ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2022 року
м. Київ
справа №686/17753/17
адміністративне провадження № К/9901/2133/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому
на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.10.2017 (суддя Продан Б.Г.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 (колегія у складі суддів Курка О.П., Совгири Д.І., Драчук Т.О.)
у справі № 686/17753/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому
3-тя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, за участю третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, в якому, просила:
- визнати незаконною відмову в зарахуванні до стажу роботи для призначення пенсії період адвокатської діяльності з 01.07.2000 по 31.12.2000 та зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи зазначений період і здійснити перерахунок пенсії по інвалідності та за віком з урахуванням стажу адвокатської діяльності;
- зобов`язати відповідача провести нарахування підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років і до дня виходу на пенсію за віком, а саме в розмірі 15%.
2. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.10.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017, позов задоволено.
3. 09.01.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
4. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому як особа, якій призначено пенсію по інвалідності з 15.04.2015, що підтверджується копією посвідчення. З дня призначення пенсії по інвалідності позивач продовжувала працювати і досягла пенсійного віку. На підставі її заяви відповідач з 05.07.2017 призначив ОСОБА_1 пенсію за віком.
6. При нарахуванні пенсії по інвалідності і за віком ОСОБА_1 не враховано до трудового стажу період з липня 2000 року по грудень 2000 року, коли вона здійснювала адвокатську діяльність.
7. Відповідач листом за № 324\П-12 від 14.08.2017 відмовив у зарахуванні цього періоду до стажу роботи.
8. Вважаючи дії відповідача незаконними, ОСОБА_1 оскаржила їх до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області. Листом № 585\П-8 від 01.09.2017 їй було відмовлено, оскільки дані про роботу адвокатом не занесено до електронного реєстру відповідача.
9. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що незаконні дії відповідача призвели до зменшення розміру її пенсії.
11. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій, з підстав, наведених у листі № 585\П-8 від 01.09.2017.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що неврахування відповідачем до стажу роботи для призначення пенсії, періоду адвокатської діяльності з 01.07.2000 по 31.12.2000, вплинуло на розрахунок нарахованого позивачу коефіцієнту трудового стажу, що призвело до нарахування їй пенсії в меншому розмірі.
Також за висновком суду першої інстанції, з урахуванням положень ч. 3 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позивач має право на підвищення пенсії на 15%, оскільки вона вийшла на пенсію за віком у 58 років 5 місяців.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
14. Скаржник зазначає про відсутність підстав для зарахування періоду адвокатської діяльності з 01.07.2000 по 31.12.2000 до загального стажу, оскільки в базі даних персоніфікованого обліку за цей період відсутні дані сукупного оподаткованого доходу (прибутку).
15. Також скаржник посилається на відсутність підстав для встановлення підвищення пенсії на 15%, так як відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону № 1058-IV жінкам, які народилися в період 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку, за умови, що до цього їм не призначалася будь-яка пенсія.