визначених Законом України «Про ринок природного газу».